Активність Кремля – прямий наслідок надміру «акуратної» європейської політики у сфері безпеки. Так стверджує академік НАН України Володимир Горбулін. Про це йдеться у його публікації на сайті «Главкому».

Горбулін наголошує, що «загроза війни (котра може початися як акт повномасштабної військової агресії проти України, але не зупиниться на цьому й піде значно далі) стає дедалі відчутнішою…Суворі реалії кінця 2018 р. засвідчили: загроза набирає чітких контурів, а Росія проводить по-справжньому широкі мобілізаційні заходи… Нинішнє завдання президента РФ – демонструвати світові, що він готовий до будь-якого розвитку подій і, якщо знадобиться, піде до кінця».

Він прогнозує, що зараз ««русский мир» готується до походу на Білорусь. На думку аналітика, «активний розвиток ситуації ми побачимо значно раніше — у 2019—2020 рр. Є чинники, здатні підштовхнути Путіна до активніших дій. Схоже, Лукашенко не цілком упевнений у власних силових структурах (КДБ, армії), у зв’язку з чим періодично проводить там кадрові ротації. Не виключено, що ці дії порушують (або вже порушили) відповідні російські заготовки, і Москві довелося задіяти нові схеми…2014-й вніс радикальні корективи: вітрина більше не потрібна (тим паче така, — Олександр Григорович надміру норовливий і провокативний для сателіта). Високі ставки у грі потребують повного контролю».

Експерт попереджає, що «під ударом можуть опинитися не тільки Білорусь, а й інші держави колишнього СРСР. Уся Середня Азія й Казахстан, зокрема, — все ще сфера активного інтересу Москви. Свого часу Казахстан переніс свою столицю подалі від кордону з Китаєм, вважаючи його сусідство трохи небезпечним. Не довелося б переносити столицю ще раз, — як сказав Путін, «кордони Росії ніде не закінчуються».  При цьому «Україна, Білорусь і Казахстан – це програма мінімум. Програма максимум – це не тільки контроль над країнами Балтії, створення зон нестабільності у Польщі, Румунії, Болгарії, Греції, а й формування таких самих зон у Німеччині, Франції, центральних та південних країнах ЄС».  А відтак уточнює: «Підготовка до цього йде повним ходом. І це не лише підігрів протестних акцій по всій Європі, а й створення воєнізованих формувань. Росія зайнята організацією підпільних вербувальних і військово-освітніх проросійських центрів на всьому континенті (наприклад, Міжнародний центр бойової і спеціальної підготовки «Волк», філіали якого працюють у багатьох європейських країнах). Розгорнута проросійська мережа є великою і серйозною».

Володимир Горбулін торкається і виборчої проблематики. «В обоймах кандидатів на пальцях однієї руки можна перелічити людей, здатних мислити і прораховувати ситуацію хоча б на два кроки вперед. Небезпека в тому, що серед потенційних здобувачів президентського звання і майбутніх кандидатів у депутати — явні або латентні агенти впливу Росії, яким вона намагається створити необхідні умови для перемоги, – підкреслює він. – Втручання Москви в перебіг виборчих кампаній загрожує бути безпрецедентним. На кону стоїть занадто багато. Невипадково деякі наші західні партнери не ризикують формувати плани двосторонньої співпраці до завершення виборів».  Аналітик наголошує: «2019-й може виявитися для країни таким самим складним, як і 2004-й (хоча, ймовірно, і не таким, як 2014-й)…Головне завдання, яке стоїть перед новими президентом, парламентом і урядом, — консолідація професіоналів для повноцінного відновлення «хребта» держави, необхідного для розробки та втілення повновагих проектів майбутнього, з урахуванням усіх викликів і загроз. Саме це може ліквідувати дефіцит довіри громадян до влади, мобілізувати найбільш затребуваний ресурс — єдність і згуртованість. Такий необхідний на тлі дедалі агресивнішої Росії і дедалі більш розгубленої Європи».