Четверта світова війна,нагадує Піотнковський,– це не його мем,а кремлівських пропагандистів. Особливо він був у них популярний під час так званої «російської весни» 2014 року,відображаючи геополітичні та історіософічні фантазми кремлівських мрійників. В обраній нумерації (четверта) явно прочитувалася мрія про реванш за поразку СРСР у Третій (холодній) світовій війні,так само,як Друга світова війна була для Німеччини спробою реваншу за поразку у Першій.
 
Політолог констатує,що «гітлерівська зовнішньополітична ідеологія (розділений народ,збирання споконвічних земель,право і навіть священний обов’язок «захищати» етнічних росіян по всьому світу) найбільш повно і безсоромно була представлена urbi et orbi у знаменитій кримській промові вождя «Русского мира» у Федеральноих зборах 18 березня 2014 року. Таким ідеологічним документом Четвертої світової війни стали одкровення Путіна на зустрічі з коханим народом у квітні 2014 року: план конкретної воєнної операції «Новоросія» щодо анексії 10-12 областей України».
 
Андрій Піонтковський наголошує: «Загалом була розроблена ідеологія Четвертої світової війни («Русский мир»),запропоновано обґрунтування агресивних акцій (захист етнічних росіян і російськомовних у всьому світі). Був створений і отримав бойове хрещення новий вид військ для гібридної війни – Сили спеціальних операцій – «ввічливі зелені чоловічки»,які здійснюють терористичну діяльність за кордоном без офіційного оголошення війни. У свідомість обивателя наполегливо впроваджувалася ідея саме глобальної війни «Русского мира» проти безбожних англосаксів,проти Заходу на чолі з США. Біснуваті на телешоу кожен день вселяли нам,що не з Україною якоюсь ми воюємо,а з США на території України».
 
Аналітик зазначає,що під виглядом концепції «збирання земель» кремлівські пропагандисти і «експерти» відкрито погрожували: коли «зелені чоловічки» з’являться в Прибалтиці,а НАТО наважиться прийти на допомогу балтійським державам,то Росія застосує ядерну зброю.
 
«Таким був задум Четвертої світової війни. Вона триває вже більше двох з половиною років,- резюмує він. – День її початку вибитий,як відомо,на медальках за взяття Криму – 20 лютого 2014 року».
 
Відтак Піотковський підбиває деякі підсумки. На його думку,вони невтішні для Кремля,оскільки той «зазнав трьох фундаментальних поразок у затіяній ним конфронтації з навколишнім світом. По-перше,найболючіша – поразка в Україні,гірша,ніж військова. Метафізична. Ідеологія «Русского мира» була відкинута російським населенням України,яке залишилося в переважній своїй більшості вірним українській державі та її європейському вибору. І росіяни так само борються і будуть боротися з агресором в лавах української армії,як і етнічні українці. Війна,нав’язана Кремлем Україні,– це не територіальний спір про Крим або про Донецьк і не етнічний конфлікт. Це вирішальне світоглядне зіткнення спадкоємців Київської Русі та спадкоємців Золотої Орди,в якому ординці були приречені».
 
По-друге,провалився ядерний шантаж Кремля щодо Прибалтики. І нарешті,уявна перемога Путіна в Сирії,де «він дійсно витирав ноги об американців і під приводом боротьби з тероризмом послідовно знищував і продовжує знищувати будь-яку опозицію Асаду»,насправді обернулася тавром воєнного злочинця. Як зазначає аналітик,взагалі «вся сирійська кампанія була насамперед з метою відволікання уваги гібридного народу від вже тоді очевидного провалу вихідного плану Четвертої світової війни».
 
Прогнозуючи подальший розвиток подій,Піонтковський наголошує:» Що безкарніше куражиться Путін у сирійському небі,то глибше і безнадійніше він занурює себе в очах всього світу в тисячолітню релігійну війну. І затягує туди за собою всю Росію».