Подвиг Героїв Небесної Сотні - нездоланність Богом береженої України - Волинь.Правда

Подвиг Героїв Небесної Сотні – нездоланність Богом береженої України

Показати всі

Подвиг Героїв Небесної Сотні – нездоланність Богом береженої України

Коли вже на скрижалях історії закарбовано подвиг Героїв Небесної Сотні,Україна,як і рік тому,намагається не відмовитися від власного шляху. Правда,зараз ситуація,за умов безперервної російської агресії,не стала менш драматичною та трагічною. Попри те,що на вівтар свободи та державності впродовж 2014 і двох місяців 2015 року покладено тисячі життів кращих із кращих наших співвітчизників,головні,найсуворіші випробування,- попереду. Тож нинішній рік,як наголосив Президент України,виступаючи на церемонії вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні,буде у значній мірі визначальним.

На цьому фоні аналітики констатують завершення Росією процесу створення плацдармів для подальшого наступу на Україну та успішного продовження стратегії окупації як із боку Криму,Придністров’я,так і з боку Донбасу. Чи вдасться внести корективи в імперські плани Кремля у відповідності зі зверненням Ради національної безпеки і оборони до ЄС та ООН про необхідніть введення миротворчих контингентів в Україну? Політолог Ярослав Чорнозуб («Газета по-українськи») вважає: «Якщо вводити миротворців,тоді зміниться ситуація із гуманітарними конвоями,не буде перекидання техніки. Мандат миротворчих сил дозволятиме застосовувати зброю у разі нападу. Тоді у війну втягнеться весь світ. Тому Путін буде шукати будь-які аргументи,щоб пояснити,чому Росія наклала вето».

Очевидно,попри навіть найвищі гарантії-обіцянки щодо України,лідери країн,які вважаються вершителями долі світу,передовсім намагатимуться відстояти інтереси своїх держав. Інше питання,наскільки виявиться адекватним усвідомлення сутності ситуації. Адже песимістична констатація американського сенатора Маккейна,що Захід фактично легітимізує розчленування України,- зайве підтвердження того,якою стає ціна міжнародних домовленостей. Зрештою,не тільки тих,які аналітики називають «Мінськ-1» чи «Мінськ-2»,а й визначального Будапештського меморандуму. Країна-гарант безпеки України,що відмовилася від свого ядерного потенціалу,стала агресором. Цинічно не визнаючи цього,17 лютого вже 2015-го в тому ж таки Будапешті лідер агресора зухвало повідомляє про «нарості» у вигляді ЗС України в Дебальцево (це місто зараз уже під контролем проросійських бойовиків і російських ЗС). А попередньо Жириновський,фактичний речник усіх ще потаємних намірів господаря Кремля,висловлюється про доцільність застосування напалму при знищенні Києва,встигнувши озвучити намір «душити» й інші народи.

За такої ситуації,очевидно,має рацію український інтелектуал Cергій Жадан («DW»): «Нам в Україні часто здається,що нас залишили в цій війні сам на сам зі злом та несправедливістю,що розраховувати просто немає на кого. Мабуть,це не зовсім так… Інша річ,що розраховувати все одно потрібно передусім на себе». Тож за реалій,що складаються,коли поразка стає продовженням іншої поразки,варто принаймні самим не створити черговий «глухий кут» у вигляді енної «чорної ради». Адже ворог нас зазвичай традиційно перемагав,вміло зігравши на внутріукраїнському протистоянні,запустивши в хід механізм україно-української війни.

Зрештою,аби вкотре усвідомити суворість викликів,спробуймо подумки перегорнути кілька сторінок уже минулого тижня.

«Він програв…»

Політолог Вадим Карасьов,аналізуючи ситацію,робить висновок: «Це логіка гібридної війни,діяти не лише військовими,а й політичними методами. Воювати він далі не може» (тут і далі посилаємося на УНІАН). Експерт вважає,що Путін зараз хоче «приморозити» конфлікт на Донбасі та почне діяти політичними методами,зокрема,розраховує на перемогу проросійських сил на запланованих на цей рік місцевих виборах. За його словами,російський президент сподівається,що досягненню його цілей сприятиме втомленість людей від ситуації в Україні та розчарування Майданом. Водночас Вадим Карасьов зазначив,що насправді Путін програв війну з Україною у минулому році,бо йому не вдалося одразу,як він планував,захопити увесь південний-схід української держави аж до Придністров`я . «Він програв «Новоросію». Зміг реалізувати лише завдання мінімум»,- сказав політолог. Карасьов зазначив,що «єдине»,на що можуть розраховувати сепаратисти,- це контроль над Донецькою та Луганськими областями за рахунок того,що там живе проросійське населення.

«Це своєрідний постмодерністський фашизм»

Політолог Леонідас Донскіс у своїй розвідці «Безперспективний путінізм»,згадуючи про відоме революційне гасло Владіміра Лєніна: «Комунізм є радянська влада плюс електрифікація всієї країни!»,не без сарказму пропонує нове визначення (з ексклюзивним авторським правом): «Путінізм є влада натовпу плюс шредеризація всієї Європи» (див. «Український тиждень»). А відтак,запитуючи: «У чому ж суть путінізму?»,висловлює переконання,що «це своєрідний постмодерністський фашизм – мафіозна держава,заснована на клептократії,примусі,тероризмі й жорсткій зовнішній політиці,що повинна відволікати увагу громадськості від внутрішньої несправедливості й проблем. Саме таку функцію виконують відкритий бандитизм і політичний авантюризм Росії за кордоном». Аналітик,досліджуючи ідеологію та політичні принципи сучасного кремлівського режиму,робить висновок,що «Путін є ідеологічним збоченцем,який намагається поєднати такі далекі одне від одного явища,як ancien r?gime,анахронічний більшовизм,сталінізм і кумівський капіталізм,східний політичний деспотизм і псевдодемократію,нехтування свободою,яке йде пліч-о-пліч із ревною релігійністю,позірне «західне» життя з усім його комфортом і технологічністю на тлі порушень прав людини та громадянина. Ця каша видається навіть більш абсурдною і сюрреалістичною,ніж ідеологічна непослідовність радянської еліти».

Донскіс підкреслює: «Замість того,щоб стати перспективною демократичною сусідкою ЄС,РФ за Путіна перетворилася на привид радянської пропаганди,що намагається повернути Сталіну добру репутацію,якої той не мав навіть за часів «нєрушимого». Замість того,щоб насолоджуватися заслуженим захопленням світу російською літературою та культурою,держава опинилася в тенетах божевільних амбіцій свого керманича,який прагне зробити її поліційною і запобігти стратегічному партнерству між Україною та ЄС. Те саме стосується будь-якої іншої із країн Східного партнерства,за котрими Москва пильнує,намагаючись заблокувати будь-які потенційні альянси та демократичні союзи». А відтак висловлює прогноз,що Путін програє – і станеться це швидше,ніж він думає».

«Ця ситуація формувалася десятиліттями»

Богдан Яременко,голова правління благодійного фонду «Майдан закордонних справ»,суть українських реалій пояснює і тим фактором,що держава та суспільство опинилися в «прірві недовіри». На переконання Богдана Яременка,«відсутність довіри – одна з основних проблем,які обумовлюють глибину сучасної кризи в Україні. Захід не довіряє Сходу,бідні – багатим,громадяни – державі і навпаки,політики один одному» (тут і далі посилаємося на «ТСН»). Аналітик вважає,що «ця ситуація формувалась десятиліттями,і в її основі лежить успадкована з радянських часів звичка не говорити правду,не відповідати за сказане,вважати основним рушієм і механізмом життя гроші та владу. В українській політичній системі так і не прижились будь-які критерії моральності,але суспільний запит на це зростає з кожним роком,а відсутність пропозиції поглиблює кризу».

Яременко зауважує,що відсутність довіри до влади була однією з основних причин обох українських революцій. А відтак констатує,що «криза довіри не могла не оминути і зовнішню політику України,не позначитися на іміджі нашої держави за кордоном. Будучи нездатною впродовж більше ніж двох десятиліть зробити і реалізувати на рівні практичної політики ціннісний та цивілізаційний вибір (а вибір зовнішньополітичний є лише продовженням внутрішнього суспільного консенсусу),Україна втратила довіру усіх основних партнерів». Однак зараз є шанс,що як суспільство,так і його еліта зуміють відповісти на суворі виклики. Адже,нагадує Яременко,«нова влада постала завдяки тому,що українські громадяни пожертвували своїми життями,борючись зі зловживаннями і узурпацією влади режимом Януковича».

«Росія не здатна перемогти…»

Улюбленець головного українофоба,голова ЛДПР Володимир Жириновський у Москві висловися про ситуацію в Україні. Алогічна логіка сина юриста та росіянки направду вбивча. «Якби в Донбасі жили фінни,поляки чи балтійці,я би сказав,що треба їх бити,душити і нищити. Це я щиро кажу. Але ж в Донбасі живуть росіяни! Київ знищимо,спалимо напалмом. Треба спалити місто Київ! За те,що триває війна проти росіян»,- сказав він (цитуємо «Rzeczpospolita» у версії «Дзеркала тижня»). Як повідомляє «Rzeczpospolita»,російський популіст додав,начебто зараз українці бомбардують Донбас,а потім можуть піти війною на російський Білгород чи Москву. «Аби до цього не дійшло,треба знищити в Києві всю урядову інфраструктуру,всі адміністративні будівлі. Мирні мешканці не постраждають,цивільних ніхто чіпати не буде»,- додав лідер ЛДПР.Він також додав,що війни в Україні сьогодні не було б,якби минулої зими Росія втрутилася і допомогла екс-президенту Віктору Януковичу придушити протести на Майдані. Польське видання нагадує,що Жириновський – найпомітніший російський популіст і пропагандист Кремля. У вересні він погрожував Польщі війною і вимагав,щоб країна вийшла зі складу Євросоюзу і зробила російську мову другою державною. Минулого року Жириновський також заявляв,що Польща і Балтія «будуть стерті з лиця землі». У той же час «Rzeczpospolita»,інформуючи про книгу «Битва за Україну: третя світова війна?» цитує Юрія Фельштинського,одного з її авторів: «Росія не здатна перемогти весь демократичний світ. Результатом буде розпад РФ. Українці на Майдані довели,що готові померти за свою свободу. Але не очевидно,що росіяни готові помирати за імперіалістичні амбіції Путіна».

«Спостерігатимемо реалізацію нав’язаного Росією військового вирішення в Україні»

Американські сенатори-республіканці Джон Маккейн на Ліндсі Грем прямо звинуватили лідерів Заходу у потуранні Путіну. «Канцлер Німеччини та президент Франції,за підтримки президента США легітимізують розчленування суверенної нації у Європі вперше за 70 років»,- йдеться у їхній заяві (тут і далі посилаємося на «Голос Америки»). «Західні лідери заявляють,що військового рішення конфлікту в Україні немає. Путін так не думає. Він продовжує агресію,і за відсутності сильнішої підтримки Заходом української армії,надалі ми спостерігатимемо реалізацію нав`язаного Росією військового вирішення в Україні,як це вже сталося на частині території Грузії та Молдови»,- заявили законодавці. Маккейн та Грем закликали негайно надати Україні збройну підтримку та накласти додаткові санкції на Росію. «Давно пора надати Україні захисне озброєння та накласти додаткові санкції та покарання,які можуть змінити поведінку Путіна,включно із виключенням Росії з фінансової системи SWIFT. Президент Обама має зробити це негайно,а не ховатись за провальними спробами домовитись з агресором у той час,коли реальна ситуація робить будь-яку дипломатію неефективною»,- закликали сенатори. На переконання Джона Маккейна і Ліндсі Грема,«цей сміхотворний аркуш паперу (Мінський договір про припинення вогню на Донбасі. – Ред.) не зробив нічого,щоб запобігти смерті нових десятків українських солдатів і здачі нових суверенних українських територій Путіну і його ставленикам». Вони констатують: «Путін досяг своїх військових завдань в Дебальцеве і ми боїмося,що західні лідери,замість того,щоб визнати жорстоку реальність російських вчинків,дозволять і далі Путіну стверджувати,що він сприяє встановленню миру». Сенатори жорстко розкритикували дії західних лідерів,у тому числі – й президента США Барака Обами,який,за їхніми словами,все продовжує «неспішно розглядати» надання Україні військової допомоги в той момент,коли російські та проросійські бойовики вбивають майже беззбройних українських солдатів.

«Українці мають волю,щоб чинити опір агресії і не просять нікого воювати за них. Вони лише просять захисників демократії дати їм кошти захистити свою країну від настання агресора. Ганьба нам за те,що ми підвели їх»,- резюмували вони.

«…уникнути новітньої фатальної «чорної ради»

Роздумуючи про трагічні уроки вітчизняної історії,аналітик Сергій Грабовський запитує: «Це було давно? Сьогодні Україна доконечно змінилася? Народ мудріший,а влада — відповідальніша?» (тут і далі посилаємося на «День»). Відтак він резюмує: «Можливо,що й так. Але якщо проаналізувати заклики до «третього Майдану»,то щонайменше половина з них асоціюється з гаслами,під якими проводилися «чорні ради». І поширюють їх або ті,кого можна порівняти з «дейнеками» часів заколотів проти Виговського,або з відвертою кремлівською агентурою». До того ж аналітик звертає увагу,що,за даними соціологів,падає рівень довіри і до нинішньої влади. Причому це сталося ще тоді,коли не почалися радикальні скорочення держбюджету,звільнення з роботи сотень тисяч працівників і нові підняття тарифів на «комуналку»… Грабовський наголошує: «Проти України ведеться – попри всі «мирні» домовленості та чергові «перемир’я» – справжня війна,причому «гібридна»,комбінована,тотальна. Тож і відповідь на виклики війни має бути «гібридною» та нестандартною. Інакше-бо навряд чи вдасться уникнути новітньої фатальної «чорної ради».

«Внутрішню стабільність в країні не вдасться розхитати»

Глава Української держави,Верховний Головнокомандувач оприлюднив заяву з приводу ситуації в Дебальцевому. Як зазначив Петро Порошенко (посилаємося на прес-службу Президента України),«Збройні Сили України разом з Національною Гвардією завершили операцію з планового та організованого виводу частини підрозділів з Дебальцевого… Ми можемо стверджувати,що поставлені завдання Збройні Сили України виконали повністю. Ця позиція та успіхи нам були конче потрібні в Мінську під час переговорів та після Мінську. Ми змогли продемонструвати всьому світові справжнє обличчя бандитів-сепаратистів,підтримуваних Росією,що виступала гарантом та безпосереднім учасником Мінських переговорів».

На його переконання,ситуація,що склалася,- «це переконливий доказ боєздатності Збройних Сил та ефективності військового командування». Глава Української держави також підкреслив: «Я хочу сказати,що цими діями була посоромлена Росія,яка ще вчора вимагала від українських військових скласти зброю,підняти білий прапор і здатися в полон. Українські військові з честю підтримали високе звання захисника Вітчизни,і,як я обіцяв,дали по зубам тим,хто намагався їх оточити,і вийшли з Дебальцевого за наказом Верховного головнокомандувача».

Президент також наголосив,що «внутрішню стабільність в країні не вдасться розхитати батальйонами «все пропало»,батальйонами «все кінець»,брехнею про 200 і більше загиблих учора,брехнею про оточені блокпости,про українських військових,які нібито перебувають там без боєприпасів,їжі і води. Це сценарій не український. І впевнений,що ті,хто його розповсюджував,чекали абсолютно іншого результату. Ні,на щастя,сьогодні ми маємо вдало завершену операцію. Будемо мати можливість і далі боронити державу».

«Росія не зупиниться на Донбасі»

Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович вважає,що війна на Донбасі є продовженням політики Росії з відновлення імперської ідентичності. Він зауважує,що «Крим є надзвичайно важливим елементом для відновлення певного російського імперського проекту. Те,що відбулося з анексією Криму і як ми всі побачили,- це лише початок відновлення цієї російської імперії. І,очевидно,що події,які зараз розгортаються на Донбасі,є лише продовженням того,що почалося в Криму» (тут і далі посилаємося на УНІАН). Володимир В’ятрович підкреслює,що «це звичайно має бути досить серйозним сигналом для інших європейських держав щодо того,що Росія не зупинилася в Криму,Росія не зупиниться на Донбасі і,очевидно,що Росія піде далі,намагаючись відновити свій імперський вплив в масштабах,принаймні,Радянського Союзу». На його переконання,«Путіну потрібен не стільки якийсь шматок української території,як визначальний вплив на те,що взагалі робиться на території України. Реалізація цього імперського російського проекту без України і в першу чергу без українців є неможливою. В Росії нема кому будувати так званий «рускій мір». Для цього потрібні будівничі,а будівничими,на думку самого Путіна,найкраще видаються українці культурно,ментально і так далі».

«15-й рік стане вирішальним»

Президент України Петро Порошенко,виступаючи на церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні,згадав про події річної давності та підкреслив: «Тут,на Майдані,ми боролися не тільки і не стільки з маріонетковим Януковичем. Адже тепер зрозуміло,що російська агресія проти України почалася із «наступу» на Вільнюс,коли 29 листопада Україна мала підписати у Вільнюсі історичну Угоду про асоціацію,і 21 листопада неукраїнський Уряд прийняв рішення зупинити рух країни у Європу. На це святе місце одразу ж з протестом вийшли небайдужі» (тут і далі посилаємося на офіційний сайт Глави держави). На його думку,«революція Гідності стала першою і,головне,– виграшною! битвою у війні за нашу незалежність. І коли ворог побачив,що мирний аншлюс України в Митний союз захлинувся,він вирішив танками та градами розчленувати Україну. Та цій авантюрі також не довелося стати реальністю. Новостворена українська армія за всенародної волонтерської підтримки зупинила ворога на далекосхідних рубежах. Народжені не для війни українці,мирні українці,бо ми є мирний народ,взяли до рук зброю і зупинили добре вишколену армію – одну із найпотужніших у світі і на континенті».

Петро Порошенко наголосив: «Саме подвиг Небесної Сотні надихнув сотні тисяч українців на боротьбу з російською агресією». У той же час,він усвідомлює,що «нам протистоїть потужний ворог,значно чисельніший,ніж ми,і,на жаль,набагато краще озброєний. Плани напасти на нас він виношував роками. Він готував саме для цього свої збройні сили і формував у нас в середині країни п’яту колону». Та Президент України не сумнівається,що ми все одно сильніші,бо з нами правда,бо з нами Бог. Однак «вистояти,зберегти державу ми зможемо лише за умови,коли ми збережемо єдність,коли ми уникнемо будь-яких внутрішніх чвар,коли будь-яка п’ята колона не дасть нам розколоти нашу єдність! І я впевнений,що саме так і буде».

Глава Української держави наголошує: «В 14-му році,дорогі друзі,дорогі співвітчизники,ми з вами зберегли Україну,а 15-й рік стане вирішальним у започаткуванні фундаментальних змін в будівництві нової держави». А відтак висловлює впевнененість: «Україна буде жити у мирі,розвиватися і рухатися в обраному європейському напрямку. І станеться це завдяки нашим з вами янголам-охоронцям: Героям Небесної Сотні і ще багатьом сотням лицарів,які віддали найцінніше,що вони мають,– своє життя за Україну».

Навряд чи варто сподіватися,що російські окупанти,які на території Донбасу зосередили стільки військової потуги,скільки не має ряд країн НАТО,раптом стануть «голубами миру». Незважаючи на дипломатичні викрутаси Кремля,його господар не відмовиться ні від своїх амбіцій,ні від силового способу їх реалізації.

Інше питання,що,цілком вірогідно,на зміну зимовому варіанту утвердження «русского міра» прийде літній. Очевидно,вирішальну ставку Москва робитиме не тільки на воєнну операцію,а й на спробу перетворити внутріукраїнську ситуацію у хаос,намагаючись під будь-яким приводом скористатися настроями частини суспільства. Хай і попередження одного з телеканалів про наміри «царя» повернути «Віктора колишнього» є щонайменше перебільшенням. Однак те,що невідворотними процесами в українській економіці та матеріальним зубожінням більшості жителів неодмінно скористається стратегічний ворог №1,не викликає жодного сумніву.

Про це в міру своїх можливостей також намагалися попередити і ЗМІ: «Росія готувалась до знищення України і перетворення її на концтабір для невдоволених – ЗМІ» (УНІАН),«Грибаускайте: РФ і сепаратисти навіть не збираються дотримуватись перемир’я» («Європейська правда»),«Саакашвілі: Де будують «русскій мір» – ніякого миру немає» («Громадське ТВ»),«Російські спецслужби спровокували кризу в Боснії,аби зірвати поставки патронів Україні – Геращенко» (УНІАН),«Війна буде продовжуватися ще 2-3 роки. Надто багато в неї вкинуто грошей» («ЛБ»),«У Дебальцевому розпочалися вуличні бої» (ТСН),«США звинуватили Росію у порушенні перемир`я на Донбасі та закликали негайно припинити напад» (УНІАН),« Дебальцеве. Без надії на мир» («УП»),«Росія тренує найманців на території Придністров`я та Криму – Міноборони» («Тиждень»),«Росія розгорнула свої системи ППО під Дебальцевим – фото посла США» («Газета по-українськи»),«Рік поразок» («День»),«Головною метою Путіна залишається контроль над політичним майбутнім України»,- західні ЗМІ» («Остров»)…

Як зазначають аналітики,зокрема полковник Володимир Ларцев,упродовж найближчого часу Кремль разом з ДНР і ЛНР намагатиметься «по шматочках» цілком узяти під контроль Донецьку та Луганську області. Правда,навряд чи є підстави сподіватися,що Путін використає тайм-аут для згладжування додаткових санкцій у бік Росії,аби зміцнити своє лобі в Європі. Навіть якщо й так,то,цілком вірогідно,диктатор «відведе душу» в добре напрацьованих навіть проти свого народу терактах,аби спробувати деморалізувати українське суспільство,посіяти відчуття страху та невпевненості.

Безумовно,тільки зазомбована кремлівською пропагандою людність може сподіватися,що «наше дело правое». Як наголошують експерти,зокрема Євген Рибчинський,російський диктатор уже обрав долю Саддама. Хоча політологи цілком можуть і скористатися своїм правом на помилку. Адже стратегія «ліліпутіна» більше схожа на гітлерівське «оновлення»,яке відомо,у який спосіб завершилося. Але від «Мюнхена-1» до завершення персональної трагікомедії потрібно було подолати відстань у сім років. Скільки ж років триватиме подібний період від «Мюнхена-2»?

Тим не менше,навряд чи такі та подібні запитання й прогнози щодо улюбленця росіян допоможуть українцям легше перенести суворі іспити. Поки що він – у «формі». Можливо,справді на рівні Гітлера після згадуваного Мюнхена. У цинічний спосіб продовжуючи агресію,диктатор наразі фактично отримав можливість зневажливо плюнути в обличчя Заходу,який ще до того був інфікований газпромівською стратегією «шредеризації». Україні на цьому шляху,схоже,дістається роль першої масштабної жертви. А відтак,як заявив міністр оборони Великобританії Майкл Феллон,цей досвід може бути використаний для поглинання Росією країн Балтії (Латвії,Литви та Естонії).

«Ситуація є надзвичайно складною,- констатує міністр закордонних справ України Павло Клімкін . – І щоб досягти виконання мінських угод,нам потрібен миротворчий контингент». Хоча в цьому контексті також мимоволі пригадується і позиція НАТО. Якщо на початку дев’яностих Україні «викручували руки»,аби вона де-факто стало цілком беззахисною,то зараз за це вже в Альянсі докоряють. Зокрема,колишній генеральний секретар НАТО лорд Джордж Робертсон заявляє,що відмова України від ядерної зброї була помилкою (див. «Лівий берег»). «Ці країни (США,Великобританія і Росія) разом з Францією та Китаєм,пообіцяли: поважати українську незалежність і суверенітет в існуючих кордонах,б) утримуватися від загрози або застосування сили проти України,в) утримуватися від використання економічного тиску на Україну з метою вплинути на її політику»,- нагадує він. А відтак запитує: «Чи добре виглядають ці обіцянки в світлі кривавої бійні,яку ми бачимо на екранах наших телевізорів щовечора? Резонно запитати: був би Крим захоплений і окупували б схід України,якби українці зберегли частину свого ядерного потенціалу?» При цьому,звісно ж,не нагадує,хто ж підштовхнув Україну на шлях,при який нагадують сліпці Пітера Брейгеля.

Та,не сумніваючись у неминучості загальноукраїнської прийдешньої перемоги,мусимо вкотре налаштуватися на такі випробування,яких ще не знали попередники. Будьмо!

Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook