Богдан Данилишин переконаний,що «політекономічне об`єднання Польщі та України допоможе нам здійснити довгоочікуваний промисловий ривок». Зазначивши,що 25 років українці долали негативні наслідки соціалістичного господарювання,він вважає,що тепер настав час перейти до здійснення в нашій країні промислової політики. А відтак уточнює,що «краще ми це буде робити в економічному союзі з Польщею».
При цьому Данилишин прогнозує,що,швидше за все,ЄС чекає досить складне майбутнє,всередині Європи напевно будуть складатися локальні територіальні об`єднання країн,які знаходяться на близьких рівнях економічного і цивілізаційного розвитку,і яким,завдяки цьому,простіше буде укласти між собою зовнішньополітичні угоди. На сході Європи такими країнами є країни Вишеградської четвірки.
У цьому контексті роздумуючи про перспективи відносин Польщі і України,він побіжно й фактично однобоко торкається і складне минуле (зокрема – «волинської трагедії» 1943-44 років,входження колишніх областей польської Галичини до складу УРСР). А відтак резюмує: Ввсі ці страшні події сталися не з волі наших народів,а в силу агресивної зовнішньої політики інших держав – гітлерівської Німеччини і сталінського СРСР. Просто польський і український народи стали заручниками війни,спровокованої цими найбільшими диктаторами XX століття. І,мабуть,український і польський народи зазнали найбільших втрат під час Другої світової війни. Так що,якщо ми зможемо рішуче і остаточно покласти край окремим історичним претензіям,подолати в собі «територіальну ментальність» і перейти до побудови відносин у стилі ХХІ століття,то це,безумовно,буде вигідно обом сторонам».
Як зауважує Данилишин,«у разі укладення політико-економічної унії України і Польщі,ми могли б стати справжнім лідером Європи – з населенням понад 80 мільйонів чоловік,практично зрівнявшись за чисельністю населення з Німеччиною,а за розміром номінального ВВП зі Швейцарією».
Він також констатує,що найбільше сланцеве родовище Європи (Олеське),яке простягнулося на територіях обох країн,може слугувати тим енергетичним ресурсом,який став би базою нової промислової революції україно-польського альянсу. Експерт пояснює,що «з геополітичної точки зору альянс також буде займати вигідне становище,маючи вихід відразу до трьох морів Балтійського,Чорного та Азовського,що в сучасну епоху посилення транскордонної торгівлі,особливо враховуючи заяви Китаю щодо економічного Шовкового шляху,має найважливіше значення».
Наостанок Данилишин висловлює побажання: «Ми нині,як добрі сусіди,могли б об`єднати зусилля,створивши значуще політекономічне об`єднання Польщі і України,і зробити,таким чином,довгоочікуваний промисловий прорив. Для цього потрібно просто простягнути один одному руки і почати рухатися цим складним,але дуже перспективним у зовнішній ополітиці та економіці шляхом».