Про перші сто днів міста після зміни влади, про стратегію розвитку, урізаний бюджет, кадрові проблеми, «піар» нової команди та перші враження нововолинців від змін розповів колишній міський голова Нововолинська Віктор Сапожніков у інтерв’ю Громадському інтерактивному телебаченню. «Волинь.Правда» публікує текстову версію інтерв’ю.

Нинішній очільник міста Нововолинська Борис Карпус заявив, що він зробить все можливе для того, аби побудувати стратегію розвитку міста Нововолинська. Вікторе Борисовичу, а хіба Нововолинськ не мав стратегії розвитку?

«НОВООБРАНИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА ЩЕ ПАРУ МІСЯЦІВ ТОМУ НАЗИВАВ НАШЕ МІСТО УБОГИМ», – ВІКТОР САПОЖНІКОВ

Безперечно, у нашого міста є і була стратегія. Є стратегічні напрямки, по яких ми працювали. Інакше місто з депресивного регіону ми б не вивели в регіон, який став лідером по багатьох показниках не тільки в області, а й в Україні. Наприклад, нещодавно прийшли такі відомості, що Нововолинськ і Володимир-Волинський, міста, де змінилися мери, серед 20-ти громад області розділили перше і друге місце. Це ж завдяки тим стратегічним напрямкам і тій роботі, яка проводиться. Наприклад, прийняли програму переходу на індивідуальне опалення у Нововолинську, для чого визначили 65 будинків. Але ці будинки були визначені ще попередньою владою і ми працювали в тому плані. Близько 115 будинків за останні роки перевели на індивідуальне опалення. Обіцяти, планувати, а особливо фантазувати – легше, а от робити – важче. Тут, на жаль, не все в’яжеться у нової влади з тими словами, які вони говорять. Я б не хотів, щоб у когось склалося враження, що колишній міський голова, якого не вибрали цього разу, просто критикує нову міську владу. Я б хотів, щоби жителі міста Нововолинська, виборці, самі дали таку оцінку.

Новообраний міський голова ще пару місяців тому називав наше місто убогим, а сьогодні він називає його європейським. Нас теж критикували, але ми будували стадіони і клуби. Наприклад, наша футбольна команда, як дорослі так і юніори, зайняли перше місце в області. Вже не я вручав їм нагороди, вручав новий міський голова, але ж це заслуга влади, яка була перед тим.

Я б просто хотів проаналізувати передвиборчу програму на предмет того, як слово розходиться з ділом, адже ми вже прожили сто днів при новій владі. Я вже згадував про індивідуальне опалення, тож хочу наголосити, що на сьогодні жодної копійки у бюджеті на індивідуальне опалення не закладено. Обіцяли рекреаційну зону біля міського озера – жодної копійки в бюджет не закладено. Обіцяли реконструкцію міського парку – те саме. П’ять років пролетить непомітно, а це ж стратегія розвитку міста, вона була у передвиборчій програмі. Обіцяли в кожну школу стадіон зі штучним покриттям. Тоді треба хоча б по два стадіони в рік робити, але навіть на один не закладено коштів у цьому році.

Знову ж таки люди дають оцінку з приводу того, як прибирався сніг і вивозилося сміття. Погодні умови, як я бачу, для декого були неочікуваними. Але поїхав у сусідню ОТГ, де взагалі немає власної техніки, однак, там все було почищено. А в Нововолинську у соцмережах самі мешканці давали оцінку, що такого ще не було, майже колапс у місті. Особливо коли були сніги – ні проїхати ні пройти неможливо було. Зробили винною попередню владу, яка не закуповувала техніку. По-перше, ми постійно закуповували техніку і щрештою ми справлялися. Кілька років тому була така хуртовина, що з Нововолинська на Володимир  доїхати не можна було, а ми в місті все ж таки справлялися. Якщо нинішня влада така розумна, то чому ж вона на цей рік не заклала коштів у бюджеті для купівлі комунальної техніки, того ж грейдера чи снігоприбиральної машини? В той же час знайшли шість мільйонів гривень для збільшення заробітної плати працівникам апарату міськради і ввели двадцять додаткових посад. Або, до прикладу, виділили 850 тисяч гривень на придбання комп’ютерів. От вам і слово і діло. Виявляється, краще говорити, ніж робити.

Я більше господарник, ніж політик, я менше медійник, ніж людина, яка займалася щоденно рутинною роботою, але люди уже дають певну оцінку. Вони обіцяли відкритість влади, але тишком-нишком прийняли нові тарифи на виконкомі. А потім сказали, що винні не вони, а попередня влада, яка вчасно не підвищувала тарифи. Нам закидають, що ми взяли кредити, через що, нібито, зросли тарифи. Кредити для водоканалу ми оформили у 2017 році, а підняття відбулося у 2021 році. Але ми замінили обладнання щоб заощадити на електроенергії і не піднімати тарифи. Думайте тепер ви, тим більше  – бюджет є, у вас же гроші на зарплату знаходяться.

Або наведу приклад іншої «реформи»: я нещодавно відвідав концерт до ювілею Лесі Українки, який підготувало наше управління культури. Чудовий концерт за всіма критеріями. То навіщо ви ламаєте ту систему, яка була налагоджена раніше і об’єднуєте культуру з освітою? Це стратегія – об’єднати культуру з освітою? Чи це просто бажання поміняти кадри на ті, які лояльні до новообраної міської влади? Дай боже, щоб слова не розходилися з ділом, але, на жаль, поки що я бачу саме це. І коли я бачу вислови не на проплачених сайтах або телеканалах, а в соцмережах, то поки що в мене немає враження, що слова збігаються із ділами. Але вирішувати людям.

«МИ НАМАГАЛИСЯ РОБИТИ НЕ «МИЛЬНУ БУЛЬБАШКУ», А КОНКРЕТНІ СПРАВИ», – ВІКТОР САПОЖНІКОВ

За Вашої каденції Нововолинськ мав документ, який називався «Стратегія розвитку міста», чи це була стратегія, яка визнавалася виконкомом і депутатами?  

Швидше всього – друге. Тому, що я не можу сказати, що ми замовляли в якомусь інституті стратегічного розвитку комплексний стратегічний план. Ми розробляли стратегію по кожному з напрямків розвитку, і в першу чергу – економічного розвитку нашого регіону. За час моєї каденції ми двічі були призерами (2 і 3 місце) серед міст такої категорії, як Нововолинськ, по цілій Україні. Ми намагалися робити не «мильну бульбашку», а конкретні справи.

Вікторе Борисовичу, Ви зачепили питання кадрів. Зараз відчуваються кадрові перестановки, чи все ж працює команда, яка зараз в якийсь спосіб намагається залишитися на роботі і продовжувати оці традиції? Адже найбільш неприємно, що коли змінюється команда –  змінюються стратегічні напрямки. Навряд можна радикально змінити стратегічні напрямки розвитку міста, які склалися історично. Наприклад, Нововолинськ – місто шахтарів, і проблеми гірничої галузі плавно перейшли до нових очільників міста.

На жаль, така тенденція прослідковується по всій Україні, коли приходить новий мер і каже, що все, що робив попередній, було не так. А потім ситуація повторюється і приходить новий очільник. На першій установчій нараді я зібрав усіх, з ким ми заключали контракти і наголосив, що увесь цей час вони працювали не на мене особисто, а на наше місто, і накопичили певний досвід. Я б хотів, щоб маючи цей досвід, вони продовжували працювати. Однак, ті, хто хотів піти – пішов. Наприклад, заяву на звільнення написав головний лікар, так само пішла начальниця відділу комунального господарства.

Нова міська влада почала з того, що сформувала нову більшість депутатів у міській раді. Це відбувалося не так, як би мало бути. Депутатів викликали на «співбесіду» до міського голови і народного депутата і тим, хто відмовлявся долучатися до більшості, ставилися певні умови. Таким чином була сформована більшість. Фактично це монополія однієї партії, депутати якої голосуватимуть за будь-яке рішення. Тому це, мабуть, не правильно. І вже звідси виходять кадрові питання. Наприклад, не подобається виконувач обов’язків головного лікаря, він же ж – і депутат міськради від партії «Батьківщина». Оголошують конкурс. Для цього потрібно по три людини від профспілки, колективу і виконкому. У влади не виходить звільнити цю людину, тому конкурс скасовується і всупереч законодавству комісія формується абсолютно інакше.

Або ж ще один приклад – очільниця відділу освіти, яка теж депутат, очолює фракцію «Європейська Солідарність», яка новій владі теж не підходить на цій посаді. Наприклад, людина хоче йти у відпустку по тому графіку, який затвердив виконком, а її не відпускають. Як на мене, це інакше ніж переслідування, не назвеш. Або той же водоканал, робота якого визнається незадовільною – це лише перший крок до того, щоб позбутися керівника. Не дивлячись на те, що він один із перших в Україні освоїв кошти кредиту Світового банку. Лише одиниці міст в Україні були спроможні отримати цей кредит. Інший приклад – ми перші освоїли кошти, виділені на облаштування нашої опорної лікарні. Днями Нововолинська лікарня вже отримала комп’ютерний томограф, а  в деяких містах області ще навіть ремонтні роботи не провели. При такій кадровій роботі, після того, як буде зламана система, яка працює, розпочнеться спад. Я б хотів, люди на посади призначалися не по особистій приязності, а за діловими якостями. Кадрами не можна розкидатися, тому, що виростити кадрів не так вже й просто. Потрібно продовжувати хороші речі, які були започатковані, але, безперечно, і вводити нові елементи. Меж удосконалення немає. Зроблено немало, ми дійсно європейське місто, але треба робити ще більше і не шукати ворогів там, де їх немає.

Давайте проглянемо тези, які озвучив новий міський голова Борис Карпус. Він заявляє, що місто Нововолинськ найбідніше, і показник податків на душу населення 3700 гривень. Майже всі кошти йдуть на виплату заробітних плат та оплату енергоносіїв. Як Ви можете це прокоментувати?

У нас в області два бездотаційних міста. Це Луцьк – обласний центр. В Україні так складена податкова база, що, переважно, обласні центри бездотаційні. Володимир-Волинський став бездотаційним тоді, коли почалася війна – там почали відкриватися нові військові частини. На якому б блокпості Луганщини чи Донеччини перебували військові, які служать в цих частинах, податки йшли до бюджету Володимира-Волинського. Нововолинськ по території в чотири рази менше Ковеля, який є географічним центром нашої області. Значне надходження до бюджету там дає залізниця. На жаль, давним-давно шахтарі не сплачують податків до бюджету Нововолинська, лише приходили до міської ради зі своїми проблемами по заробітній платі. Тому частково доля правди в цьому є. Але ж нова влада знала, куди йде. То чого ви плачетеся? Відкривайте нові робочі місця, створюйте нову податкову базу, ми її збільшили, ми стали лідерами і за кількістю промислової продукції на одного мешканця і за іншими критеріями. Не моя вина, що податки з «Кроноспану» й інших великих підприємств йдуть у Львів. Вони кажуть, що попередня влада залишила у бюджеті розвитку лише чотири мільйони. Але ж ми залишили! Тож працюйте, напрацьовуйте, ви ж це обіцяли людям. Чи ви не знали, куди йдете, а тепер плачетеся? Не треба плакатися, треба працювати.

Новий очільник міста говорить про те, що автопарк у жалюгідному стані і не модернізувався роками. Є трактори, які працюють з 1980 року. Також є скарги на невивезене сміття і деякі посадові особи отримали догани. Ми відчуваємо у Луцьку те саме, адже деякі посадовці отримали догани за нерозчищений сніг. Мабуть, так і має бути, адже правляча рука має право карати в той чи інший спосіб. Але що Ви можете сказати на рахунок автопарку, адже, кажуть, працювати важко, бо стара техніка.   

По-перше, ніяких тракторів з 80-их років немає, може десь хіба ще якийсь не списаний стоїть під забором. По-друге, якщо вони такі розумні, то чому ж не заклали в бюджет коштів на купівлю комунальної техніки? Я щорічно ініціював закупівлю нової комунальної техніки і депутати мене в цьому підтримували. Кожного року щось купувалося. Чи то піскорозкидувач із щітками, чи косарка, чи просто трактор з причепом, чи з чи грейдер. Людина, яка не знає різниці між грейдером і грейфером, дає такі оцінки? Я за час своєї каденції не махав лопатою на камери, але комунальники у нашому місті працювали злагоджено, нам вдалося належно організувати їхню роботу. Тому працюйте, люди добрі! І закладайте гроші не тільки на зарплату, а й на те, щоб купити ту чи іншу техніку. Ви враховуйте, що будь-який сміттєвоз працює в агресивному середовищі, він швидко ржавіє. Тому час від часу потрібно його ремонтувати. Є проблема й в іншому. На жаль, у комунальній сфері немає молоді. Немає профтехучилищ, які готували екскаваторників і грейдеристів, водіїв і так далі. Це теж можна звалити на старого міського голову, що не набрав достатньо молодих людей, аби нова влада ними керувала? Просто працювати треба.

Є старий хороший анекдот про те, як попередній мер залишив три конверти наступнику, і сказав відкривати їх тоді, коли виборці перестануть йому вірити. І ось цей час настав, він відриває першого конверта, а там написано: «Вали все на мене». Новий мер починає говорити, що в усьому винний попередник. Проходить деякий час, нічого не змінюється, людини знову перестають вірити меру. Він відкриває другого конверта, там написано: «Обіцяй все». Мер починає обіцяти, що вирішить всі проблеми міста. Через деякий час йому знову перестають вірити. Він відкриває третього конверта, а там написано: «Готуй три конверти».

«ДАЙ БОЖЕ, ЩОБ Я ПОМИЛИВСЯ, АЛЕ ПО ЦИФРАХ, ЯКІ Я АНАЛІЗУЮ – НЕ БАЧУ ПОЗИТИВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ», – ВІКТОР САПОЖНІКОВ

Сто днів нової влади все ж пройшли. І новий міський голова заявляє, дослівно: «Ми є членами асоціації енергоефективних міст, підписали угоду мерів, виграли європейську енергетичну відзнаку, налагодили співпрацю з НЕФКО і встигли це зробити ще в цьому році». Але угоду мерів підписали ще за Вашої каденції, членами асоціації енергоефективних міст Нововолинськ також ще став за Вашої каденції, з НЕФКО Нововолинськ співпрацював ще також за Вашої каденції. Новий міський голова лукавить, чи мова йде про якісь нові домовленості, можливо, щось пере підписано?

Угода мерів підписана давним-давно, і Нововолинськ став одним із перших учасників цієї угоди. І саме по енергопрограмах ми виграли один з грантів і на 22 мільйони зробили енергомодернізацію однієї зі шкіл. Починаючи від стін і даху, закінчуючи світильниками. Ми зробили цю школу і це був один із найбільших європейських грантів. Я вже не буду говорити про локальні гранти, наприклад, на ЛЕД-освітлення вулиць чи на енергоаудит дитсадочків. Ці угоди були і робота за ними виконувалася. Але ж кожен рік потрібно підписувати нові угоди і рухатися далі. І от коли якась сума прийде з тих коштів, я б хотів порівняти її  з сумами за тими угодами, які підписувалися за нашої каденції. У нас було так: спочатку зроби, а потім покажи. Якщо людині сто разів сказати, що вона свиня, то на сто перший раз вона захрюкає. От в них, мабуть, саме така політика: постійно говорити, що щось підписали, що щось буде зроблено і так далі. Дай боже, щоб я помилявся, але по тих цифрах, які я аналізую, я не бачу якихось результатів.

Борис Карпус говорить, що на лютневій сесії буде прийматися 10 мільйонів гривень державної субвенції на ремонт чотирьох доріг. Більше мільйона з міського бюджету буде виділено на поточний ремонт доріг і 2 закладається на спів фінансування ОСББ. Розуміючи розцінки на ремонт доріг, важко уявити протяжність, яку модна відремонтувати за 10 мільйонів гривень. Це що, 100 метрів дороги? Що це за сума – 10 мільйонів гривень?

Народний депутат, про якого вже згадувалося, безумовно є ідеологом багатьох речей. Але чинний міський голова, не порадившись з народним депутатом, взагалі не приймає жодних рішень. Йому це потрібно для піару, він скрізь активний депутат, він хоче показати, що він господар на своєму округу, він вважає, що всі, принаймні, я, повинні його боятися. Не виключаю у майбутньому навіть провокації. Щодо мільйонів – на разі закладено 1 мільйон гривень на дороги. Цих коштів не вистачить навіть на поточний ямковий ремонт. А для капітального ремонту потрібно робити також документацію, за неї теж треба платити. Дай боже, щоб були виділені десять мільйонів, це краще, ніж один мільйон. Але ці десять мільйонів будуть потребувати певного співфінансування. А це спів фінансування не заклали у міський бюджет. Якщо говорити про ціни, то квадратний метр дорожнього полотна сьогодні коштує близько тисячі гривень. Тому можете порахувати скільки доріг за ці гроші буде зроблено. Але найголовніше, що я не бачу спів фінансування з міського бюджету. Скільки коштів виділять з обласного бюджету і чи буде вчасно під цей проект розроблена проектно-кошторисна документація – це вже інше питання. Поки немає чим хвалитися, з міського бюджету на дороги виділили дуже і дуже мало.

Першого березня має відбутися перезавантаження апарату виконавчого комітету Нововолинської міської ради. Це анонсував міський голова Борис Карпус, і вже говорить про амбітні плани, про те, що потрібні земельники і архітектори, люди, які вміють писати проекти, і юристи. Всіх, хто готовий розвивати Нововолинськ, він запрошує в команду. Завдання – зробити максимально престижною роботу у виконкомі, щоб всі туди хотіли потрапити. Як Ви думаєте, першого березня буде квінтесенція усіх співбесід чи цей процес затягнеться надовго?

Теоретично, те, що сказано, сказано правильно. Я б також хотів би щось перезавантажити, щоб прийшли люди грамотні і амбітні. Одних амбіцій мало, потрібні люди, які мають досвід і теоретичний і практичний. Та мають навички, достатні для того, щоб це зробити. Сьогодні є недостатність кадрів і професіоналів, а от молоді з амбіціями – достатньо. Дай боже, щоб такі люди прийшли, але питання в тому, чи підуть вони на таку зарплату. Хочеться зробити, щоб це було престижно. Дивно, що професіоналів викидають за борт, не знайшовши заміни. Я ж міняв людей тільки тоді, коли була заміна. Багато людей і так звільняється. Спеціально створюється нервова ситуація, людей почали нагнітати до такого ступеня, що вони самі почали звільнятися. Ідея загалом хороша, але от її реалізація… Не можна новому працівникові, який тільки прийшов, давати премію по 200-300%. Це не правильно, так не може бути. Адже нова людина не має рангу і стажу роботи. То за що виписується премія? Останнім часом чиновників звинувачують у всьому. Але на місцях саме на них тримається все. Бо вони є між «верхом» і «низом» як між молотом і ковадлом. Щоб не відбувалося в країні, на місцях вони мусять зв’язати все до купи. Тому теза гарна, але… дай боже нашому теляті вовка з’їсти.

Які у Вас плани і чим зараз займаєтесь?

Вирішив до весни трохи відпочити і роздивитися навколо себе. Частина людей, які били себе в груди і казали, що вони мої друзі, по-тихеньку відійшли. Трішки треба зайнятися сімейними питаннями. Але, повірте, я не буду пасивним спостерігачем за тим, що відбувається у Нововолинську. Буде все добре – я готовий вийти, потиснути руку і сказати: «Молодці!». Але спостерігати за тим безладом, який відбувається, мені все ж не приємно. В місті мене поважають. Як би мене не критикували нардеп і новий міський голова – є наші досягнення, і їх нікуди не дінеш. Наприклад, нам закидають, що через залучення інвестицій у місто сильно постраждала екологія. Ви мені скажіть, а хто зараз взагалі говорить про екологію у Нововолинську? Вони говорили жителям навколишніх сіл, що якщо проголосуєте за Сапожнікова, він цементний завод побудує. А самі сьогодні дають добро на помол породи. Цей помол буде на території сьомої шахти, і все тихо та спокійно. Це нормально? Екологія – люкс! Я б не хотів, щоб такі методи були. Я б хотів, що у місті дійсно була демократія, а не монополія одної політичної сили. Я готовий поділитися своїм досвідом і своїми напрацюваннями. Не шукайте ворога там, де його нема. Мені жити в цьому місті. Я вклав у нього свої роки і своє здоров’я.  Я в місті. Сьогодні моя трудова книжка знаходиться в Тернопільському університеті. Я свого часу створив ВУЗ у місті  – інститут від Тернопільського університету. І я про це кажу з гордістю. Я кандидат економічних наук, працюю далеко не на повну ставку, маю лише декілька годин. І коли я проводив лекції, то бачив, що студентам було цікаво, бо я пов’язував теорію, яку мусово було начитати, з практикою.   Тому намагатимуся, аби моє життя було приємним і насиченим з користю для громади.

Останнє запитання: ви три конверти наступнику залишили?

Ні, конвертів я не писав (сміється – ред.). Я залишив кабінет таким, яким він був. Єдине що забрав свої особисті речі. Наприклад, я забрав шість своїх нагород «Людина року». Якби мене хтось просив щось підказати, передати якийсь досвід, я б передав, але мене цього ніхто не просив.

Роман Колюхов