Йосип Струцюк збірною назвою «На березі крутіжу» об’єднує роман «По дорозі до Савур-могили»,оповідання «На ротації»,«Помста козацька»,«Передсвяток із татарським зіллям»,«Журавель»,«Рудик»,«Після пожежі»,«Рідкісний кадр»,повісті «Незвичайні китайські шпалери» та «В обійсті чорного диявола». Таким чином,він розширяє часові параметри,здійснюючи художній екскурс і в період Другої світової війни,і й так звану радянську епоху. Та все-таке у контексті художнього пізнання трагідрами сьогодення головне смислове навантаження несуть на собі перше й останнє прозові полотна,а також,до повної міри,оповідання «На ротації».
 
Очевидно,один із визначальніших текстів 388-сторінкової книги – роман «По дорозі до Савур-могили»,який навіть своєю назвою акцентує увагу на реалії Вітчизняної війни з російськими окупантами,війни,котру навіть постайданна начебто українська влада запобігливо називає евфемізмом АТО – антитерористичною операцією.
 
Цілий спектр найгостріших проблем знаходить художнє відображення в повісті «В обійсті чорного диявола»,де йдеться і про так звану «бурштинову проблематику» на Волині. Визначення цьому «сонячному каменю»,яке звучить з уст Гридня,одного з героїв твору,– водночас як діагноз суспільству.
 
«Люди вже гуторять,що то пекельна смола. Ота,що у пеклі. В неї грішників кидають. І тому вона така грішна»,- каже він. Згадавши легенду від Софокла,що бурштин постав зі сліз,Остап висловлює Матвієві «ще одну версію походження бурштину… На цій землі він проходить не лишень із сліз,але й крові. Принаймні так вважатимуть нащадки».
 
Попри максимально сувору,чесну правду,Струцюкова «На березі крутіжу» – глибинно оптимістична книга,з якою не має права розминутися вдумливий читач. Адже з цього приводу промовисто мовив письменник і літературознавець Петро Сорока: «Коли читаєш Йосипа Струцюка,засвічується душа і поривається дух,хочеться жити і працювати для України. Така в них латентна сила. У Струцюка кожне слово,ба навіть титла,дихає Україною».
 
Вже у грудні «На березі крутіжу»,книгу,що побачила світ завдяки підтримці експертної ради з видавничої справи при Волинській ОДА,можна буде придбати у луцькій книгарні «Є».
 
«ВП» нагадує,що Йосип Струцюк – Заслужений діяч мистецтв України,Почесний громадянин Луцька. Він – перший лауреат літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського,лауреат 1-ї Міжнародної літературної премії імені Богдана-Нестора Лепкого,«Благовісту»,«Корони Данила»,Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»,Премії Фонду Тараса Шевченка «У своїй хаті своя й правда,і сила,і воля»,літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша,літературної премії імені родини Косачів,ряду інших премій.