«Волинь.Правда», як суспільно-політичне видання Волині, регулярно публікувало цілі серії матеріалів, які стосувалися відомих олігархів України і їх впливу на основні суспільно-політичні та фінансово-економічні процеси у нашій державі. Про таких діячів як Ігор Коломойський, Петро Порошенко, Віктор Пінчук, Віктор Медведчук та Ринат Ахметов писали і пишуть практично всі провідні ЗМІ України. Однак, мільярдерів в Україні, слово яких важить немало, і які мають певний, хоч і не вирішальний, вплив на долю України, значно більше. «Волинь.Правда»  розпочинає серію публікацій про маловідомих українських олігархів, які люблять лишатися в тіні, однак, роль яких в тих чи інших процесах, схоже, дуже часто недооцінюється.  

Тема сьогоднішнього матеріалу – маловідомий український мільярдер Олег Бахматюк. Олег Романович народився 14 серпня 1974 року в Івано-Франківську. У 1996 році закінчив Економіко-правничий інститут у Чернівцях за спеціальністю «менеджмент у виробничій сфері». З 1996 по 2001 роки працював у фірми «КГД», яка входила до міжнародного холдингу «Ітера», що об’єднував понад 130 компаній практично по всьому світу. Починав кар’єру на посаді звичайного референта-адміністратора, дослужився до начальника комерційного відділу.

В 2000 році Олег Бахматюк розпочав власний бізнес – заснував «Прикарпатську фінансову корпорацію», основним видом діяльності якої була оптова торгівля паливом. Розмір статутного фонду становив 11 800 гривень. На той час курс долара становив приблизно 5,3 гривні за долар, тож в еквіваленті це було близько 2 200 доларів США. Проіснувала компанія не довго – лише до 2004 року.

В 2002 році Олег Бахматюк пішов у політику і обрався до Івано-Франківської міської ради, де увійшов до фракції «Економічне відродження». В тому ж році встановив хороші стосунки зі співзасновником бізнесової групи «Континіум» Ігорем Єремеєвим. Вони стали партнерами в нафтовому, газовому та аграрному секторах бізнесу. В Єремеєва Олег Бахматюк багато чого навчився і допоміг розбудувати бізнес-імперію.

Зокрема, у 2003 році Олег Бахматюк заснував «Станіславську торгову компанію», який належав бренд «Фаворит», під яким почала працювати ціла мережа продуктових супермаркетів в Івано-Франківській області.  Справи йдуть так добре, що в 2004 Бахматюк створює власний банк – «Фінансова ініціатива», у 2005 році у його власності опиняється палац Потоцьких, що на Івано-Франківщині. Того ж року Олега Бахматюка призначили начальником управління експертної оцінки інвестицій та корпоративного фінансування НАК «Нафтогаз України». Через рік він став заступником голови НАК «Нафтогазу». За цей час Бахматюк викупив контрольні пакети акцій облгазів Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької та Волинської областей. Однак, вже в 2007 році його звільнили із «Нафтогазу», а акції відійшли до структур іншого, більш відомого олігарха, – Дмитра Фірташа.

Після звільнення у 2007 році Олег Бахматюк зосередив увагу на аграрному напрямку і очолив раду директорів агрохолдингу «Авангард». «Авангард» – один із найкрупніших агрохолдингів України, який спеціалізується на виробництві яєць. Нині входить до групи Бахматюка UkrLandFarming. «Авангард» експортує курячі яйця до 40 країн світу та є найбільшим експортером в Україні, входить у ТОП-20 компаній основних гравців на цьому ринку. Однак, не все так райдужно, як може здатися на перший погляд.

У відкритих джерелах читаємо, що історія «Авангарду» розпочалася у 2003 році, коли ЗАТ «Авангард» придбало дочірню компанію «Авангард-Агро». У 2004 «Авангард» поглинув завод ВАТ «Кіровський», у 2005 – ЗАТ «Чернівецька», ЗАТ «Агрофірма АВІС»,  ЗАТ «Чорнобаївське», ТОВ «Озірнянський комбікормовий завод» та «Мліївський торговий дім». У 2006 році «Авангард» поглинуло ТОВ «Донецька птахофабрика», ТОВ «Макарівська птахофабрика», ДП «Птахофабрика Лозуватська» разом з комбікормовим заводом, ДП «Рогатинська птахофабрика», ДП «Городенківська птахофабрика». В тому ж році «Авангард» збудував два комбікормових заводи – у Рогатинський та Кам’янець-Подільський.

Тож у 2007 році Олег Бахматюк очолив не порожнє місце, а вже один із ключових гравців на ринку курячих яєць в Україні, під якого цей ринок, схоже, зачищався роками. 23 жовтня 2007 року компанія об’єдналася під назвою «AVANGARDCO IPL», очоливши кіпрський офшорний холдинг. Після цього поглинула ще сім українських птахофабрик та придбала два комбікормових заводи – у Вуглегірську та Волновасі.

У 2008 році холдинг збагатився ще на дві птахофабрики, а також запрацював завод з переробки яєць «Імперово Фудз». У 2009 році «Авангард» став найбільшим виробником яєць в Україні. У 2010 році холдинг розміщує свої акції на Лондонській фондовій біржі і успішно залучає 208 мільйонів доларів інвестицій. До 2013 року офшорна компанія стрімко зростає, поголів’я курей перевищує 30 мільйонів, виробництво яєць зростає вдвічі. З 2014 року структура починає експорт яєць і яєчних продуктів у країни Європейського Союзу.

У 2014 році компанії довелося позбутися деяких потужностей виробництва, що опинилися на окупованих територіях Донбасу та у зоні бойових дій.

У 2011 році журнал «Форбс» оцінив статки Олега Бахматюка в один мільярд доларів. Поговорюють, що перші великі гроші до івано-франківського олігарха, нібито, прийшли із Лівії. Нібито,  тодішній лідер Лівії, диктатор Муамар Каддафі вклав в аграрний бізнес України великий капітал. У відкритих джерелах цієї інформації не знайти, однак, у мережі збереглася інформація про те, що в тодішнього лівійського лідера, у 2009 році були позитивні стосунки із тодішніми лідерами українськими – Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко.   Окремі ЗМІ навіть писали, що в 2010 році нібито Муамар Каддафі навіть фінансував виборчу кампанію Юлії Тимошенко, хоча в її штабі цю інформацію категорично заперечили, назвавши цілком неправдивою.  До речі, з Юлією Володимирівною Олег Бахматюк пов’язаний через свого бізнес-партнера Івана Крулька, який балотувався до Верховної Ради під №12 у списку «Батьківщини».

Проте, цікавий Олег Бахматюк навіть не ймовірними зв’язками із колишнім лівійським диктатором і фантастичним злетом свого бізнесу під «дахом» кіпрської «офшорки», а конфліктом з очільником НАБУ Артемом Ситником. Якщо бути точним, то до дискредитації Ситника причетний не сам Олег Бахматюк, а чоловік його сестри. Нагадаємо, в часи президентства Петра Порошенка, коли його соратник без освіти Юрій Луценко очолював Генеральну прокуратуру України, директор НАБУ Артем Ситника втрапив у скандал на Рівненщині. Він приїхав туди погостити, відпочити на місцевому озері, і родич Бахматюка пригостив Артема Ситника у місцевому ресторанчику обідом. Власне, оплату чеку за обід тодішній генпрокурор припідніс як факт корупції.

Можна було б подумати, що родич «яєчного» олігарха випадково став жертвою обставин у чужій війні, яку, схоже, проти НАБУ вів тодішній генпрокурор, однак, в мережі гуляє інформація, що саме Олег Бахматюк організовує проплачені мітинги  проти директора НАБУ Артема Ситника.  На центральних ЗМІ можна спостерігати, як активно Олег Бахматюк веде інформаційну війну проти Артема Ситника і Віталія Шабуніна.

«Вважаю, що маю дати відповідь на заяви пана Шабуніна для тих, хто хоче побачити ширшу картину і об’єктивно оцінити ситуацію. Чому саме Шабуніна? Бо, на жаль, Артем Ситник сховався і мовчить, а замість нього все озвучує Шабунін», – пише Олег Бахматюк в матеріалі, розміщеному на Українській Правді.

В матеріалі йшла мова про ще один актив Олега Бахматюка – VAB-банк, який збанкрутів 2014 року. Тож стосунки між Базматюком і Ситником давно напружені. Ймовірно, пригостивши очільник НАБУ обідом, автори провокації розраховували на публічний корупційний скандал і подальше звільнення Артема Ситника, який, вочевидь, став їм поперек горла. Однак, це не спрацювало, він втримався на посаді, яка захищена з точки зору закону добрячим імунітетом від тиску подібного роду. Та й варто додати, що за антикорупційним органом НАБУ прискіпливо спостерігають американські друзі України.

Тому спроба збити Артема Ситника обідом в ресторанчику райцентру на Рівненщині виглядає, як мінімум, не серйозно. Та й взагалі місцева гостинність Західної України перед чиновниками з Києва стала нормою вже давно. Таке було в усі часи. Зокрема, за часів губернатора Савченка на Волинь у санаторій «Пролісок» приїжджали члени його команди цілими родинами, ніхто ні за що не платив, і ніяких скандалів не було. Зараз не йдеться про те, правильно це, чи ні, мабуть, не правильно. Але ж тоді, виходить, стикаємось із подвійними стандартами: чому одним можна, а другим ні? І це вказує на цілеспрямовану провокацію проти Артема Ситника, за якою, ймовірно, стояв Юрій Луценко. Якому, до речі, зараз краще про власний правовий захист краще подумати, адже американське правосуддя ним цікавиться все частіше, там справ про втручання у їхні вибори не пробачають, а колишній генпрокурор України «вляпався» саме в таку справу.

Артем Ситник наразі виглядає стійким лідером, який, поки що, виходить переможцем з цього конфлікту з «дрібними»  (якщо їх можна так назвати) олігархами. Вони, до слова, критикують його відсутністю результатів у боротьбі з корупцією. Задля справедливості, наведемо цифри, які,  в першу чергу, кидаються в очі на офіційному сайті НАБУ: 805 проваджень у роботі, 405 повідомлень про підозру, 541 обвинувачений, 300 справ скеровано до суду, 50 обвинувачених отримали вироки. Цікаві цифри, однак, значно цікавіше було б подивитися на цифри несплачених до державного бюджету податків офшорними бізнес-структурами Олега Бахматюка і йому подібних українських «бізнесменів».

Василь Онищук