Олесь Санін,роздумуючи про ідею створення фільму,зізнався: «Це була моя власна ініціатива. Я сам роблю музичні інструменти,кобзарював,але ніколи не йшов на цю територію,щоб про це розповісти. А коли я приїхав до Сполучених Штатів (у 2003 році інший фільм Саніна – «Мамай» – став першою українською картиною,висунутою на здобуття премії «Оскар»,– «Коментарі»),то познайомився там з Джеком Пелансом. Він українського походження (справжнє ім’я – Володимир Палагнюк),лауреат двох «Оскарів» – легендарна особа для американського кіно. І він сказав,що хоче мені допомогти. А як може допомогти великий артист? Знятися у твоєму кіно. Я йому дав кілька ідей,сценаріїв,ми багато говорили – він казав,що я мушу знімати кіно не для друзів чи критиків,не для нагород на фестивалях,а для того,щоб його побачили мільйони. Тоді я йому розповів історію про кобзарів,про 1930-ті роки,історію маленького хлопчика-американця,яку прочитав в газеті,і він сказав,що це саме та історія,яку варто зняти. Ми почали розробляти сценарій,він мусив зіграти того хлопчика,що дожив до сьогоднішнього дня і переповідає цю історію від першої особи».

Та,на жаль,цей актор помер. Тож ідею Саніна втілювали в кіно життя інші постаті. Картину він закінчив у вересні 2013-го. «Ми планували прем’єру на весну,вперше хотіли показати її в другій половині січня,але нас затримали з прокатним посвідченням. Ми його таки отримали в січні,але на вулиці вже була революція,і я не бачив можливості показувати кіно в той час. Потім почалася війна,я знову не бачив можливості показувати фільм,- зазначає Олесь Сенін. – Всі казали,що він актуальний,що це зараз в новинах,але я завжди боюся за пропагандистську частину кіно,коли воно набуває актуальності новин,а не актуальності мистецької. Фільм має дуже драматичні сцени,які тяжко дивитися на екрані,коли те ж саме відбувається з тобою,з твоїми родичами в реальному житті. Тому я запропонував відкласти прем’єру. Минуло літо,актуалізувалося багато інших питань,і я бачу,що зараз картина сприймається трошки інакше,позитивніше. І це мене,скажу чесно,надихає».

Кіно виходить у прокат 12 листопада одночасно в 130 кінотеатрах. У стрічки буде телеверсія. Олесь Санін повідомив,що «телевізійну версію картини придбав телеканал «Інтер»,вони планують показати її в наступному році. Це буде,вочевидь,чотиригодинна версія – або чотири серії по годині,або дві великі серії по дві години».