На додачу до масштабного переозброєння, яке має зробити Польщу найбоєздатнішою армією НАТО у Європі, Варшава активно закликає Вашингтон розмістити на своїй території ядерну зброю.

Мова йде про програму Nuclear Sharing, за якою неядерні країни НАТО тримають у себе ядерну зброю США. Зараз до цих країн відносяться Бельгія, Німеччина, Італія, Нідерланди й Туреччина. Але серед них немає жодної країни Альянсу, яка стала членом організації після 1997 року. Це пов’язано із договором НАТО-РФ за яким у Східній Європі не мають розгортатися додаткові постійні сили Альянсу.

Але, як вважають у Варшаві на офіційному рівні, ця угода стала нікчемною через агресію РФ проти України. Про це повідомив керівник Бюро міжнародної політики президента Якуб Кумох, а відповідна “програмна” публікація розміщена на сайті президента Польщі.

Поки, за його словами, переговори знаходяться на “концептуально рівні”. Але зацікавленість Варшави у цьому – максимальна. По-перше, це потужне збільшення статусності, як члена Альянсу. По-друге, очевидне збільшення гарантій безпеки, бо розгортання баз зберігання ядерної зброї неодмінно збільшить розмір контингенту армії США у Польщі та буде супроводжене додатковими системами захисту, включно з протиракетною обороною.

До того ж доволі несподівано Москва провела модернізацію білоруських літаків під носії ядерної зброї. А від цього до офіційного її розміщення у Білорусі можливо пройде й не так й багато часу.

І цілком ймовірно, що й інші члени НАТО, які приєднались до Альянсу після 1997 році з тих же мотивів будуть пропонувати свої кандидатури.

Водночас поки не видно, щоб Вашингтон поспішав погодиться на пропозицію Варшави. З точки зору військової логіки, то розміщувати такі ядерні об’єкти у країні, яка межує з РФ та Білоруссю – особливого сенсу немає. Але зараз вся програма Nuclear Sharing більшою мірою просто зведена до того, що країни зберігають авіаційні бомби з ядерним зарядом для винищувачів. І це точно не найголовніший засіб доставки ядерної зброї для США, яка спирається на балістичні та крилаті ракети.

Зовсім інша справа, якщо США вирішать повернути у стрій крилаті ракети наземного базування та ракети середньої дальності. З 1988 по 2019 цей процес на Заході стримував договір РСМД. Але після того, як РФ його порушила розробкою крилатої ракети Р-500 для ОТРК “Искандер”, дорога у цьому напрямі відкрита. Тоді розміщення ядерної зброї у Польщі на ракетах наземного базування прямо впливає на швидкість удару та зменшення польотного часу.