Влада Туреччини висловила занепокоєння з приводу інциденту з турецьким вантажним судном Sukru Okan, на яке  13 серпня  з метою огляду висадилися російські військові. Про це пише видання Sozcu.

Минулої неділі російсько-турецькі відносини загострилися, коли російські військові здійснили попереджувальний вогонь по вантажному кораблю, який прямував до порту Ізмаїл на півдні України.

Анкара попередила Москву про подальшу ескалацію напруженості в Чорному морі, якщо подібні інциденти повторюватимуться, йдеться в повідомленні Центру боротьби з дезінформацією, заснованого під егідою управління з комунікацій адміністрації президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана.

«Після вжитих щодо судна дій російській стороні було належним чином вказано на необхідність уникати подібних ініціатив, здатних посилити напруженість у Чорному морі», – заявила адміністрація президента Туреччини. Упродовж кількох днів після інциденту Анкара не коментувала його.

Також Офіс Ердогана відповів на критику з приводу цього мовчання. Там наголосили, що судно пливло під прапором Палау, а не Туреччини. Турецька сторона вважає, що технічно саме ця країна має реагувати на інцидент, навіть якщо власник судна Sukru Okan є турецьким.

Нагадаємо, Патрульний корабель Чорноморського флоту РФ «Василь Биков»  13 серпня відкрив попереджувальний вогонь у бік суховантажного судна, яке прямувало в український порт Ізмаїл. За даними Міноборони РФ, це сталося після того, як суховантажне судно проігнорувало вимоги зупинитися для огляду.

Потім на Sukru Okan висадилася група російських військових, які оглянули судно. Після огляду суховантаж продовжив слідувати в український порт.

У вівторок, 15 серпня, Міноборони Росії оприлюднило кадри висадки на Sukru Okan повітряного десанту. На них видно, як люди з автоматами спускаються з вертольота Ка-29 на палубу судна, екіпаж якого стоїть навколішки. На запитання, чому капітан не зупинив суховантажне судно, він відповідає, що «погано зрозумів». Російські військові запитують моряків, вивчають документи, після чого бажають екіпажу щасливого плавання. Після цього суховантаж пройшов далі у бік українського порту Ізмаїл, через який здійснюється експорт української сільськогосподарської продукції.

До слова, Росія вийшла із зернової угоди щодо вивезення сільгосппродукції з України та попередила, що з 20 липня вважатиме всі судна в акваторії Чорного моря, які прямують до українських портів, потенційними перевізниками військових вантажів. При цьому країни, під прапорами яких слідуватимуть кораблі, Москва пообіцяла розцінювати як залучені до конфлікту на боці ЗСУ.

Реакція України на події

Офіційні особи в Києві назвали інцидент з обстрілом та обшуком суховантажу Sukru Okan порушенням норм міжнародного морського права та вимагали ретельного розслідування всіх обставин того, що сталося.

«Цілеспрямований обстріл і примусовий огляд Росією міжнародного цивільного суховантажу Sukru Okan, що прямував до українського порту Ізмаїл, є безумовним порушенням міжнародного морського права, актом піратства та злочином проти цивільних судів третьої країни в акваторії інших держав», – заявив невдовзі після інциденту. офісу президента України Михайло Подоляк.

За його словами, «цей прецедент зі спробою запровадження «каперського права» вимагає чіткої юридичної фіксації, встановлення всіх осіб та визнання факту скоєння злочину з боку міжнародної спільноти. Подоляк запевнив, що Україна зробить усі необхідні висновки та обере оптимальну відповідь.

«Крім шантажу всього світу продовольством Росія вдалася до терору у Чорному морі. Цей акт є відвертою зневагою до прав чорноморських держав на вільне судноплавство та прав іноземних судів на мирний прохід територіальними водами прибережних країн», – заявив віце-прем’єр України, міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Він закликав Міжнародну морську організацію ІМО та партнерів жорстко відреагувати на дії Росії та докласти всіх зусиль для припинення терору в Чорному морі, застосувати заходи до Російської Федерації як країни-члена IMO.

Після цієї події українська влада рекомендувала капітанам суден, які прямують до українських портів або назад, щоб уникнути провокацій рухатися якомога ближче до узбережжя північно-західної частини Чорного моря, територіальними водами Туреччини, Румунії та Болгарії.