Проблеми з каналізацією розпочалися ще у 2007 році. Та останні два роки життя у таких квартирах – справжнє жахіття. Про це повідомляє прес – служба БФ Ігоря Палиці «Тільки разом».
 

 
Коли в домі тиша – чути,як тріщать стіни
 
Ніна Наулік живе у цьому будинку від його здачі в експлуатацію,з 1992 року. Її квартира на другому поверсі. Кілька років тому жінка зробила капітальний ремонт,та,як виявилося,лише викинула гроші на вітер.
 
«Якось приходимо з роботи з чоловіком,а у вбиральні стоїть вода. По стінах,по плитці все зверху стікає до нас,– розповідає пані Ніна. –Стіна,що вкрита грибком,починає видуватися. А коли в домі тиша – чути,як тріщать стіни».
 

 
Через несправні труби каналізаційна вода стікає по стінах із верхніх поверхів і аж до підвалу. Місцеві кажуть,що в таких умовах живуть уже 9 років. Спочатку протікав один стояк,потім інший. Зараз течуть усі вісім. Жителі будинку нарікають,що при будівництві в шахтах неправильно поклали труби. У 1997 році,коли Каменем-Каширським пронісся ураган,в шахту попадала цегла,яка,вочевидь,позбивала труби. Мабуть,із цього й почалися каналізаційні негаразди у п’ятиповерхівці.
 
Вечорами підвал будинку нагадує «Венецію»
 
Квартира ще однієї жительки аварійного будинку Вікторії Богач суміжна з квартирою пані Ніни. П’ять років тому від безвиході жінка звела ще одну стіну,яка відокремлює житлову зону від тієї стіни,що межує з каналізаційною шахтою.
 
«Через сирість та грибок,які постійно були у квартирі,часто хворіла дитина. Зі стін ванни почала опадати плитка. Зараз у моїй квартирі не видно всього цього. Та якщо забрати стіну,то буде те саме,що в Ніни»,– каже пані Вікторія.
 

 
Разом із жителями будинку спускаємося у підвал. Ще з порогу чуємо,як по стінах тече вода. Подекуди утворилося болото,місцями стоїть вода. Про запах і згадувати не варто. Жителі розповідають,що найгірша ситуація тут у вихідні та у вечірню пору,з 17-ї до 21-ї години,коли мешканці найбільше користуються водою. Тоді тут все буквально плаває. Люди не мають де зберігати картоплю та консервацію,адже в таких умовах все псується.
 
Разом проблему вирішувати легшее
 
У будинку 45 квартир. Тут проживає близько 200 людей. Про проблему камінь-каширської п’ятиповерхівки знають і в міській раді,і в районній,і в жеку. Мешканці будинку роками ходили по різних інстанціях. Та скрізь лише розводили руками,мовляв,немає грошей. А пізніше вже й не зважали на звернення громади. Що могли – ремонтували своїми силами. Та вже не можуть самостійно боротися з проблемою.
 
«Цього року змінився начальник жеку. Раніше комунальники не реагували на нашу проблему. А новий керівник усіма силами допомагає нам. Нещодавно у будинку поставили насос високого тиску,облаштували смітники з накриттям. Новий начальник посприяв і у вирішенні питання з каналізаційною системою»,– констатує Ніна Наулік.
 
У міській раді цьогоріч виділили кошти на вирішення проблеми в аварійній будівлі,та їх не вистачало для капітального ремонту всіх шахт. Ініціативна група жителів будинку,в яку входять Ніна Наулік і Вікторія Богач,по допомогу звернулася у камінь-каширське представництво Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом».
 
«Про Фонд ми чули багато хороших відгуків,тому й вирішили звернутися. Нам пішли назустріч. Щоб зібрати свою частину коштів для співфінансування,провели збори жителів будинку,пояснили людям ситуацію. Кожному було важко з сімейного бюджету виділити тисячу гривень. Проте всі здали гроші,аби лиш вирішити наболіле питання»,– розповідає голова ініціативної групи Вікторія Богач.
 

 
«Жителі цього будинку чітко знають проблему та активно працюють над її вирішенням. Не чекають,що хтось зробить це за них. Вони виготовили проектно-кошторисну документацію,долучилися до співфінансування. На сьогоднішній день це єдиний будинок у Камені-Каширському,який має таку проблему. Питання по інших або вже вирішилися,або вирішуються. Місяць тому за участі Фонду закінчили ремонт будинку на вулиці Чкалова,11. У будинку на 1 травня,25 роботи з реконструкції шахти планують виконати впродовж двох тижнів»,– резюмував керівник представництва Фонду у Камені-Каширському Сергій Лях.