Про те, чи зможе Путін досягти бодай якихось успіхів у разі вторгнення до Молдови та як це вплине на ситуацію в Україні – сайт 24 каналу дізнавався в експертів.

Москва хоче налякати Європу

Микола Волківський, президент “Першого міжнародного фонду розвитку України” та Артем Олійник, президент “МАСПН” Україна, розповіли, що у цій ситуації слід виокремити декілька моментів.

  • По-перше, російські спеціальні служби, які щедро фінансувалися Росією, тепер мають виконувати наказ “зі шкури пнутися”, аби довести результат витрачених на них ресурсів.

Ці агентурні мережі діють по всій Європі, і від загострення в Молдові насправді виграти не вдасться. Наразі там перебуває обмежене угрупування росіян (хоча й один з найбільших у регіоні складів боєприпасів), ротація/накопичення сил ускладнене, Україна готова до оборони своїх територій.

Москва прагне зробити козирний хід, який налякає Європу примарою 1990-х років – відновленням гарячої фази на Балканах. Можна з упевненістю говорити, що ставка саме на це – злякати континент ланцюгом нестабільності, який перекинеться на членів ЄС/НАТО. Адже тоді одразу почнеться активізація в Боснії, посилиться тиск на кордоні з Косово – все те, чого нам не треба. Оскільки увага забиратиметься від нас на користь широкої палітри викликів,
– зазначили експерти.

  • По-друге, варто звернути увагу на нещодавні ротації регіональної еліти в Росії. Ця тенденція (робота над помилками) продовжиться, тому що Росія хоче системно підійти до тривалої війни в Україні та налагодити як внутрішній спокій, так і організацію “експедиційних сил” в Україні після розгрому численних угрупувань та непропорційних людських втрат.

Що ж стосується введення воєнного стану, то це більше стосуватиметься прикордонних регіонів, якщо рішення ухвалять. Але не варто розраховувати, що це трапиться скоро – наразі ресурсів для поширення конфронтації обмежені.

Експерти кажуть, що російська армія у Придністров’ї не є боєздатною / Фото Getty Images

По-третє, Молдова так само отримує попередження і розвідувальні дані про дії Росії, як і Україна. Дестабілізація ситуації там можлива, але й умови сильно відрізняються від наших: Кремль не оголосить про другу спеціальну операцію, сил у Придністров’ї мало, а сусідні країни можуть реально допомогти провести заходи із нейтралізації загрози, якщо така виникне,
– зауважили експерти.

Вони зазначили, що стратегічна ціль у Причорномор’ї – наші міста на морі: Одеса, Миколаїв, Чорноморськ, Очаків та інші. Питання, чи допоможе залучення сил у Придністров’ї посилити загрозу (чи навіть розпочати блокаду) наших міст, – складне, бо інфраструктура для оборони на Півдні існує і вона демонструє ефективність.

Постачання західного озброєння означає, що зупинити сили можливо. Більш складно говорити про південь Одещини – там дійсно можуть виникнути проблеми, але це вже дійсно буде сигналом Кишиневу, що час настав.

Політичний кінець Путіна

Максим Джигун, політолог та аналітик, експерт з соціально-політичних питань, партнер консалтингової компанії Good Politics, зазначив, що Придністров’я – цікавий регіон. Попри наявність там регулярних російських військ – це шматок території Молдови, до якого у Росії немає жодного підступу. Тобто, це територія, яка з одного боку має межу з Україною, а з іншого – з Молдовою. Тому, попри всі гучні заяви про можливий початок операції, можемо сказати, що навряд чи він матиме якийсь успіх для Росії.

За даними українською розвідки там перебуває десь 1300 військових, більшість з яких охороняють склади й демонструють свій вплив на цей регіон. Але потенціалу для того, аби наступати й мати успіхи проти України – у них точно немає. Інша справа, що Придністров’я, як такий клаптик середньовічної, нерозвиненої Росії становить політичну загрозу, і в першу чергу для Молдови й Румунії. Це інструмент для Путіна, який дозволяє продемонструвати свої можливості дестабілізувати ситуацію у Східній Європі та шантажувати Європу загалом,
– зауважив Джигун.

Він додав, що стосується можливого наступу з території Придністров’я на Молдову – така загроза існує. Втім? є сумніви, що з угрупованням у 1300 військових можна створити серйозну загрозу для окупації усієї Молдови. Але загроза дестабілізації у Молдові існує – Придністров’я давно було проблемою Молдови.

Росія знову намагається шантажувати Європу / Фото Getty Images

Я більш ніж переконаний, що з боку Путіна – це чергова спроба шантажу і демонстрація тієї сили, яку він нібито має. Це меседж для тієї ж Румунії, країни НАТО та ЄС, про те, що у них можуть з’явитися проблеми. Як на мене, можливим початком операції ще на додатковому оперативному напрямку такому як Придністров’я, Путін лише пришвидшує свою політичну загибель, і цей процес буде ще швидшим, а глобальних результатів на цьому напрямку він не здобуде,
– додав експерт.

Російські війська у Придністров’ї небоєздатні

Дмитро Сінченко, голова ГО “Асоціація Політичних Наук”, заявив, що, на перший погляд, отримати перемогу у Молдові для Москви зовсім не складно, адже Молдова практично не має боєздатної армії, і не зможе протистояти значно чисельнішим військам Росії і т.зв. ПМР, що перебувають на території невизнаного Придністров’я.

Проте тут є важливий нюанс – російські частини у Придністров’ї, і тим паче контрольовані росіянами збройні сили придністровських сепаратистів, – теж небоєздатні, і, що найголовніше – відрізані від постачання з Росії. Водночас Молдова може запросити підмогу у сусідніх Румунії та України, які дуже швидко впораються з цією загрозою. Якщо це станеться, якщо Росію втягнуть у збройний конфлікт Молдову, і все відбудеться відповідно до моїх прогнозів, Україна зможе в результаті вивільнити більше ресурсів для оборони на сході й півдні, адже сьогодні ми змушені тримати певну кількість військ і на кордоні з Придністров’ям,
– пояснив Сінченко.

На його думку, пряма участь третіх країн у війні з Росією сприятиме збільшенню допомоги Україні, а отже пришвидшить нашу перемогу.

Євген Савісько, експерт громадського руху “Всі разом!”, пояснив, що, аби захопити Молдову, Путіну спершу потрібно захопити острів Зміїний. Саме цей острів контролює дельту Дунаю і значну частину Чорного моря, насамперед узбережжя України, Молдови та Румунії.

Розміщення на ньому стаціонарного комплексу ППО дасть можливість контролювати й повітряний простір. Тому ЗСУ так активно і систематично нищать ворога на острові Зміїний. Без опорної бази на ньому армія загарбників мало що може вдіяти як проти України, так і проти Молдови.

Якщо путінські війська почнуть наступ проти молдавської армії наявними силами придністровського угрупування, то доля Молдови буде залежати від дій ЗСУ. В разі звернення офіційного Кишинева про допомогу – наша армія готова розпочати наступ і розгромити цю групу путінських військ. Якщо ж ворогу якимось дивом вдасться перекинути до т.зв. Придністровської Молдавської Республіки додаткові людські ресурси та техніку, то тоді ситуація може суттєво ускладнитися. Оскільки тоді ворог зможе атакувати ЗСУ на півдні з кількох сторін одночасно,
– додав Савісько.