Євген Магда зазначає,що «сьогодні український чинник використовується польськими урядовцями з цілком прагматичною та цинічною метою: продемонструвати Брюсселю,що українські біженці є адекватною заміною вихідцям з Близького Сходу та Північної Африки,яких консервативне польське суспільство не надто хоче бачити на власних теренах». А відтак нагадує,що на дії Варшави дивляться інші країни Вишеградської четвірки,яких об’єднує скепсис щодо біженців.
 
Аналітик наводить факти: статус біженця у 2015 році у Польщі отримали 2 українських громадян,а 2016 – 34. «Схоже,що легше верблюду пройти крізь вушко голки,ніж громадянину Україну отримати статус біженця у Польщі. Однак це не заважає польським урядовцям раз по раз піднімати цю тему у медійному просторі»,- наголошує він. Натомість віце-прем’єр Матеуш Моравецький на Міжнародному економічному форумі в Криниці говорив про необхідність «тепло зустріти» 1-2 мільйони українців (вони спроможні компенсувати дефіцит робочої сили),а міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський під час виступу на Мюнхенській безпековій конференції висловив переконання,що більшість з 650 тисяч власників робочих віз,що були видані Польщею українцям,залишається на території Польської держави,а загалом українські заробітчани пересилають на Батьківщину 5 мільярдів євро.
 
Експерт підкреслює,що український чинник використовується Варшавою «як щит від претензій Брюсселя з приводу невиконання домовленостей про прийом шукачів притулку. Ситуація виглядає парадоксальною,адже президенти Польщі та України демонструють достатньо високий рівень довіри,тоді як однопартійці Анджея Дуди раз по раз кидають до українського городу навіть не камінці,а бетонні блоки. На тлі цього громадянам нашої держави обіцяють можливі проблеми з працевлаштуванням у Польщі,та геть не обіцяють конкретних кроків,пов’язаних з приборканням ксенофобії та антиукраїнських випадів».
 
За версією Магди,«часом видається,ніби на офіційному рівні громадян нашої держави сприймають не як громадян незалежної держави,а як мешканців міжвоєнної «Польщі Б».