Попри те,що головний представницький орган влади краю досі не надав документів,які б засвідчували ухвалення або ж заперечення пропонованого переліку об’єктів до фонду регіонального розвитку та списку доріг (документ потрібний,аби сформувати пакет документів,відповідно до Бюджетного кодексу,для подачі на розгляд ради так званих вільних залишків),Володимир Гунчик більше ніж детально розповів керівникам фракцій обласної ради,на що саме виконавча вертикаль пропонує спрямувати кошти.
 
Зустріч вирішили ініціювати,позаяк без відповідей зосталися й інші листи від керівництва облдержадміністрації до обласної ради,що стосувалися бюджетного процесу. Тому єдиний вихід – говорити безпосередньо з керівниками фракцій. Варто наголосити,що на особисте запрошення голови облдержадміністрації відреагували не всі політичні керівники. Не прибули на зустріч Василь Столяр («Батьківщина»),Юрій Ройко (Радикальна партія) та Вячеслав Рубльов (УКРОП). Натомість долучилися до розмови,при чому активно,Святослав Кравчук (Наш Край),Валентина Касарда («Батьківщина»),Володимир Дейна (БПП – «Солідарність») та Андрій Турак,голова бюджетної комісії обласної ради. А щоби розмова направду була предметною й жодне із запитань не зосталося без відповіді,долучилися перший заступник голови облдержадміністрації Олександр Степанцов,заступники Світлана Мишковець та Сергій Кошарук,а також директор департаменту фінансів Ігор Никитюк.
 
– Моя пропозиція: розглядати ситуацію в цілому,зі змінами,а не лише в частині вільних залишків. Бо ж є ще субвенції з Державного бюджету,трансфери з бюджетів інших областе на специфічні заклади,де отримують послуги не лише мешканці Волині,- наголосив Володимир Гунчик. – Крім того,не розумію спекуляцій довкола цієї теми. У минулому році бюджет ухвалювали у березні,а вільні залишки ділили у травні.
 
Дискутували на початках про роль депутатів у процесі. Зокрема,Святослав Кравчук висловив позицію,що варто було б залучити обранців громади,ще коли стало відомо про суми вільних залишків:
 
– Гроші є,то треба було просто викинути їх в депутатське середовище і нехай ділять.
 
Натомість позиція виконавчої вертикалі протилежна – жодного партійно-квотного принципу.
 
– Не хочу роздавати мільйони на фракції,- підкреслив Володимир Гунчик. – В облдержадміністрації підготовлено документ,який формували впродовж тривалого періоду часу,і тут чітко прописаний кожен об’єкт,під нього виготовлено проектно-кошторисну документацію,є потрібні експертизи.
 
В деталі вдавався Ігор Никитюк. Розповів,що,куди і скільки. Отож спершу поінформував про кошти загального та спеціального фондів. Далі ж – до вільних залишків. Їх 80,7 млн грн. Частина з цільовим призначенням,як от освітня субвенція на придбання шкільних автобусів. Більшу ж частину можна використовувати.
 
Якщо сказати кількома словами,то за зекономлені кошти 2016-го у 2017 році планують продовжити роботи на перинатальному центрі. Геть усе зробити не вдасться,але акушерсько-гінекологічне відділення завершать.
 
Перинатальний центр у Луцьку: 17 млн грн – з вільних залишків,21 млн грн планують залучити через Державний фонд регіонального розвитку,10 млн грн «відкладено» минулоріч.
 
– Окрім того,звернувся до Прем’єр-міністра з проханням виділити кошти на перинатальний центр окремим рядком,- повідомив Володимир Гунчик. – Якщо все складеться,то кошти з обласного бюджету зарахують як співфінансування.
 
На розвиток інфраструктури закладено 20 млн. Це – дороги,які до переліку подали після погодження райрадами та райдержадміністраціями. При цьому з місцевих бюджетів за умовами співфінансування надійде ще 20 млн грн.
 
– Пропозицій ми отримали на 115 мільйонів,- розповів Олександр Степанцов. – Але ми проаналізували й частково розкритикували,бо не враховували на місцях пріоритетності. Тож розглянули стан кожної з доріг. У результаті зменшили суму до 60 мільйонів. Проте немає можливості виділити всі 60. Поки – лише 20.
 
Також з вільних залишків передбачать долю співфінансування для об’єктів,які реалізують за кошти Державного фонду регіонального розвитку. Окрім того,і тут уже мова про менші суми,4 млн – на придбання медобладнання (теж на умовах співфінансування з державою),4,5 млн грн – для функціонування галузі ветмедицини.
 
– Цього вистачить приблизно на квартал,- розповів Сергій Кошарук. – Але то – поштовх до проведення ретельної реорганізації структури.
 
Частина коштів вільних залишків,як пропонує облдержадміністрація,- на продовження будівництва санвузлів у сільських школах. Це трохи більше 4 млн грн. Але цьогоріч практика інша: пропонують виділяти відповідно до потреб,а не всім однакову суму.
 
1 млн 200 – для матеріально-технічного забезпечення військових частин,800 тис грн – на програму правоохоронну «Безпечне місто». Також фінансуватимуть створення військової кафедри у ЛНТУ. Але,звісно,якщо всі ці пропозиції підтримають депутати обласної ради.
 
У 2015 році так званих вільних залишків вдалося зекономити на суму 50 млн грн. Цьогоріч цифри суттєво різняться.
 
Зрештою розмова з керівниками фракцій тривала більше години. Спільно розглянули всі статті витрат. Й,що варто зауважити,різких зауважень у присутніх обранців громади не було. Що ж буде в результаті покаже лише сесійне засідання.