Скільки б не говорили про консолідацію державницьких політичних сил,все одно,на жаль,домінують «шкурницькі» інтереси бізнес-проектів,які в Україні евфемічно називаються партіями. Наяву традиційний консолідований самообман,узгоджена підміна понять. Це по-своєму та вкотре проілюструвала нова серія української коаліційної трагідрами.
Зрештою,не настільки вже й важливо,чи нову парламентську коаліцію створять БПП (лави якого мають тенденції до поповнення за рахунок тих нардепів,яких деякі експерти називають політичними тітушками) та «НФ»,чи до цього дуету добавляться «тимошенківці» сам-на-сам або в компанії «ляшківців». Навіть поки що чинний Глава Уряду Арсеній Яценюк зізнався,що «так звана прем`єріада перетворилася на «мильну оперу».
У ситуації виявилося ще більше знаків запитань після низки зустрічей в ході візиту до США Президента України. Зокрема – після начебто випадкової публікації у «New York Times»,яка стало промовистим сигналом Вашингтона для української політичної еліти. Петро Порошенко,коментуючи цю статтю,де йдеться про наші реалії та їхні корупційні складові,нагадав: «На сьогоднішній день проти України проводиться гібридна війна,у тому числі – через механізми розповсюдження інформації,які дискредитують Українську державу».
Правда,все нові й нові підстави для такої «дискредитації» нерідко створюють самі владці. Однак українська трагідрама зумовлена та суттєво загострюється,безумовно,й зовнішніми факторами. Російська гібридна війна,яка насправді має на меті ліквідацію української державності та українського народу як такого,не припиняється. Радше вона набирає обертів. Причому – не тільки в нашій країні,але й на пострадянському просторі. У цьому контексті про кремлівський почерк нагадало збройне протистояння в Нагірному Карабасі. Аналітик Віталій Портников з цього приводу в статті «Кавказькі заручники Путіна» («Лівий берег») нагадав,що «Путін влаштував весь цей кошмар в Криму і на Донбасі саме для того,щоб програма нашої державності перестала бути українською – а стала донецькою або кримською,щоб ми потрапили в ту ж пастку,в якій знаходяться Вірменія і Азербайджан». Інше питання,чи ми оминаємо цю оновлену пастку чи поспішаємо семимильними кроками в її «обійми».
Ціна кожної внутріукраїнської політичної помилки може виявитися фатальною. Тим паче,що Кремль цинічно та безкарно демонструє імперські амбіції та поспішає скористатися періодом часткової геополітичної невизначеності США перед заміною у Білому домі президентської адміністрації Обами. З цього приводу,до речі,під час недавньої прес-конференції у Вашингтоні Глава Української держави Петро Порошенко озвучив вимогу «злагоджених та ефективних кроків світової спільноти,щоб не допустити кардинального погіршення ситуації з безпекою в Чорноморському регіоні шляхом розміщення в Криму ядерної зброї».
Та,схоже,цей голос так і не був почутий. Полум’я війни,не гаснучи в Україні,«перекочувало» саме на причорноморський Кавказ. І не факт,що впродовж найближчого часу,не «перекинеться» на держави прибалтійського регіону. Однак спробуймо наразі зосередити увагу на українській проблематиці,подумки перегорнувши кілька сторінок подій і тенденцій тижня,що вже став надбанням історії.
«Це стане дорогою в нікуди»
«Не відкрию секрету,коли скажу,що урядова і політична криза не є штучно створеною,- зазначив народний депутат України 8-го скликання,голова фракції партії «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко (див.«Українську правду»). – На митниці – крадуть. ВВП впав на 10 відсотків. В охороні здоров`я і соціальній політиці не відбувається необхідних радикальних потрібних реформ. На селі – грабують. Міста – занепадають. Усе це не штучні речі. Це те,що бачить кожна людина,яка ходить ногами по землі,у якої відкриті очі і відкриті вуха». А відтак,роздумуючи про сьогодення,він підкреслив: «У цього уряду немає милосердя до людей,немає співчуття. Вони самі знають,що уряд недієздатний. Мені про це в очі – один на один – говорив прем`єр Яценюк: уряд недієздатний. Недієздатний хоча б тому,що в ньому немає вже п`яти міністрів. Уряд недієздатний тому,що він втратив довіру чотирьох із п`яти фракцій. Він недієздатний,бо втратив підтримку 80 % українців».
При цьому Луценко наголосив укотре,що Яценюк зробив багато доброго. «Але те,що не зробив уряд Яценюка,викликало цю кризу. Саме бездіяльність уряду на ключових напрямках,яких вимагала коаліційна угода,призвела до розпаду коаліції шляхом висловлення йому недовіри»,- уточнив нардеп. Якщо,попередив він,«НФ» і далі наполягатиме на тому,що нічого міняти не треба,а лише слід прислати кілька нових міністрів,«це стане дорогою в нікуди,яка не лише зупинить роботу парламенту,а й загалом зупинить реформи в Україні».
«Слабкість провокує агресію»
Під час виступу у Вашингтоні на форумі «Боротьба України за свободу,що триває» Президент Петро Порошенко наголосив (див. сайт Глави держави): «Війна Росії проти України довела,що слабкість провокує агресію,в той час,як сильна країна може стримати агресора. Тому дуже важливо,що наші партнери допомагають нам стати сильними в усіх відношеннях – політичному,економічному і військовому». Він укотре підкреслив,що Україна платить дуже високу ціну за війну з Росією – багато загиблих,вимушених переселенців,7% території окуповані та близько 20% економіки захоплено чи знищено. А відтак нагадав: «Росія продовжує використовувати ескалацію щоразу,коли хоче досягти кращого сценарію. Вона продовжує підтримувати бойовиків на Донбасі,бо хоче мати постійні важелі впливу на Україну».
У той же час,«Україна,як і раніше,віддана повній реалізації Мінських домовленостей»,- заявив Петро Порошенко (див. УНІАН). А відтак уточнив: «Ми зацікавлені у розблокуванні політичного процесу і проведенні місцевих виборів в Донбасі». На переконання Президента України,«вільні та чесні вибори означають те,що вибори мають відбутись чесно та вільно,ми не можемо визнати легітимною окупацію Донбасу через фарсові вибори або вибори в російському розумінні «вільних та чесних»,що не мають нічого спільного з демократичними стандартами».
Петро Порошенко також зазначив,що вибори на Донбасі можливі,«якщо міжнародні посередники розгорнуть розширену поліцейську місію ОБСЄ на Донбасі в цілях забезпечення безпеки в перехідний період до,під час і після виборів». За його словами неможливо собі уявити виборчу кампанію з тисячами російських військових на вулицях. «Усі розуміють,що на окупованих територіях не існують незалежні ЗМІ,не існує незалежної виборчої комісії та понад 1,7 млн людей,які виїхали з Донбасу не мають права голосувати»,- додав Президент. Крім того,ще однією умовою для проведення виборів він назвав «початок роботи з відновлення контролю України над кордоном (на Донбасі. – УНІАН),що є надзвичайно важливою умовою для вільних та чесних виборів».
«Росія зараз – головний терорист світу»
Роздумуючи про гучні теракти,що відбулися нещодавно в Брюсселі,колишній лідер «Правого сектора»,позафракційний народний депутат Дмитро Ярош зазначає: «Я не виключаю,що створення самої «Ісламської держави» було спровоковано,в тому числі – і російськими спецслужбами,тому Росія несе серйозну загрозу для світу. Голова СБУ Василь Грицак не виключив російський слід в терактах в Брюсселі,а він все-таки володіє оперативною інформацією. Цікавою була також реакція російського прем`єра Дмитра Медведєва. Тому я не виключаю,що російський слід в цих терактах може бути. Росія зараз – головний терорист світу,вона проводить масштабні операції» (див. «Апостроф»).
Він також висловився з приводу того,чи розуміє Європа,що головну загрозу несе Росія й чи не розміняє чи Україну на Сирію в переговорах з Росією. «Нам,перш за все,потрібно розраховувати на власні сили,а не на закордонну допомогу,- підкреслив Ярош. – Історія наша така,що ми бачили,як Європа здавала Україну,і робила вона це неодноразово. Ми знаходимося на межі двох світів – європейського і азіатського. У кожного є свої національні інтереси,тому виключати тут не можна нічого».
Відтак він нагадав,що «в Європі точаться розмови про зняття санкцій з Росії,бачимо позицію Угорщини,Італії … Європейці ще самі не знають,як поведуть себе з санкцій проти Росії». На думку нардепа,«тому нам як державі потрібно розглядати різні варіанти. Ми повинні розглядати і варіант зняття санкцій з Росії,з відповідним посиленням позиції РФ і активізацією агресивних дій по відношенню до України,як і те,що економічний спад в Росії буде незалежно від санкцій,наприклад,через падіння цін на нафту».
Ярош також вважає,що подальший розвиток ситуації в світі багато в чому залежить від наслідків голосування на виборах у США. «На Трампа з його проросійською1,пропутінською позицією взагалі ставити не можна. Я все-таки думаю,що це така американська внутрішня гра. Наступним президентом,мабуть,все-таки буде Хілларі Клінтон,тим більше що президент афроамериканець у них вже є,а жінки ще не було. Але це їх право вибирати,кого вони хочуть»,- прогнозує народний депутат.
«Усе це повторюється…»
На переконання Володимира Огризка,екс-міністра закордонних справ України (2007—2009 рр.),нинішні проблеми Європи та світу зумовлені і тим,що «ні в Україні,ні на Заході не хотіли бачити реальну Росію. Власне,за це ми всі сьогодні розплачуємося. Українці значно більшою ціною – життями найкращих наших синів і дочок,Захід – мільярдами,які він інвестував у Росію і намагався зробити її демократичною. Сталось так тому,що на Заході повірили у вигадану ним же байку,що Росія може бути частиною західного цивілізованого світу. А у нас в Україні багато дуже високих керівників не хотіли бачити її реальну суть,бо просто сиділи на одній тій самій газовій трубі й заробляли такі самі корупційні мільйони та мільярди,як такі ж корупціонери з російського боку» (див.«День»). Він наголошує,що правда однозначна: Росія залишалася увесь цей час незмінною: постсовковою,нереформованою,«ображеною» і «приниженою». А відтак нагадує: вже через кілька днів після розвалу СРСР Єльцин непублічно заявляв,що так чи інакше «ми будемо разом»,і нікуди ви,звертаючись до представників нових держав,від нас не дінетеся.
Огризко,роздумуючи про консервацію суспільного мислення,підкреслює: «Це – справжній соціальний феномен,який треба вивчати. Якщо порівняти те,що говорили в Москві чотири чи три століття тому,і що говорять тепер,то ви навряд чи знайдете якісь надто серйозні відмінності… Сьогодні Путін повторює те,що вже говорилося кілька століть тому: єдиною правдивою є російська ортодоксальна версія християнства,а все інше – це декадентство,загнивання і тому подібне. Тобто насправді усе це повторюється з інтервалом у сто,двісті,триста років,тільки трохи іншими,осучасненими до ситуації словами та іншими виконавцями. Насправді у цьому полягає трагедія російського суспільства: воно самоізолюється від світу,а окремі короткі періоди відлиги змінюються століттями затворництва і мракобісся».
Нагадавши,що справжня історія Московії не дає Кремлю жодного права претендувати на тисячолітні традиції,які вони приписують собі,Огризко зазначає: «І в Україні,й на Заході гору має взяти стратегічне мислення. Слід чесно визнати,що,виходячи з історичних традицій,ментальності,процесів державотворення тощо,Росія сьогодні не вписується в демократичний альянс країн». Зважаючи на це,він пропонує за умов,якщо Росія не пристане на форму цивілізованого співіснування,«перейти до політики її тотальної ізоляції та стримування,виходячи з очевидного факту про те,що вона є глобальною загрозою… Треба думати не про те,як виграти наступні парламентські чи президентські вибори,а як врятувати західну цивілізацію від російського варварства».
«Побудували погану стратегію щодо України»
Український олігарх Дмитро Фірташ,екстрадицію якого з Австрії вимагають американці,вважає,що США зруйнували Україну. Про це він сказав в інтерв’ю «Bloomberg». «Як показали ці два роки,Україна сьогодні не є успішним проектом. Тобто Америка не впоралася з цим завданням. Вона замість прийняття якогось рішення,зробила поле бою. Вона просто все знищує і економічно і політично і,практично,зробила країну бідною. І це не перша така ситуація. Давайте подивимося на Сирію,давайте подивимося на Україну – почерк один і той самий»,- сказав Фірташ (тут і далі посилаємося на версію «Української правди»). Крім того,його не влаштовує,що в Україні «зовнішнє управління».
«Мені не подобається,що американці керують Україною. Може вони,взагалі-то,розумні,я нічого не маю проти. Але є одна проблема,треба розуміти,що все ж Україна – це самостійна держава,і Україною,я б хотів,щоб керували українці»,- сказав він. Коментуючи позицію США у його справі,Фірташ зазначив: «Я не воюю зі Сполученими Штатами Америки,це не війна з державою». «Це боротьба з окремими чиновниками в уряді США,які побудували погану стратегію щодо України і її до кінця захищають,і намагаються виправдати свої погані вчинки»,- сказав він.
Як відомо,24 березня Фірташ звернувся до Конституційного суду Австрії з вимогою визнати неконституційною угоду про екстрадицію між Австрією і США. У США його звинувачують у тому,що за допомогою хабарів на загальну суму у 18,5 мільйона доларів він хотів отримати дозволи на видобуток титану в Індії. Олігарху загрожує до 50 років тюрми і конфіскація всіх активів. Суд першої інстанції навесні минулого року заборонив екстрадицію Фірташа,вказавши на неможливість виключити політичні мотиви запиту про видачу українця з боку США. У вересні прокуратура Відня подала апеляцію на це рішення.
«…агресора Господь покарає»
Глава Української Православної Церкви Київського Патріархату не сумнівається,що агресія проти України – це гріх,який не залишиться безкарним (див. «Апостроф»). Святіший Патріарх Філарет зазначає: «Сьогодні люди більше страждають на сході України,а не на заході. А чому? Тому що там безбожників набагато більше,ніж на заході. Якщо вони не покаються і не звернуться до Бога,то і страждання триватимуть,як триває і приносить страждання хвороба,якщо її не лікувати. Там проживає так званий пролетаріат,люди,яких виховали в безбожництві і які цей атеїзм зберігають. Храми будують на сході,особливо на Донбасі,побудовано багато храмів,але в храми люди не ходять,не живуть згідно з Божим законом. На Донбасі 7,5 проживали млн і,здавалося б,все храми повинні бути заповнені,але вони майже порожні. Люди повинні звернутися до Бога – і тоді Господь миттєво все змінить».
У той же час,він не стверджує,що «на Донбасі все безбожники,а на заході – всі віруючі. Ні! Але і досвід,і соціологічні опитування показують,що на сході безбожників більше,ніж віруючих. А через це страждають всі. Як і в Радянському Союзі через войовничого безбожництва,яке насаджувалося владою,страждав весь народ. Я це знаю з власного досвіду,бо сам народився і виріс на Донбасі. І в дитинстві був таким же. Але коли прийшла війна (з фашистською Німеччиною,- «Апостроф»),тоді через страждання багато звернулися до Бога,храми відкрилися,люди просили допомоги – і Господь допоміг дати відсіч агресору і перемогти в тій війні».
Патріарх зазначає,що «Гітлеру Бог дозволив принести важкі страждання нашим народам,але коли люди почали каятися,допоміг Гітлера перемогти. Так і зараз Бог допустив агресора до Криму. І в Криму люди зараз живуть набагато гірше,ніж жили,коли були в складі України. Бог допустив агресора – Росію – зайти на Донбас,де цей агресор вбивав і вбиває людей. Весь світ є свідком того,як з Росії завозилося страшна зброя для знищення людей – «Гради»,«Смерчі»,«Урагани». Але і цього агресора Господь покарає,як Бог покарав за агресію Німеччину… Так Господь і цього російського агресора свого часу також покарає,тому що гріх не може залишитися безкарним».
«Ми витримаємо в цій боротьбі»
Захід заграє з Росією з метою запобігання нової світової війни. В цій грі Україна грає роль «розмінної карти». Таку думку висловив генерал-полковник у відставці,колишній начальник Генерального штабу ЗСУ,колишній перший заступник міністра оборони України Анатолій Лопата.
«Радянська держава розвивалася на основі найпотужнішої підтримки Сполучених Штатів,Німеччини. Їм була потрібна Росія як така. Вона і зараз їм потрібна,щоб не розпалити нову пожежу світової війни»,- сказав він (тут і далі посилаємося на «Обозреватель»). А відтак додав: «Всі розуміють,що,володіючи ядерною потугою,така держава як Росія в умовах,коли її заганяють в економічний кут,представляє величезну небезпеку для світової цивілізації в цілому».
На думку генерала,«вони грають і заграють з Росією»,а «Україна в цьому випадку – розмінна карта». У цьому контексті він підкреслив: « У нас світлого майбутнього немає. Світле майбутнє – в боротьбі». Надія лише на те,що «ми витримаємо в цій боротьбі,і Європа погодиться з тим,що Україна відбулася».
«…країна стоїть на порозі найгіршого з варіантів»
Зазначаючи,що політична криза в Україні триває,експерт Школи відповідальної політики та політичний оглядач,активіст Євромайдану Андрій Юсов резюмує (див.«Лівий берег»): «Тепер лишилося лише два варіанти її розв’язання: або формування коаліції та призначення очільником Кабміну Володимира Гройсмана,або дострокові вибори і як мінімум півроку прем’єрства Арсенія Яценюка». На його думку,«дострокові вибори,проведені за чинним законодавством (а змінювати його навряд чи хтось зараз буде),позитивних змін у парламенті не принесуть. Підготовка до них – це півроку невизначеності в державі,безвідповідальної урядової політики,зупинка реформ і взагалі гальмування всіх державних процесів. Окрім очевидної шкоди для внутрішньої політики України,нові вибори зашкодять і зовнішній… Черговий тривалий безлад в Україні Захід не влаштовує».
Експерт висловлюється також про наслідки ймовірних дострокових виборів до ВР. На його думку,«поки політики торгуються,країна стоїть на порозі найгіршого з варіантів на даний момент – дострокових виборів,в результаті яких хіба що колишніх регіоналів в Раді побільшає». А відтак ставить риторичне питання: «Що тоді – повернення до часів Януковича? Чи нова криза?».
Навряд чи варто забувати,що нинішні та майбутні виклики набагато суворіші,ніж попередження найобізнаніших експертів. З іншого боку,чи слід однозначно стверджувати,що вірогідні дострокові вибори до ВР гірший варіант,ніж ті ж таки дострокові вибори через якийсь рік? Результати волевиявлення в другому випадку абсолютно прогнозовані.
Правда,тоді йтиметься не просто про реванш,повернення «вчорашніх». Ці наслідки можуть стати хрестом на українській державності,відновленій (чи,точніше,знову проголошеній) чверть століття тому. Очевидно,не випадково «надзвичайний і повноважний кум Путіна» вирішив «зістрибнути» з мінського переговорного процесу. Як зазначив автор проекту «Донбас. Реалії» Олексій Мацука,«швидше за все,Медведчук зрозумів,що особливої користі від цих територій не отримає,тому відійшов від справ».
Процеси «втеч»,схоже,тільки по-новому стартують. Адже попереду – вірогідний період непрогнозованості та невизначеності,на чому акцентують увагу ЗМІ: «Гібридна війна: все тільки починається…» («ДТ»),«Війна на сході України реальна і жорстока (світова преса)» («Радіо Свобода»),«Російські війська готують підґрунтя до наступальних бойових дій – розвідка» («Слово і Діло»),«Кількість прихильників і противників асоціації у Нідерландах майже зрівнялася – ЗМІ» («ЄП»),«У Кремлі заявили,що жодних рішень щодо Савченко поки не прийнято» (УНІАН),«Терористи лякають населення наступом ЗСУ на Великдень» («Обозреватель»),«Обладнання підприємств на окупованому Донбасі або порізане на металобрухт,або вивезено до РФ – Порошенко» («Сегодня»),«Позбавлення депутатських мандатів: БПП рухається «слизькою» дорогою» («DW»),«Уряд Росії встановив тотальний контроль над окупованим Донбасом. Розслідування «Bild» (ТСН)…
Тим часом,тиждень,що стартував,подарував цілий ряд сподівань. У тому числі – не лише щодо призначення «нового Шокіна». А й з приводу тимчасового розв’язання так званої парламентської кризи,створення оновленої (нової) коаліції,доступу на «потоки» нових міністрів (ймовірно,на чолі з іншим Прем’єром).
У кожному разі,як вважає потенційний новий очільник Уряду,а зараз Голова Верховної Ради Володимир Гройсман,«ситуація дуже складна,але є два варіанти. Перший – береш на себе відповідальність,якщо тобі довіряє коаліція. Багато хто каже «навіщо ти береш на себе відповідальність,тебе спалять. Нехай краще будуть дострокові вибори». А дострокові вибори можуть зараз,у цей проміжок часу «спалити» всю країну».
Звичайно,частково відповісти на запитання,в якій мірі «хмари» над Україною «згущуються»,можна буде судити не тільки від розв’язання внутрідержавних питань. Але й за наслідками візиту 5-7 квітня Президента Петра Порошенка до Японії,референдуму 6 квітня в Нідерландах щодо ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. Зрештою,кожен наступний день може нести в собі тягар остаточної визначальності. Будьмо!