Підприємець з Володимира-Волинського Костянтин Зінкевич так про це каже: «Завжди важко було слухати бійців,що хтось міг би вижити,якби… Якби встигли довезти! Якби ми мали чим завезти! Він кричав у мене на руках! 6 годин кричав! Або «цілу добу лежав,стікав кров’ю…». Тому почали ми збирати гроші на реанімобіль. А вийшло – два!»

Реанімобілі придбані у Європі,вони вже були у використанні,все працює: і 220 В,і кондиціонери,і управління столами та ношами,і холодильники,і навіть «блималки» з сиренами. І дві швидких – це краще,ніж одна.

Машини коштували волонтерам понад 11 тисяч євро. З тисячі доларів поклали добрі люди на карточку Михайла Оксентюка. На одну швидку дала гроші володимир-волинська фабрика «Курочка Чеботурочка».

Долучились Чумак Олег – 5000 грн.,Клімук Володимир- 1500 грн.,Валерко Наталія – 5000 грн.,Грицевич Тарас – 500$,Кондратенко Сергій – 100$,Володимир-Волинська школа-інтернат (колектив) – 5000 грн.,Міщук Ігор – 6500 грн.,ТзОВ «Венгер» – 3000 грн.,громада села Галинівка – 3500 грн.,луцький валютник (!) – 500 грн.,Юрій Пєрмяков – 5000 грн.,активно і неодноразово збирали кошти громада села Згорани та парафія Собору Різдва Христового,багато інших відомих та невідомих благодійників.

Автівки обслужили на двох СТО,у Луцьку та Володимир-Волинському. І тут люди робили свій внесок. Валентин Романович дав масло і фільтри,Олег Стефанишин – запчастини і безкоштовно виконав роботу,СТО «Бус-Маркет»,Олег Сідак зробили ремонт,обслуговування та дали акумулятори,а священик Микола Гінайло презентував медикам форму. Тепер волонтери міркують над тим,як всією волинською громадою ще й наповнити реанімобілі медичним устаткуванням. Вони кажуть,якщо ці швидкі «виживуть» на війні,то ще послужать потім мирній громаді Володимира-Волинського.