Що сталося

У вівторок, 15 листопада, дві російські ракети впали в польському селі Пшеводув поблизу кордону з Україною, загинули двоє людей. Про це повідомило польське Radio Zet. З посиланням на високопоставлене джерело у США інформацію підтвердили і в Associated Press.

Влада Польщі кілька годин офіційно не підтверджувала цю інформацію, але зібрала екстрені засідання Комітету уряду з нацбезпеки та оборони та Ради міністрів, а також підвищила боєздатність військ. На середу призначено засідання Ради нацбезпеки та оборони. У результаті інформацію про те, що вибух у Пшеводуві був спричинений падінням ракети, підтвердив генеральний прокурор Збігнєв Зьобро. У МЗС Польщі підтвердили, що ракета, що впала, – російського виробництва і викликали для надання пояснень посла РФ. Водночас президент Польщі Анджей Дуда заявив, що немає “однозначних доказів” того, хто саме запустив ракету.

Польський президент також провів термінові переговори з президентами України та США Володимиром Зеленським та Джо Байденом, а також прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.

Як відреагували Україна та країни-члени НАТО

• Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна давно попереджала: російський терор вийде за кордон. “Бити ракетами по території НАТО. Це російський ракетний удар по колективній безпеці! Це дуже суттєва ескалація. Потрібно діяти”, – заявив Зеленський, запевнивши поляків у максимальній підтримці з боку України.
• У США заявили про те, що поки що не мають підтверджень російського ракетного удару по Польщі та продовжують вивчати ситуацію. “Нам відомо про повідомлення в пресі, в яких стверджується, що дві російські ракети вдарили по об’єкту на території Польщі недалеко від кордону з Україною. Нині ми не маємо інформації, яка підтверджує ці повідомлення, але, знову ж таки, ми серйозно ставимося до них і вивчаємо їх”, – сказав речник Пентагону Пет Райдер.
• Міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс виступив за скликання консультацій на рівні НАТО з приводу того, що сталося, і надання Україні та Польщі додаткової протиповітряної оборони. Про готовність надати Польщі максимальну підтримку заявили й в Естонії.
• Влада РФ відмовилася взяти на себе відповідальність за те, що сталося, звинувативши польські ЗМІ в “провокації” і заперечуючи факт нападу на Польщу. Паралельно російська пропаганда почала просувати тези, що на територію Польщі могли впасти українські ракети. Глава МЗС України Дмитро Кулеба закликав не вірити цим теоріям і нагадав про фейки, які росіяни просували після катастрофи Боїнга МН17 у 2014 році.

Як відповість Польща та чи використовує НАТО статтю про колективну оборону

Агентство Reuters з посиланням на свої джерела повідомило, що Польща активує статтю 4 Північноатлантичного договору та скликає екстрені збори послів країн НАТО. Генсек НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що така зустріч збереться вранці в середу для обговорення “трагічного інциденту” в Польщі.

Стаття 4 передбачає, що країн-членів НАТО можуть проводити консультації, якщо одна з них вважає, що її територіальна цілісність, незалежність або безпека є загрозою.

В історії НАТО стаття 4 активувалася кілька разів, зокрема після лютневого вторгнення Росії до України, з такою ініціативою тоді виступили Польща та країни Балтії.

Стаття 4 передбачає лише консультації, які не обов’язково супроводжуються подальшими реальними діями членів НАТО. Водночас її можна розглядати як умови для активації статті 5 про “колективну оборону” членів Альянсу. РБК-Україна пояснювало, як діє ця стаття та як вона застосовувалася раніше.