Що сталося

• Вірменія заявила про “інтенсивний обстріл із застосуванням артилерії, великокаліберних гармат і безпілотників з боку Азербайджану в напрямку Горіс, Сотк і Джермук”. Пашинян зателефонував Путіну, потім Макрону. Після чого провів Радбез і заявив, що проситиме про допомогу у РФ та ОДКБ.
• Азербайджан, у свою чергу, заявив, що “Вірменія здійснила широкомасштабну провокацію на Дашкенському, Кельбаджарському і Лачинському напрямках”. Також повідомлялося про жертви серед військових.

Вірменія

Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян також встиг зателефонувати російському диктатору Путіну. Пашинян заявив йому про “провокації Азербайджану”, а також “закликав світову спільноту до “адекватної” реакції на обстріли. Після Путіна Пашинян також подзвонив і президенту Франції Еммануелю Макрону.

На тлі відновлення конфлікту в ЗМІ з’явилися повідомлення, що розміщена у Вірменії 102-а російська військова база в Гюмрі нібито була піднята через тривогу, але ця інформація не підтвердилася. Також не підтвердилася інформація і про досягнуті домовленості про перемир’я з 02:30.

Зазначимо, Вірменія входить в Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ), разом з Росією, Казахстаном, Киргизією, Таджикистаном і Узбекистаном. Будучи членом ОДКБ, Вірменія може звернутися до організації за допомогою. Цією можливістю Пашинян і скористався, провівши засідання Ради безпеки.

“У зв’язку з агресією проти суверенної території Республіки Вірменія прийнято рішення офіційно звернутися до Російської Федерації з метою реалізації положень Договору про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу, а також до Організації Договору про колективну безпеку та до Ради Безпеки ООН”, – повідомили у Пашиняна.

Вже після Ради безпеки Пашинян зателефонував держсекретарю США Ентоні Блінкену. У Держдепі заявили про неприпустимість подальшого нагнітання ситуації. Як повідомили у Пашиняна, Блінкен також висловив готовність США докласти зусиль для стабілізації ситуації.

Азербайджан

У Міноборони Азербайджану провели брифінг, в ході якого заявили про “масштабну диверсію з боку Вірменії”.

“Новина про вторгнення Азербайджану на територію Вірменії у вірменських ЗМІ та сегменті соціальних мереж – не більше ніж маячня”, – заявив Азербайджан, вказавши на Вірменію як “державу-терориста і окупанта в регіоні”.

Крім того, в азербайджанських ЗМІ повідомляється, що “в останні місяці почастішали провокації у напрямку Лачинського та Кельбаджарського районів”, а “військова техніка ЗС Вірменії продовжує бути присутньою на тимчасово підконтрольних російським миротворцям територіях Азербайджану”.

Передісторія

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією триває вже не перше десятиліття, сторони роками билися за контроль над Нагірним Карабахом. Востаннє серйозно конфлікт загострювався у вересні 2020 року. Тоді після декількох тижнів перестрілок, які спричинили за собою жертви з обох сторін, було підписано угоду про припинення вогню між країнами. Посередником виступив Путін, а російські військові в якості “миротворців” були розміщені між Вірменією і Нагірним Карабахом на п’ять років.

Згідно з угодою, синім кольором на карті вказані території Нагірного Карабаху, взяті під контроль Азербайджаном. Жовтим, червоним, салатовим – території, які повинні бути передані Азербайджану.