У 2018  році, окрім століття проголошення IV Універсалу (державної незалежності УНР), Україна має й ряд  інших цікавих столітніх ювілеїв. Про це розповідає Петро Кралюк – філософ і письменник, доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор Національного університету «Острозька академія». Його роздуми опубліковані на сайті «Радіо Свобода».

Зокрема Петро Кралюк нагадує, що «29 квітня виповнюється 100 років, коли до влади прийшов Павло Скоропадський, якого проголосили гетьманом. До цієї події в нас неоднозначне ставлення. Але ця дата була важливим етапом у розвитку української державності. Саме за часів Скоропадського Українська Держава позбулася популістської назви «народна», відмовилася від руїнницьких соціалістичних ідей. Тоді відбувалася інтенсивна розбудова українських державних і культурних інституцій». До речі,  наголошує професор, «також за часів Скоропадського було заявлено, що Крим – це частина Української Держави. Може, й про це варто згадати? Чому б нашим державним мужам не відзначити 100-ліття входження Криму до Української Держави? Якщо вони не знають, коли це буде, то нагадую – 8 травня цього року. Адже Крим – це Україна. Чи не так?»

А ще на цей рік, констатує Кралюк, «припадає століття листопадового чину, коли 1 листопада 1918 року українці у Львові та інших містах Галичини зі зброєю в руках почали відстоювати незалежність своїх земель, результатом чого стало проголошення 13 листопада 1918 року ЗУНР».

На його думку, «варто також згадати й про століття створення Директорії УНР, яке припадає на 14 листопада цього року. Адже Директорія виступила проти втрати Українською Державою незалежності, на що під тиском зовнішніх обставин пішов Павло Скоропадський».

Взагалі,  переконаний він, «наші державні мужі мали б проголосити нинішній рік століттям відновлення української державності. Для чого? Бо пам’ять про важливі події часто має не менше значення, ніж самі ці події. І якщо ми хочемо мати свою державу, то треба пам’ятати про те, як виборювали незалежність цієї держави сто літ тому». .

Правда, відтак Петро Кралюк  висловлює побоювання,  що «це наші очільники не дуже розуміють. Як, зрештою, і багато сущих в Україні. Бо ж влада – це дзеркало народу».