Відлуння тижня (08.10 – 15.10)

Подія, що сталася напередодні  цьогорічного свята  Покрови Пресвятої Богородиці, вкотре нагадала про нездолану силу Провидіння та неминучість торжества Вищої Справедливості. Ухвали Синоду Вселенського Патріархату, яких Україна чекала  332 роки (після окупації Москвою Київської митрополії), – це закономірність. Адже правда неодмінно торжествує, як би їй не протидіяли сили  тьми, персоналізовані імперією зла. Адже нашій країні, всупереч багатосотлітнім систематичним смертоносним  планам і діям Москви (Санкт-Петербурга), даровано життя, оскільки Україна – Богом бережена.

По-своєму знаково: саме  на Покрову, вдячно пам’ятаючи, що Пресвята Богоматір – і Покровителька наших воїнів (і  для лицарів княжої доби, і звитяжців періоду козаччини, і для тих, хто перебував у лавах УПА, як і для сучасних героїв) відзначається День захисника України. Тож  це свято єднає покоління наших  співвітчизників, надихає вірою та силою, підкріпленими унікальною жертовною  звитягою.

До речі, 1158 років тому, коли військо давніх русів-українців висадилося у Константинополі та взяло в облогу столицю Візантії, воно стало свідком дива, явленого  Богородицею. Пресвята прикрила захисників своєю покровою (омофором).  Тоді, 860 року  вражений   київський князь  (каган) Аскольд (Оскальд) і його дружинники прийняли святе хрещення  від Патріарха Фотія та стали християнами. Саме згадуваний князь, який  отримав ім’я  святого Миколая і став ініціатором першого хрещення Руси-України.  За 128 років до третього, остаточного хрещення, яке здійснив рівноапостольний Володимир (Василій)!

Й ось 2018-го, у  переддень Покрови,  із Константинополя  знову надходить рятівна звістка:   з благословення Всесвятійшого Патріарха Варфоломія Україна отримує шанс на творення своєї єдиної Помісної Православної Церкви. Як очікується, Томос від Матері-Церкви вона матиме в листопаді цього року.

Звісно, цей процес буде нелегким. Адже ворог має  в Україні свою потужну п’яту колону. Стратегічна доктрина  «русского мира» реалізується не тільки вбивцями-окупантами зі зброєю в руках, але й багатьма  тими, хто зодягнутий у владичі та священичі ряси. І роль  останніх за умов безперервної  багатосотлітньої війни  імперії зла  ще істотніша, ніж безпосередніх убивць. Чи зуміємо  вистояти перед ворогом, який уже п’ятий рік, убиваючи «принуждает Украину  к миру», достеменно невідомо. Як стверджують результати недавніх соціологічних досліджень групи «Рейтинг», 39 відсотків наших співвітчизників не готові зі зброєю в руках  захищати  свою країну зі зброєю.  Правда, 52% респондентів готові захищати Україну зі зброєю в руках у разі виникнення загрози. А ця загроза – постійна.  І минулотижневі вибухи на складах боєприпасів біля  Ічні  – ще одне  нагадування про те, що московські окупанти не відмовилися від своїх лиховісних планів щодо нашого народу та нашої держави.

Тим не менше,  минулого тижня було зроблено ще один рішучий крок для нашої  прийдешньої перемоги. На цьому акцентували увагу державні діячі, духовні та політичні лідери, політологи-аналітики.

 «Це велика перемога боголюбивого  українського  народу»

Офіційне інтернет-представництво Глави держави оприлюднило заяву Президента України  Петра Порошенко у зв’язку із рішенням Синоду Вселенського Патріархату.  Він привітав співвітчизників із цією доленосною подією. Президент наголосив, що «рішення Вселенського Патріарха та Синоду остаточно розвіяло імперські ілюзії і шовіністичні фантазії Москви, не підкріплені жодним церковно-правовим документом – про Україну як нібито канонічну територію російської церкви. Те, що так званий «перехід» Київської митрополії у володіння Москви стався «не за приписами канонічних правил», Вселенський Патріархат визнав ще у 1924 році. А сьогодні Синод ще раз підтвердив цю позицію».

Нагадуючи, що рішення про надання автокефалії Україні вже прийняте, він підкреслив: «Питання Томосу та автокефалії виходить далеко за межі церковного життя. Тому до нього долучилася держава. Це є питання нашої незалежності. Це – питання нашої національної безпеки. Це – питання нашої державності. Це – питання всієї світової геополітики. Це – падіння Третього Риму як найдавнішої концептуальної заявки Москви на світове панування».  Глава нашої держави переконаний,  що «Томос – фактично ще один Акт проголошення незалежності України. Імперія втрачає один із останніх важелів впливу на свою колишню колонію».

Водночас  він зазначив: «Держава Україна поважатиме вибір тих, хто вирішить залишитися в тій церковній структурі, яка зберігатиме єдність з Російською православною церквою. Але так само гарантую, що держава захистить права тих священиків і мирян УПЦ Московського Патріархату, які добровільно вирішать вийти з-під Москви, щоб разом з іншими православними творити Єдину Українську Православну Помісну Церкву».

Петро Порошенко, звертаючись публічно  до Його Всесвятості Варфоломія,  подякував  за турботу про Україну і зазначив: «Ваша Святосте, Україна з нетерпінням чекає Вашого душпастирського візиту до народу, охрещеного за часів рівноапостольного князя Володимира». Він також підкреслив, що «спільне творення незалежної церкви не може бути підставою для розбрату, для протистояння, для насильства. Ми цього точно не маємо допустити. Навпаки, це – дорога до миру, спокою, порозуміння. Як тільки де побачите людей, які закликатимуть взяти силою лавру, монастир чи храм, знайте, то – московська агентура. Бо мета Кремля – розпалити в Україні релігійну війну.  І це точно не мій план, не план українського народу і не план  Української держави».

Президент щиро  привітав співвітчизників із грандіозною історичною подією, якої  український народ чекав довгих 332 роки. «Це – велика перемога боголюбивого українського народу над московськими демонами, перемога добра над злом, світла над темрявою», – наголосив він.

 «Кривава лазня  а то й війна»

СБУ попередила про те, що УПЦ МП веде активну підготовку до різного виду провокацій та акцій на тлі наближення надання Томосу Україні. Про це нагадує на своїй сторінці у Facebook  Дмитро Тимчук, координатор групи «Інформаційний спротив».  Він   пояснює, який сценарій, запрограмований російськими спецслужбами, найнебезпечніший для України.

За даними Тимчука, «основні провокаційні акції готують і організовують на «центральному» рівні – з допомогою олігархів і проросійських політиків, які «не лізуть у справи церкви», на кшталт Новинського». Проте, на його думку, «важливішим є те, наскільки активними будуть священнослужителі УПЦ МП «на місцях» – у регіонах, наскільки активно вони провокуватимуть своїх парафіян на антиукраїнські виступи і силові акції».

Координатор «Інформаційного спротиву» зазначає, що «середовище священнослужителів УПЦ МП зовсім не однорідне: третина – це  «православні яструби», затяті прихильники  «русского мира»; ще третина – цілком проукраїнськи налаштована; інші – «болото», яке орієнтується на «політичний момент». Тому, припускає він,  «можна розраховувати, що, загалом, менше ніж половина священнослужителів УПЦ МП готова брати участь у тих авантюрах, які нав’язує в контексті української автокефалії керівництво РПЦ і ФСБ РФ».

При цьому Тимчук підкреслює: «Але невідомо, на які кроки Кремль через керівництво УПЦ МП і свої спецслужби піде завтра. Тому для нас украй важливим є нейтралізувати і під жодним приводом не піддаватися на провокації, ідеологи яких сидять у РФ. Кривава лазня, а то і громадянська війна на релігійному ґрунті – це найбажаніший сценарій для Кремля у контексті прийдешнього створення єдиної Української православної помісної церкви (на що вже натякали представники УПЦ МП і РПЦ)».

«…затвердити рішення про церковну єдність»

З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета оприлюднена  Заява про рішення Священного Синоду Константинопольської Матері-Церкви та їхнє значення для Церкви в Україні. Про це йдеться в повідомленні прес-центру Київської Патріархії.

Передовсім, значиться  у Заяві, «Київський Патріархат з подякою Всемогутньому Богові та з вдячністю Вселенському Патріарху Варфоломію і Константинопольській Матері-Церкві сприйняв рішення Священного Синоду, про які було оголошено 11 жовтня 2018 р. у Вселенській Патріархії. Ці рішення усувають ряд канонічних аномалій та відкривають шлях до утворення в Україні єдиної помісної автокефальної Української Православної Церкви і до одержання нею Патріаршого і Синодального Томосу про автокефалію. Відновлення патріаршої Ставропігії як представництва Вселенського Патріарха в Києві сприятиме кращій взаємодії між Константинопольською Матір’ю-Церквою та Помісною УПЦ, слугуватиме видимою ознакою постійного спілкування між двома Церквами». Відтак констатується, що «Київський Патріархат з радістю сприймає усунення наслідків, до яких привела анексія Московським Патріархатом Київської Митрополії, здійснена у 1686 р. Вкотре було підтверджено, що Московський Патріархат не має канонічних прав щодо Православної Церкви в Україні та що Українська Православна Церква, як спадкоємиця давньої Київської Митрополії, не має підпорядкування Церкві Росії».

У Заяві значиться: « Зазначені вище рішення відкривають шлях до скликання Надзвичайного Об’єднавчого Собору ієрархів Української Православної Церкви у складі всього українського єпископату, який у квітні 2018 р. звернувся до Вселенського Патріарха Варфоломія з проханням надати Томос про автокефалію УПЦ. Київський Патріархат закликає ієрархів УАПЦ та залучених до процесу єднання ієрархів Московського Патріархату в Україні приступити до підготовки Надзвичайного Об’єднавчого Собору. Завданням цього Собору є затвердити рішення про церковну єдність, обрати Предстоятеля єдиної помісної автокефальної УПЦ, який від її імені одержить Патріарший і Синодальний Томос про автокефалію УПЦ».

В УПЦ КП  очікують, що  «беручи до уваги всі обставини – давність історії, плідну діяльність, велике число єпископату, духовенства і вірних, монастирів та духовних шкіл, інші фактори – Патріаршим і Синодальним Томосом також буде всеправославно затверджене достоїнство Патріарха за Предстоятелями помісної УПЦ». Також  «Київський Патріархат закликає єпископат, духовенство та вірних УАПЦ, як і єпископат, духовенство та вірних Московського Патріархату, підтримати процес об’єднання українського православ’я». При цьому наголошуючи: «Процес об’єднання українського православ’я повинен відбуватися добровільно, мирно та без примусу, кожен член Церкви, як і кожна громада мирян чи ченців матимуть право вільно обрати центр свого церковного підпорядкування – належати до Української чи до Російської Церкви».

«Росія збирається активно втручатися у  виборчу кампанію»

Як наголосив Президент Петро Порошенко на зустрічі з новообраними членами Центральної виборчої комісії, Росія буде активно втручатися у виборчий процес в Україні, використовуючи різноманітні засоби, починаючи від дезінформації, і закінчуючи кібератаками. Про це інформує сайт Глави держави. «Перед вами стоять зараз завдання надзвичайно складні. Ми вже зараз бачимо і з точки зору інформації наших спеціальних органів, і з точки зору інформації наших партнерів, що Росія збирається активно втручатися у виборчу кампанію», – звернувся до присутніх Петро Порошенко. За його словами Президента, таке втручання відбуватиметься «і через системи дезінформації, і через системи фальсифікації виборчого процесу, і через системи хакерських кібератак для того, щоб зірвати вибори».

«І тут я сподіваюсь на вашу ефективну роботу для того, щоб ми мали надзвичайно ефективні засоби протидії, щоб захистити вибір українського народу», – особливо наголосив Глава держави. Президент також повідомив про досягнення домовленості з низкою міжнародних партнерів України  щодо співпраці у питаннях кібербезпеки. «Я звертався до наших партнерів, ми домовились про те, що в кіберзахисті ми починаємо активну співпрацю. Так що висловлюю тверде сподівання, що результати виборів будуть надійно захищені», – підкреслив Петро Порошенко.

«Україна – полігон…»

Росія реалізує в Україні сценарій «повзучої агресії», ‒ заявив Голова Служби безпеки України Василь Грицак,  виступаючи на конференції з безпеки, яка відбулась у рамках Українського тижня у Лондоні  (про це  повідомляє прес-центр СБ України).  За його словами, крім збройного протистояння на Донбасі гібридна війна охоплює й інші сфери життя українського суспільства: політичну, економічну, інформаційну, релігійну. Напередодні майбутніх виборів Президента України Кремль провокує протиріччя між патріотично налаштованою частиною українського політикуму. «Росія одночасно намагається консолідувати проросійський електорат навколо єдиного кандидата для приведення до влади в Україні проросійської політсили, зміни державного устрою та припинення міжнародної підтримки нашої країни», ‒ наголосив Голова СБУ.

Серед інструментарію розвідувально-підривної діяльності Кремля Голова СБУ також виділив проведення інформаційних операцій, прямі акції впливу, політичні вбивства, теракти, кібертероризм, діяльність приватних військових кампаній по всьому світу. «Україна ‒ полігон, де РФ випробує знаряддя і тактику гібридної агресії, які потім застосовує для дестабілізації ситуації в США та країнах ЄС», ‒ підкреслив Василь Грицак.

Увесь цивілізований світ має створити єдиний фронт у протидії російській гібридній агресії. «Нам потрібні правові механізми, які однаково ефективно блокували б поширення російської брехні і у Великобританії, і у Німеччині, і в Україні. Протидія у гібридній війні ‒ це не лише ефективна оборона, а й потужні контратакувальні дії. Бо найжахливіше для Кремля не лише оприлюднення його злочинів перед світовим співтовариством, але й донесення правди про справжній стан речей пересічним російським громадянам», ‒ резюмував очільник СБУ.

«З хвилини на хвилину може розпочатися війна»

Російська влада ігнорує конфлікт між Чечнею та Інгушетією, який може перерости у війну між республіками РФ. Таку думку висловив політик, президент загальноросійського руху «Союз правых сил» Леонід Гозман. Про це повідомляє «Гордон».  «Зараз у Магасі, в Інгушетії стоять люди, які не хочуть віддавати свою землю сусідам – такому самому, до речі, суб’єкту РФ, як і вони. І поліція Інгушетії, пославши якнайдалі генерала [Юнус-Бека] Євкурова, відправленого в Інгушетію Кремлем, підтримує людей і молиться разом із ними. І хтось не пропускає в Інгушетію колони ОМОНу із братніх суб’єктів федерації – самі, мовляв, розберемося, не допустимо жодних «наведень порядку». І генерала Євкурова народ виганяє з площі, а інший Герой Росії Рамзан Кадиров, якому і мають дістатися інгуські землі, каже, що він загалом і до війни готовий. Напевно готовий, недарма ж ми його всі ці роки озброювали», – зазначає Гозман.

Він підкреслює, що «там, у Чечні й Інгушетії, із хвилини на хвилину може розпочатися війна».  А відтак політик підсумовує: «ХХІ століття, занепад Третього Риму».

«Воюючи з Україною, Росія знищує свою державність»

За версією політолога Віктора  Каспрука («Радіо Свобода»), «після того, як путінський режим впаде, неодмінно гостро постане питання про самовизначення і унезалежнення поневолених і колонізованих московцями автономних республік. Мова йде про Чечню, Татарстан, Удмуртію, Башкортостан, Дагестан, Інгушетію, Кабардино-Балкарію, Калмикію, Мордовію, Саха-Якутію, Карачаєво-Черкесію, Туву, Хакасію, Адигею, Карелію, Алтай, Комі, Марі-Ел. Розпад Російської Федерації може бути не дуже швидким, але системним і незворотнім».

Водночас, наголошує він, «при цьому не варто скидати з порядку денного й той факт, що територіально РФ давно поділена на вотчини нинішнього російського олігархату, який, по суті, і володіє всім у Російській Федерації. Тому початковим сценарієм, враховуючи владу олігархів над Росією, може стати спочатку трансформація фіктивної Російської Федерації на реальну Російську Конфедерацію». Наразі, на переконання аналітика, «все іде до того, що Кавказ зсередини і Китай ззовні підірвуть Росію. І цей момент невідворотно наближається». При цьому, підкреслює він, «найнебезпечнішим є вивільнення назовні задавнених і заморожених міжетнічних конфліктів».  Каспрук наголошує, що  «розв’язавши виснажливу гібридну війну з Україною і Заходом, Росія досягає абсолютно протилежних цілей, ніж ті, які були заплановані Кремлем. Намагаючись загарбати українські території і повністю ігноруючи китайську загрозу, путіністи знаходяться на шляху втрати земель на Далекому Сході і в Сибіру».  Він прогнозує подальший розвиток подій: «Китай, дочекавшись свого часу, поставить вимогу надання статусу Китайської автономії територіям на сході Російської Федерації, які росіяни раніше дозволили засиляти китайським колоністам. А якщо постпутінська влада спробує розірвати кабальні договори з Китаєм оренди на 49 років величезних територій Росії, то нові господарі закріплюватимуть їхній статус-кво силою».

Наостанок Віктор Каспрук  резюмує: «Путін необачно вирішив зіграти партію у покер з історією. Не розуміючи того, що воюючи з Україною, Росія знищує свою державність. І коли так буде продовжуватись і далі, то Російська Федерація знищить себе сама».

Це беззпеперечна аксіома: зло, ненависть, убиваючи, уб’є неодмінно і себе. Про це Ісус Христос  мовив  для всіх, хто був, є та буде. Майже дві тисячі років тому він звернувся до Петра-апостола: «Сховай меч у піхви; бо всі, хто візьме меча, від меча і загине».

Чи усвідомлюють цю даність путіно-гундяєвці, сіючи смерть і зло у вигляді «Русского  мира»? Навряд. Тому й напрацьовуваний  у Москві  сценарій   «релігійної  війни» теж  може втілитися у життя. Як наголошує  в «УП» Олексій Братущак, «російська пропаганда розпалює ворожнечу… А Кремль вже розгорнув  «інформаційний обстріл», який в умовах сучасної гібридної війни передує силовим діям «зелених чоловічків» та  «місцевих шахтарів з Бурятії». Російська пропаганда поширює меседжі: після надання Томосу на Україну очікують річки крові, релігійна війна, сотні тисяч «православних добровольців з Росії» і навіть пряме втручання армії РФ».

На різнопланових  викликах  (у тому числі – релігійно-конфесійного характеру) акцентували увагу і  ЗМІ: «Пристрасті за Томосом» («День»),  «Релігійна війна». Російська пропаганда розпалює ворожнечу» («УП»), «На складах Міноборони, де лунають вибухи, знаходиться 88 тисяч тонн боєприпасів» («Главком»),  «Не тільки «російський слід»: експерт назвав три версії вибухів в Ічні» («Обозреватель»),  «Кличко:  «Удар» однозначно піде на вибори» («УП»),  «Якщо Порошенко не підпише указу про санкції проти  «112» і NewsOne, це означатиме, що Президент домовився з Медведчуком про вибори» («Гордон»), «Генерал спрогнозував дії Путіна щодо України» (УНІАН), «Паспортизація» України Угорщиною – бій без правил» («DW»),  «Кінець війни в Україні як ніколи виглядає недосяжним – The Economist» («ДТ»)…

Посилаючись на соціологів із групи «Рейтинг», ми вже згадували вище, що 39 відсотків українців готові захищати свою державу зі зброєю в руках. Цікаво, що саме такий рейтинг довіри  росіян до Путіна (за даними «Левада-Центр») може підштовхнути останнього до воєнної активізації проти України.  Він  може провести аналогію. Адже якщо  в 2014 році, після окупації Криму, рейтинг довіри до Путіна складав понад 80%, то у вересні  2018-го він впав до 39%.

Тим паче, Кремль може скористатися приводом «релігійної війни» у вигляді захисту «істинного православ’я». Деякі експерти, до речі, висловлювали   переконання, що на авантюру з «поверненням» Криму та творення іміджу «собирателя руських земель»  загітували Путіна  передовсім його «воїни в рясах», а не представники генералітету.

Так чи інакше, попереду – вкрай непростий історичний період. Достатньо підстав переконатися в цьому дасть і тиждень, що розпочинається.  У пленарному режимі кілька днів працюватиме парламент, який спробує до 20 жовтня проголосувати за бюджет-2018.  По вінця буде роботи  для правоохоронців і силовиків, аби  принаймні нейтралізувати найпотужніші фігури  з «п’ятої колони».  Як наголосив  у виданні «Лівий бере» Генеральний прокурор Юрій Луценко, у декого з олігархів  «будуть хороші для нас повідомлення з органів прокуратури. Це стосуватиметься і облгазів, і хімзаводів, і підприємств на тимчасово окупованій території. Це буде стосуватися і облгазів, і хімзаводів, і підприємств на тимчасово окупованій території». А відтак, називаючи прізвище Фірташа, він  підкреслив: «Нахабство, з яким цей громадянин звертається до Москви з вимогою покарати Україну, перейшло будь-які межі. А отже, ця справа лежить у стосику якомога ближче до моєї правиці… Будуть і підозри, і арешти майна, і інші дії».

Утім, будь-який прогноз щодо розвитку ситуації за умов війни, яку веде проти України Росія, – справа невдячна. Зрозуміло одне: права на поразку нам не дано. Будьмо!

Віктор Вербич