Уродженка Луцька Оксана Забужко, одна з найвидатніших письменниць сучасності, у виданні «Тиждень» висловилася щодо нинішніх політичних реалій та перспектив подальшого розвитку України. При цьому вона здійснила екскурс в історію, нагадала, завдяки кому здобувала свої перемоги Московія.

Забужко констатує: «Ми нині тільки починаємо думати, як на нас відбивається Голодомор, що таке травма третього-четвертого покоління… Це – жах, як гіпноз, на покоління паралізує волю… Плюс є ще синдром «малих народів», які бояться Росії, бо вона «велика», «задавить масою».

Вона підкреслює, що «на цьому страхові й паразитує Кремль, залякування – класична логіка терориста. А в нас страху перед Росією немає – бо це ми цього голема породили, і ми ж таки були кістяком його армії, завжди, ще від козацьких часів, всі його перемоги – за наш рахунок. Завважте, Росія за ці три століття перемагала тільки в тих війнах, де перемога була в національних
інтересах України! Проти Туреччини наші козаки воювали «за своє» – за південний степ і доступ до моря, і в Другій світовій, хоч якій страшній, ми нарешті завершили завдяки Москві, хоч і з муками, криво й неповно, «проект Хмельницького» – прогнати поляків з українських етнічних територій».

Відтак, наголошує інтелектуалка, «просто треба розуміти: тільки після того цей союз «братніх народів» втратив для України історичний сенс, 300-літній сюжет вичерпався. Залишилась наша відповідальність – звільнити світ від породженого нами монстра». На переконання Оксани Забужко, «це не історична місія, як ви кажете, не надзавдання. Це історична відповідальність. Треба за собою
прибирати, як я закликала ще в «Хроніках від Фортінбраса». І аж лише тоді ми вийдемо «на ясні зорі, на тихі води, у мир веселий, у край хрещений». І можна буде говорити про вільну творчість українського народу в усіх сферах життя — не обтяжену історичними гріхами».

Письменниця висловилася і щодо прогнозів, зокрема – «якою буде країна через чверть століття». На її думку, «в політичних рішеннях в Україні крок прогнозування – три місяці. На найближчі вибори. Політичний клас країни мислить так: «решаем проблемы по мере их поступления». Вони не мислять, як європейський політикум, століттями, навіть десятиліттями не мислять». Тому вона не ризикує «робити прогнозів на чверть століття: зараз дуже багато тенденцій ще «невидних», у стані формування, і розвиток не тільки України, а й всієї нашої цивілізації в найближчі десятиліття буде позначений стрибками, які намагатись прорахувати було б просто безвідповідально».