Бартош Крамек – керівник Фонду «Відкритий діалог» розповів,як їхня фундація допомагала протестувальникам на столичному Євромайдані.

Тож,Фонд у грудні 2013 року став співорганізатором трьох концертів на головній сцені Євромайдану. 30 грудня Фонд організував і оплатив придбання техніки (смартфонів,портативних жорстких дисків,відеокамер,тощо) на суму майже 4 тисячі доларів США,щоб допомогти протестувальникам.

9 січня 2014 року Фонд опублікував звіт про події Євромайдану,в якому задокументовано порушення громадянських прав і насильство влади проти учасників протестів,в тому числі і журналістів.

3 січня Фонд розпочав проекти,націлені також на надання гуманітарної допомоги. Було організовано 4 великі поставки медикаментів для Медичної служби Євромайдану і зібрано понад 60 тисяч доларів США. З часом Фонд зосередився на допомозі конкретним постраждалим. Було виділено 10 тисяч доларів на протез заступникові командира 15-ої Сотні Самооборони Майдану Андрію Жупнику,якому гранатою відірвало руку.

Також Фонд надав допомогу в лікуванні поранених,вивезених до Польщі. Організовувалися поїздки до Польщі членів сімей,які хотіли відвідати своїх рідних,які там лікуються. Їм оплачувався проїзд,перебування та виділялися супроводжуючі. Загалом до 12 поранених в рамках цього проекту приїхали 22 члени їхніх родин. Також Фонд забезпечив журналістів,які працювали в Криму,шоломами і куленепробивними автоматами.

Перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик розповів польським гостям,що українське суспільство нарешті дозріло до люстрації і її таки потрібно проводити.

«Ми багато говоримо про використання польського досвіду у проведенні люстрації,це ж стосується і адміністративно-територіальної реформи. Зараз в нас,як і колись у вас,відбувається дискусія,наскільки до цього має бути включена громадськість,наскільки ефективними є громадські люстраційні комітети. Поки що в нас є деструктивні сили,які навіть не хочуть включати проект цього закону до порядку денного. Однак,довідка,пройшов ти люстрацію чи ні,має видаватися законно,іменем України»,– висловився Пирожик.

Агнєшка Пясецька – представник Фонду «Відкритий діалог»,журналіст газети «Річ Посполита»,з «люстраційного» досвіду Польщі зазначила,що основоположну роль у цьому процесі свого часу відіграли саме журналісти,однак,вона зауважила,що цей процес в них ще не можна назвати завершеним,він триває й досі.

Андрій Подгорській – українець,живе в Польщі,був чатовим 7 сотні Самооборони розповів,що є істотні речі,якими люстраційний комітет має зайнятися для стабільності держави в майбутньому. Зауважив,що присутності іноземних впливів в стратегічних структурах держави потрібно позбутися. Також наголосив на доцільності перевірки на детекторі брехні для посадовців. Проблема з люстрацією в нашій державі в тому,що цей процес наразі гальмують певні політичні сили,тож тут потрібне усвідомлення,що люди,які представляли Євромайдан,і зараз займають певні посади у владі,теж повинні проходити люстрацію,себто має бути урівноваження прав всіх.

Чи приймав громадський сектор участь у польській люстрації?,– таким було запитання від присутніх до гостей з Польщі.

Агнєшка Пясецька відповіла,що в них найбільш активну позицію займали журналісти. Що стосується досвіду Литви,де люстрацією займалося суспільство,цей процес був низьким за рівнем,за рік завершилося лише 2 люстраційні справи.

На запитання,чи підходить наразі польський досвід люстрації Україні,відповідь прозвучала,що дуже важливо,щоб журналісти усвідомлювали свою роль,бо для Польщі вони виконували основоположну роль у проведенні люстрації. Однак,грузинський досвід був би більш актуальнішим для України.

Вікторія Бойко – представник Фонду «Відкритий діалог» в Україні щодо досвіду Польщі,Чехії,Естонії у проведенні люстрації зауважила,що до керівних посад не допускалися представники комуністичного режиму. Серед помилок,допущених у Чехії під час проведення люстрації були помилки стосовно окремих осіб,себто звучала певна неперевірена інформація. У Естонії – у основі люстрації лежала власна ідея – доктрина окупації.