Відлуння тижня (18.09 – 25.09)

Заклик не бити Україну, оскільки «вона і так ледь жива»,сформульований польським  експертом Анджеєм Талагою, адресований  нашим західним партнерам. Зрештою, він актуальний і для  політикуму, владної еліти, зрештою, для кожного з нас, хто в Україні сущий. У  цьому сенсі  варто б дослухатися  до заклику Прем’єр-міністра  Володимира Гройсмана, озвученого ним 21 вересня у Верховній  Раді: «Давайте об’єднаємося… Не дивлячись на наші партійні прапори».

Тим не менше, хоч останнім  часом набирали оберти антиукраїнські демарші (під приводом не сприймання ухваленого ВР закону про освіту) західних сусідів нашої  держави, все-таки визначальний тренд  був визначений у Вашингтоні.  Поза сумнівом,  попри активні парламентські перипетії та активізацію внутрідержавних політичних процесів, головною подією минулого  тижня, став візит Президента України Петра Порошенка до США та переговори з американським лідером Дональдом  Трампом. Всупереч скепсису (мовляв, перемовини триватимуть якихось хвилин десять), глави держав спілкувалися  понад годину. І навіть цей факт – промовисте свідчення того, що Вашингтон зовсім не має наміру віддавати Київ у сферу  впливу Москви. «Вперше на законодавчому рівні пропонується надати Україні такі оборонні засоби: радіолокаційні засоби протиповітряної оборони та спостереження за надводною ситуацією; військово-морські протимінні засоби; кораблі прибережної дії та берегової охорони», – написав Facebook Президент України.

Та, з іншого боку, попри обіцяну півмільйонну доларову допомогу Америки українським військовикам, Україна не отримає протитанкових ракетних комплексів «Javelin».  Цілком вірогідно, все-таки Вашингтон дослухався до попереджень промосковських  експертів, що це озброєння «відгукнеться» спробою масштабного наступу озброєних до зубів найманців в ОРДЛО під командування   російських офіцерів. Зрештою, про це майже відверто заявляв і сам господар Кремля, обіцяючи, що за такого перебігу подій театр бойових дій значно розшириться, не обмежуючись Донбасом.

Минулого тижня російський фактор у зовнішній політиці нагадав про себе різким загостренням  ситуації у Молдові (на фоні протистояння промосковського президента Додона  з парламентом та урядом). Тож перспектива окупації цієї країни путінськими «визволителями»  вже фактично перестала бути гіпотетичною. Як і «обустройство»  по-кремлівськи Білорусі  (після завершення навчань «Запад – 2017») на фоні начебто конфлікту між «дорогим Владимиром Владимировичом» і Лукашенком. Таким чином,  РФ спробує  «затиснути» Україну не лише зі сходу, але з півночі та частково  з півдня.  А західні сусіди, скориставшись (як привід) мовним фактором у  контексті згадуваного закону про освіту, фактично об’єдналися, під захопленні словесні салюти з Москви,  у свій антиукраїнський фронт. Як ілюстрація до вище висловленого – показове  скасування  офіційного  візиту до Києва президентом  Румунії Клаусом Йоганніссом. Хоча зрозуміло, що наші західні партнери (деякі зі статусом стратегічних) намагаються  скористатися фактором ослабленості  України.

Утім, все-таки оптимістичних тенденцій для перспективи розвитку нашої держави також  не варто ігнорувати. Це підтверджували й реалії минулого тижня.

«Плече нашого друга і партнера»

Про що домовилися президенти України та США в рамках робочого візиту  Глави Української держави до Сполучених Штатів? «Після цієї зустрічі ми досягли великого прогресу», – сказав він, зауваживши, що незважаючи на труднощі «Україна, щодня стає дедалі краще», – зазначив Президент США Дональд Трамп (тут і далі посилаємося на офіційне інтернет-представництво Глави Української держави). Президент України Петро Порошенко відзначив ефективність співпраці в безпековому та оборонному секторі, а також покращення економічного співробітництва. За його словами, за останні 7 місяці товарообіг між Україною та США зріс в 2,5 рази. «Це символ того, що ми раді американським компаніям на українському ринку і створюємо сотні тисяч робочих місць в Україні та США. Це досягнення ефективної співпраці між нашими країнами», – зауважив Петро Порошенко. «Бізнес зараз серйозно цікавиться Україною, вони бачать значний потенціал», – додав Президент США.

«Відбулася дуже жвава, детальна дискусія щодо аспектів майбутньої співпраці України та Сполучених Штатів», – повідомив Президент України Петро Порошенко за результатами зустрічі із Президентом США Дональдом Трампом у ході робочої поїздки до Сполучених Штатів.«США повністю підтримали пропозицію України, мої пропозиції, які були озвучені ще у 2015 році, щодо розміщення на окупованій території миротворців з мандатом Організації Об’єднаних Націй», – заявив Петро Порошенко. При цьому він наголосив: «Української позиції, яка передбачає мандат на усю окуповану територію на сході України, включаючи неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону, яка виключить можливість проникнення російських військ, російського озброєння і справді буде слугувати справі миру».

Президент України також повідомив, що Україна та США домовилися, що «нашою головною метою є деокупація, відновлення суверенітету України і якомога скоріше привнесення миру на українську землю». «Це те, чого хочу я, як український Президент. І це те, в чому нас підтримують ключові держави світу. Це надзвичайно важливо», – зазначив Глава держави. Він також повідомив, що в ході зустрічі було досягнуто домовленостей про ефективне продовження співпраці у підтримці реформ в Україні. «Особливо приємно відзначити великий успіх щодо першого розміщення українських суверенних бондів на світових ринках», – наголосив Петро Порошенко у коментарі журналістам за підсумками зустрічі та зазначив, що цей процес супроводжувався великим попитом на українські цінні папери.«Інвестори доларом голосують за успіх і довіру до українських реформ», – підкреслив Глава держави та з приємністю уточнив, що «значна кількість з числа цих інвесторів були американські компанії», в тому числі і Goldman Sachs, JPMorgan.«Це також форма довіри і впевненості в успішності українських реформ не тільки з боку американської влади, а й збоку американського бізнесу», – підкреслив Петро Порошенко.

За результатами зустрічі з Президентом США Дональдом Трампом Глава Української держави Петро Порошенко повідомив, що Україна та США мають спільне бачення нової якості безпекової співпраці між двома країнами.«Ми детально обговорили усі напрямки розширення цієї співпраці, починаючи від військових навчальних закладів, завершуючи Міністерством оборони США та іншими інституціями», – зазначив Президент. Він навів приклад домовленостей щодо співпраці українських військових із Військовою академією США «Вест-Пойнт».«Можу сказати, що зустріч, яка тривала годину, була надзвичайно продуктивною. Ми відчули справжнє плече нашого друга і партнера», – підкреслив  він.«Я, як Президент, надзвичайно задоволений поточним безпрецедентним рівнем співпраці між Україною та Сполученими Штатами Америки», – підсумував Петро Порошенко під час брифінгу для ЗМІ за результатами зустрічі з Дональдом Трампом.

«Триває збройний конфлікт»

Український дипломат Богдан Яременко у виданні  «ГОРДОН»  наголошує, що «Росія не хоче відновлення суверенітету України над державним кордоном і окупованими територіями. Москва робить усе, щоб цього не сталося. І, зрозуміло, росіяни покликаються на Мінські домовленості, адже нічого з перерахованого вище у них не прописано. З іншого боку, про миротворців у  «Мінську» також не згадано. Тому вибірковість російської сторони стосовно дотримання умов цих угод викликає подив. Це свідчить лише про те, що РФ займається дипломатичним шахрайством. Вона намагається поставити все з ніг на голову».

За його словами, Мінські угоди фактично підтверджують, що РФ не є стороною збройного конфлікту на сході України.  «Росіяни намагаються подати ситуацію так, ніби вони посередники, а не учасники конфлікту на Донбасі. І це основна проблема для української дипломатії. У правовому плані ми не зафіксували прямої участі РФ у конфлікті. Навіть на рівні внутрішньополітичних рішень це не реалізовано».  А відтак резюмує: «У держав, між якими триває збройний конфлікт, не може бути дипломатичних відносин. Це просто нелогічно. І таких прикладів із нашого боку дуже багато».

Натомість, підкреслює Яременко, «Росія на цьому грає, наполягаючи на тому, що лише сприяє досягненню перемир’я. І «Мінськ»  фактично це підтверджує. Адже, по суті, там визначено, що конфлікт завершиться тільки тоді, коли Україна змінить щось у своєму законодавстві. Від РФ же ці домовленості нічого не вимагають», – наголошує експерт.

«Сьогодні Україна стоїть на передовій лінії…»

Президент України Петро Порошенко під час робочого візиту до Сполучених Штатів Америки виступив  у військовій академії «Вест-Пойнт» (див.  інтернет-представництво Глава держави). Зокрема він наголосив:  «Минули століття – і ми вважали, що пригнічення, агресія та неповага до людських свобод були вже в минулому. Справді, світ рухався до прогресу. Однак, на жаль, Росія досі загублена у 18 столітті, не здатна позбутися спадщини тиранії. З гібридним терором і боягузливою агресією – Москва не може прийняти суверенітет України і хоче придушити волю українського народу і нашу свободу».  А відтак підкреслив, що «сьогодні Україна стоїть на передовій лінії за свою незалежність, майбутнє Світу вільних націй і є серед тих, хто бореться за новий і кращий світовий порядок».

Петро Порошенко також нагадав, що США «залишається світовим лідером у наданні практичної допомоги Збройним Силам України». А після цього повідомив,  що військові витрати України вже перевищили 6% ВВП – «цифра, яка є набагато більшою, ніж зобов’язання для членів НАТО». Президент підкреслив, що спільними зусиллями за допомогою США нам вдалося «набагато успішніше розбудовувати повністю нову українську армію, здатну зупинити російську армію – одну з найсильніших у світі».

 «…залежить від України»

Колишній глава ЦРУ та Пентагону Роберт Гейтс зазначив  для «Європейської правди», що  «кожна  країна має право на оборону, може просити США про допомогу зброєю. І якщо ви проситимете, то зрештою ця зброя буде надана. Але я би рекомендував Києву прораховувати на два-три кроки вперед». А відтак підкреслив: «Замисліться, що робитиме Путін, якщо ми продамо Україні оборонну зброю. Росія набагато ближча до ваших кордонів, аніж ми. Більше того, російські військові вже є всередині ваших кордонів. Тому Путін має неймовірну спроможність до ескалації конфлікту на Сході України, якщо США нададуть вам зброю. Тому подумайте, чи хочете ви йти цим шляхом».

Гейтс переконаний, що «перед Україною ще дуже багато роботи. Ви маєте змінити свою військову структуру, щоби у вас була можливість претендувати на майбутнє у складі НАТО. Як швидко це буде зроблено – залежить від України».

«…і нас обдурили, по повній»

Леонід Кучма  виданню «ГОРДОН»  зізнався: «Коли підписували цей меморандум (Будапештський, – ред.), у мене особисто була стовідсоткова впевненість, що ось Україна одержала такий документ, із яким ми зможемо жити спокійно… А ще там було написано стільки, як у казці про золоту рибку… Ну рибка десь швидко зникла».

Він згадав, як у той час вирушив із візитом до президента Франції Франсуа Міттерана, який керував країною з 1981-го до 1995 року.«Душевно поговорили. Він дуже приязний був. Він сказав: «Молодий чоловіче, вас ці підписанти обдурять». Я йому: «Та ви що! Господи! Обдурить президент Америки, прем’єр-міністр Великобританії?.. А тим більше,  президент РФ Єльцин… Мій дуже хороший друг… Ніколи! Він завжди був за територіальну цілісність», – навів розмову Кучма.

За словами екс-Президента, «минуло 20 років – і нас обдурили, по повній».«І всі в сторону… От скажіть, як зараз світ має ставитися до тих країн, які добровільно відмовилися від ядерної зброї? Яким пообіцяли все й не дали нічого… Я думаю, ми сьогодні маємо приклади, не хочу їх називати, країн, які не хочуть відмовлятися від ядерної зброї», – заявив він. Кучма вважає, що це, зокрема, наслідок провалу Будапештського меморандуму.«Вони сплять спокійніше, коли є такий спосіб впливу на світ. Спокійно спить і Російська Федерація – володарка одного з найбільш потужних ядерних потенціалів світу», – резюмував колишній український Президент.

Нагадаємо,  що Будапештський меморандум було підписано 5 грудня 1994 року. Згідно з документом, країни-підписанти – Великобританія, Росія та США – зобов’язалися бути гарантами незалежності, суверенітету й кордонів України, а також утримуватися від застосування будь-якої зброї проти України, не тільки ядерної. Окрім цього, підписанти обіцяли не чинити на Київ економічного тиску. В обмін Україна відмовилася від свого ядерного статусу. Під меморандумом поставили свої підписи тодішні президент України Кучма, президент РФ Борис Єльцин, президент США Білл Клінтон і прем’єр Великобританії Джон Мейджор.

«Багато агресивного розчарування»

Яка  головна причина невдоволення українців нинішньою владою? Чому нинішній політичний клімат в нашій країні називають близьким до стану «антикорупційного неврозу? Своїми думками з цього приводу поділився на сайті «НВ»   публіцист і політолог  Володимир Фесенко,  голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента. За його словами, крім розчарувань, невідповідності реальності очікуванням і збереження корупції, дається взнаки  істотне падіння рівня життя в більшості українців. «При тому, що бідніє навіть середній клас, всі говорять про величезні масиви готівки на руках у наших депутатів, великих чиновників. Природно, дістається і президенту, людині далеко не бідній», – сказав Фесенко. Він також порівняв нинішню ситуацію із ситуацією на кінець президентства Віктора Ющенка, коли розчарування теж спостерігалося, але було  «пасивним». При цьому політолог  вважає, що «зараз же багато агресивного розчарування, коли деякі люди не просто не довіряють, а ненавидять».

Володимир Фесенко образно охарактеризував політичний клімат в Україні як «наближення до стану антикорупційного неврозу». Він зазначив, що спочатку депутати та великі чиновники скептично ставилися до антикорупційних дій, а сьогодні почали нервувати. «Ніхто не знає, хто буде наступним. Це руйнує звичні довірчі зв’язки, а наша політика – це тканина неформальних відносин», – підкреслив  політолог. На думку Фесенка, боротьба з корупцією сьогодні набула нехай і хаотичного, але змагального характеру. «І це добре. Коли рік тому я очікував активізації НАБУ, мені мало хто вірив. Але боязкий по початку  (голова НАБУ, – ред.) Артем Ситник стає все сміливішим. Діяльність НАБУ порушила Генпрокуратуру, яка теж хоче успіхів», – говорить він.

Політолог вважає, що Юрій Луценко хоче використовувати пост генпрокурора як трамплін для повернення у велику політику. «Активізація боротьби з корупцією призведе до того, що цієї осені або до початку нового року ми побачимо кілька резонансних судових процесів, і це буде серйозний іспит для нашої судової системи, яка сама перебуває в процесі реформування», – переконаний Фесенко.

«Суспільство дуже дезорієнтоване»

Політолог, народний депутат України від фракції «Блок Петра Порошенка» Олександр Черненко  на сайті PolitekaОnline наголошує: «Популісти притягуються один до одного. І коли є деструкція, певна скандальність – популісти всі разом». А відтак, роздумуючи з приводу вірогідного союзу  Саакашвілі  та Тимошенко, зазначає, що не вірить в  альтруїстичність Юлії Володимирівни. А відтак резюмує, що зараз «суспільство дуже дезорієнтоване. Багато в чому це результат завищених очікувань, які були після Майдану і після президентських виборів. Я не знімаю відповідальності із Верховної Ради, і з Президента, що не все було зроблено і не так швидко робляться реформи, як нам би хотілось». Але, на його думку, «оцей популізм-зрадофільство, коли не бачиться нічого позитивного, а все лише погане, це також сіє зневіру і зневіру».

«Ситуація в Україні має фатальний вигляд»

Директор відділу стратегії Warsaw Enterprise Institute і радник компаній польського оборонпрому Анджей Талагау видання «Rzeczpospolita» ( посилаємося україномовну версію  «Дзеркало тижня») «припускає, що Українська держава може занепасти ще за нинішнього покоління, що матиме дуже негативні наслідки для Польщі. «Варто це мати на увазі, вступаючи з Україною в суперечки,  в тому числі  – і в історичні. Ми не говоримо з рівним партнером, а з прикутим до ліжка хворим. За 20 років може виявитися, що більше немає кому доводити нашу моральну правоту у питанні трагедії на Волині і Східній Галичині», – пише він.

Демографічна бомба, на думку польського експерта, не повинна «підірвати» чи ослабити Польщу. Зрештою, необхідного для оновлення поколінь рівня народжуваності на рівні 2,1 дитини на одну жінку немає в жодній країні Європи. Хоча у центральній і східній частині континенту ця проблема найбільш гостра. Автор зауважує, що сьогодні найбільшою загрозою в регіоні лишається Росія. Але з роками при збереженні нинішньої внутрішньої і зовнішньої політики вона буде слабнути, а не ставати сильнішою. Однак, Москва навряд чи ослабне настільки, щоб не мати сили добитися політичного домінування чи навіть територіально поглинути Україну.

«Ситуація в Україні має фатальний вигляд. ООН розмістив її разом з Польщею в групу країн, яким найбільше загрожує депопуляція. У обох країн схожий дуже низький рівень народжуваності. Однак, між нашими країнами існує також багато відмінностей не на користь України. І наслідки депопуляції в країнах будуть абсолютно різними», – йдеться в статті А. Талаги.

Автор нагадує, що цього року в Польщі перебувають 1,2 мільйони українців, які приїхали в пошуках роботи, і значна частина з них може лишитися в країні. В найближчі роки, вочевидь, українська імміграція в Польщу продовжиться, оскільки це єдиний спосіб для сімей вирішити свої економічні проблеми. А сусідня країна стала привабливим ринком праці. Якщо ж після скасування віз для ЄС імміграція ще більше посилиться за рахунок відтоку населення в інші країни об’єднання, депопуляція України стає ще більш вірогідною.

В українців є багато причин тікати з рідної країни. Зростання ВВП України в 2016 році становило 2%, цього року очікується, що економіка зросте ще на 2,2%. Але це надто повільний рух в напрямку відновлення країни.«Сьогодні ВВП України становить 83 мільярди доларів, а в 2013 році він становив 180 мільярдів. З цих цифр можна зробити висновок, чого коштувала українцям військова агресія Росії. Дохід пересічного українця впав нижче рівня мешканців країн Північної Африки. Масштаб занепаду настільки великий, що вимагає радикального плану рішучої міжнародної підтримки. Але нічого такого все ж не відбувається», – пише польський експерт. Він зауважує, що на сьогодні не відомо, яке реальне населення України. Останні дані перепису датуються 2001 роком. А після анексії Криму і війни в Донбасі не виключено, що зараз в країні живе менше людей, ніж у Польщі.

«300 років тому більшість територій нинішньої України простягалися безлюдними степами. Хтозна, чи не буде так знову. Не варто бити Україну, тому що вона і так ледве жива. Не сьогодні і не завтра, але зрештою вона може стати безлюдною, зі зруйнованою економікою і без сил для виживання. Її захоплення чи підпорядкування Москві боляче вдарить і по Польщі, оскільки зникне певний буфер між нами і Росією. Демографічні дані ООН – це лише перший сигнал тривоги»,  – пише Талага.

Звісно, не слід надто фаталізувати вітчизняні реалії та тенденції. З  іншого боку, гріх і закривати  очі на сувору правду. «Не дуріте себе», – просив геній України Тарас Шевченко. Водночас, знаючи про суворі виклики, ми маємо шанс гідно відповісти на них.

А заклики ( в тому числі – польського експерта  Анджея Талаги) не «бити  Україну» нагадують і про недопустимість повторення історичного фатуму. Того, який озвучив  Гетьман Іван Мазепа: «Самі себе звоювали».

На неминучості  нових  доленосних іспитів у контексті не засвоєних уроків історії акцентували увагу і ЗМІ:«Ідеальна пастка» («ЛБ»), «Цифровий виборний фронт: інтернет, який може змінити все» («УП»), «Розріжемо стрічку на скриньці Пандори!» («День»),  «Путіну не потрібен Донецьк. Йому потрібен Київ» («Радіо Свобода»), «Генерал НАТО: навчання  «Захід-2017» нагадують підготовку до великої війни» (УНН),  «Бойовики перегруповують війська» («Газета по-українськи»),  «Обкатка доктрини Трампа» («День»), «ЗМІ: Українські багатії – другі за купівлею паспортів ЄС» («DW»), «В РФ вже відмовляються від миротворців на всій території ОРДЛО» («УП»), «Канада близька до ухвалення рішення про військову допомогу Україні, – Муженко» («День»), «Партія Меркель виграла вибори в Німеччині, третє місце у проросійської АдН» («УП»), «У Молдові запахло переворотом, і за кримським або донецьким сценарієм» (zik)…

Те, що градус напруги політичної  (а після заяв КНДР про неминучість завдання ядерно-ракетного удару  по найпотужнішій  країні світу  –  і  геополітичної )ситуаціїосені-2017 тільки зростатиме,  – це аксіома. Але  не підстави для того, аби ставати бранцем песимістичних прогнозів.

Перефразовуючи зізнання («З точки зору побоювань і ризиків, які я взяв до уваги під час поїздки до України, можу сказати, що найбільший успіх в тому, що я вижив»)колишнього правління «Укрзалізниці» Войцеха Балчуна (в інтерв’ю польському виданню «WiadomosciOnet»),  можна не сумніватися, що  й наша держава як така  зуміє вижити. А те, що країни-сусіди  добровільно позбуваються масок друзів , – лише  допоможе. Адже усвідомлена правда – це вже запорука прийдешнього  успіху.

Тим паче, що, як наголошує політолог Сергій Таран, після того, як  Німеччина  у неділю знову де-факто  висловилася за обрання канцлером  Ангели Меркель,і в Європі «Україна і надалі матиме надійного, але вельми прагматичного партнера, який прагнутиме миру в Україні за всяку ціну і якому потрібно не лінуватися нагадувати, що ціна миру на українських умовах для Заходу дешевша, ніж на російських». При цьому варто не забувати про настанову-заклик (як вище зазначалося), що стосується  кожного з нас,  «не   бити Україну». Будьмо!

Віктор Вербич