ОСББ Луцька освоїло за держпрограмою з енергоефективності найбільший в Україні кредит — майже 2 мільйони гривень. І отримало на додачу до теплої та гарної оселі чимало бонусів: погашення відсотків за позикою із міського бюджету і повернення півмільйона,витраченого на матеріали.
Багатоповерхівка з вишиванкою
Нині цей будинок — ошатна багатоповерхівка з новими вікнами і трафаретами-вишивками на фасаді. А ще кілька місяців тому приміщення колишнього гуртожитку 1963 року будівництва було занедбаним. Тож люди розуміли: якщо не вдатися до швидких радикальних заходів,то можна залишитися без даху над головою. І таки знайшли вихід із ситуації.
— 2012-го вийшла постанова Кабміну,в якій прописано,як взяти пільгові кредити на заходи з енергозбереження. Під документ уряд передбачив 40 мільйонів гривень,але кошти освоювали тільки населені пункти Донецької області та Луцьк,— розповідає голова правління Асоціації ОСББ «Лучани» Юлія Сабатюк. — Ще тоді я переконувала: впроваджуючи енергоощадні заходи у своєму будинку,ми економимо й державні гроші. Адже зменшуючи споживання енергоресурсів,мінусуємо уряду суму дотації до собівартості тарифу та відшкодування пільг чи субсидій.
Перші вагомі кредити Луцьк узяв у 2012 році. Скористатися цими коштами вдалося переконати 8 ОСББ,які позичали гроші на заміну підземної кабельної лінії,щоб перейти з газу на електроопалення,встановлення нових ліфтів,утеплення приміщень та встановлення індивідуальних теплових пунктів.
ОСББ «Явір 2011» теж було у переліку переможців цього конкурсу. Однак кошти надійшли на казначейський рахунок лише 12 листопада. Зрозуміло,що освоїти їх на утеплення в цю пору року було неможливо. Тож гроші повернули державі. Але це морально утвердило мешканців будинку в потребі змін у власному житті.
І вони почали з того,що рішенням загальних зборів у червні 2014-го взяли понад 200-тисячний кредит на 5 років в АБ «Укргазбанк» на встановлення індивідуальних теплових пунктів. На той час із підтримки мали лише гарантоване сприяння міста у відшкодуванні відсотків. І вже за перші чотири місяці роботи (тепло за новими правилами пустили у грудні) зекономили на опаленні майже 100 тисяч гривень.
«Явір 2011» став об’єктом,на якому управлінці відстежували використання енергоресурсів для ухвалення нової постанови Кабміну. Згідно з нею,об’єднанню мали відшкодувати під час залучення кредитних коштів 40% вартості матеріалів.
Зірвали-джекпот
Отож у вересні 2015-го ОСББ 173-квартирного будинку на 10 років отримало позику 1,9 мільйона гривень. Позитивом тут стали і термін кредитування,і те,що відшкодування відсоткових ставок за залученими кредитами сплачуватимуть із міського бюджету.
У будинку відразу провели комплексну модернізацію: замінили вікна і відповідно до сучасних стандартів утеплили усі зовнішні стіни. При цьому зірвали такий собі джек-пот — 40-відсоткове відшкодування вартості обладнання і матеріалів. Мовою цифр: людям повернули суму в межах 500 тисяч гривень.
— Це навіть не кредит. Це поворотні кошти. Нам вдалося зменшити для власників квартир платежі за комунальні послуги,бо різниця між міським тарифом і будинковим вражає. Кредит не став додатковим навантаженням. Уся оплата буде з економії,— зазначає Юлія Сабатюк і додає: — Мої контакти знайти неважко. Можу з усіма поділитися і досвідом,і розрахунками — аби лиш люди починали діяти у власних інтересах.
Нині в Луцьку понад дві сотні ОСББ. Однак можливістю за кредитні кошти провести енергоощадні заходи скористалися лише 17 із них. Сума залучених коштів — приблизно 7,7 мільйона гривень.
Обласний центр — місто,де найбільша кількість ОСББ бере участь у держпрограмі з енергоефективності. Важливо,що стимулює впровадження енергоощадних заходів і влада Луцька. Якщо 2015 року за міською програмою відсотки відшкодували на понад 300 тисяч гривень,то у бюджеті на 2016-й на ці потреби вже заклали вчетверо більше — мільйон 250 тисяч.
За цими кроками — реальні розрахунки,доведені на ділі: економія теплової енергії після впровадження заходів — приблизно 50%,електроенергії — у межах 30%.
До речі,у березні 2016 року голова Держенергоефективності Сергій Савчук повідомив,що з початку чинності програми з енергоефективності позичальникам «теплих» кредитів відшкодовано з держбюджету понад 400 мільйонів гривень. Затримок із відшкодуванням,за його словами,не траплялося. Він зауважив,що відчувається підтримка держпрограми владою на місцях: торік в Україні ухвалено 81 місцеву програму з відшкодування частини відсотків за «теплими» кредитами,розробляють ще 120. Юлія Сабатюк підтверджує: затримок із відшкодуванням не було.
Тож є сподівання,що перевірена на практиці ініціатива стане прикладом для тих ОСББ,які ще досі вагаються,чи брати кредити на енергоефективні заходи. І досвід луцьких ОСББ — яскраве підтвердження цього. Типова хрущовка стала не лише привабливішою,а й теплою в прямому розумінні слова.