Наступний президент України займе крісло не через свої переваги, а через недоліки конкурентів. Його початковий статус – менше зло. Так вважає Павло Казарін, оглядач проекту «Крим.Реалії». Про це він на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Президентська кампанія розділила виборців на тих, хто чекає покращення після виборів, і тих, хто хоче, щоб не було погіршення. Перші шукають свого фаворита серед претендентів. Другі готові голосувати за чинного главу держави», – зазначає Казарін.  Але, підкреслює він, «особливість у тому, що будь-який наступний Президент буде гіршим за нинішнього. Навіть якщо новим буде чинний».

Відтак аналітик пояснює, чому саме  так станеться. «По-перше, чекати економічних чудес від наступного президента не варто. З однієї простої причини. Україна не є сувереном у своїй економічній політиці. Нинішня відносна стабільність стала підсумком західної фінансової підтримки», – пише він. Але, переконаний експерт, «наступний Президент приречений бути слабким не тільки із цієї причини. Він буде слабким ще й тому, що його обирають за два тури. А другий тур – це голосування не так  «за», як  «проти». Наступний Президент України займе своє крісло не через свої переваги, а через недоліки своїх конкурентів. Його початкове позиціонування – це статус меншого зла. І рівень стартової публічної легітимності в нього апріорі буде меншим порівняно з тим, кому пощастило виграти в першому турі».

Казарін зазначає, що «простір для рішучих маневрів у наступного президента буде явно вужчим. А кредит довіри з боку виборців – меншим». Він також переконаний: «Новий Президент не зможе принести мир. Із тієї простої причини, що ключі від миру у Кремля, а не на Банковій. Переможець другого туру не зможе повернути українських політв’язнів. Не зупинить похоронок із фронту. Не поверне окупованих територій під контроль Києва. Будь-які спроби силового визволення Донбасу призведуть лише до того, що російська армія перестане вдавати, що її там немає. А доля санкційного тиску на Росію опиниться під питанням – про це Вашингтон неодноразово попереджав Київ прямим текстом. А тому хай хто опиниться в президентському кріслі, єдиний спосіб зняти війну з порядку денного – це капітуляція. Тому марити про мир немає жодного резону».

Аналітик звертає увагу й на те, що  «2019 року Україні доведеться віддавати борги. Кілька мільярдів доларів піде на обслуговування держборгу. Країні доведеться пройти по самому краю економічної стабільності. Будь-якому мешканцеві Банкової доведеться починати свою каденцію з режиму економії. А фрустрація від завищених обивательських очікувань обов’язково матиме ефект на осінніх парламентських виборах».

Наслідком цього, зауважує він, «наступний парламент виявиться значно роздрібненішим та дезорганізованішим. У ньому буде значно більше популістів і адвокатів Кремля, причому Москва спробує посадити в крісло спікера свого ставленика. Реальність вимагатиме непопулярних реформ. Суспільство вимагатиме миттєвого щастя. Спонсори вимагатимуть лобізму. І цілком можливо, що на тлі нового парламенту ми будемо згадувати нинішній із ностальгією».

Такий сценарій, переконаний Казарін, «не залежить від прізвища вашого фаворита. Будь-хто, хто займе президентський пост 2019 року, опиниться в ситуації цейтноту. Обивательські очікування стануть молотом. Економіка і реальний баланс сил – ковадлом. Будь-які реформи – якщо їм судилося статися – матимуть ефект лише з часом. І якщо ви чекаєте дива, то доведеться розчарувати. Дива не буде».