Видавничий світ розвинених країн переживає розквіт жанру нон-фікшн для дітей. Тим часом полиці українських книгарень переважно заповнені художньою літературою. В Україні цей процес популяризації нон-фікшн тільки починається, кажуть фахівці, – пише «Газета.ua».n n«Таких книжок у нас мало. Дитина приходить у книгарню і каже:»Я цікавлюся, як живуть мурахи», або «Мені цікаві єгипетські піраміди». Але на ці питання нинішнє дитяче українське книговидавництво відповідей поки що не дає. Утім у нас усе попереду. Ми можемо взяти все найкраще з нон-фікшн літератури, що є у світі, і втілити його тут. Діти й дорослі чекають на видавців, які візьмуться й напрацьованими шляхами рвонуть у цьому напрямі», – каже кураторка дитячої програми Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» Юлія Козловець.n nРецептів створення та популяризації такої літератури лише два, розповідає фахівець.n n«Створення нон-фікшн літератури можливе двома шляхами. По-перше, це крутий дитячий письменник. Він співпрацює з науковим чи навчальним закладом, із людьми, які знають, про що саме треба писати, мають наукове підґрунтя. У результаті цієї співпраці виходять круті дитячі нон-фікшн книжки. По-друге, науковець. Людина, яка щиро цікавиться тим, що вивчає. Крім того, вона вміє заразити цією любов`ю усіх довкола – і дорослих, і дітей», – каже спеціаліст.n nТака література повинна зацікавлювати дитину. Юний читач має не тільки зрозуміти написане, а читати її із захопленням.n n«Типовий приклад – Стівен Гокінґ. Він спільно з дочкою Люсі написав книжку «Джордж і таємний ключ до всесвіту». Тепер всі захоплюються астрофізикою», – розповідає Юлія Козловець.