“Це найатмосферніша з усіх пісень Ріапобоя,той випадок,коли спокійно і без істерик можна сказати про важливі речі. У ній немає злості,ні туги і смутку,тільки відчайдушне бажання любити і бути коханим. В решті решт,всі живі істоти,навіть пропалені негідники і жирні тролі хочуть,щоб їх любили і не залишали,поки їм самим цього не захочеться. Напевно,можна було назвати цю пісню “Метелики”,але “Горя чуть слышно” – це набагато ближче до того,що люди так часто відчувають стан закоханості,в якому кожна клітина палає життям так сильно,що аж дах не витримує. Загалом,це пісня про справжнє кохання – без планів,комплексів,зобов`язань і забобонів” – сказав Шуров.