Відомо,що у 1899 році в Запрудді придбав маєток,землю і ліс Петро Васильович Тесленко-Приходько,чоловік Олени Антонівни Косач – тітки Лесі Українки по батьковій лінії,- пише газета День. Петро Васильович і Олена Антонівна познайомились на засланні й на початку 1884 року одружились. Коли термін їхнього заслання завершився,вони вирішили переїхати на Волинь,ближче до родини. Петро Васильович продав маєток на Полтавщині,а за виручені кошти купив посілість недалеко від Ковеля – в Запрудді. Землю й ліс він продав через два роки,а маєток перебував у його власності впродовж 1901 – 1907 років.
За цей період у Запрудді побували всі представники родини Косачів,сюди навідувались відомі тогочасні українські діячі. Олена Пчілка бувала в Запрудді не один раз: тут вона записала 12 поліських колядок,описала стародавній пристрій для освітлення курної хати світець,знайомилась із побутом селян,збирала зразки поліських візерунків. Бували в Запрудді доньки Косачів Ольга,Оксана,Ізидора й Лариса.
«В родині згадувано часто прототипів дядька Лева,Лукаша й Килини,що їх Леся бачила в Колодяжному й зовсім поліському селі Запруддя,куди виїздила також кіньми»,– читаємо в спогадах Юрія Косача. Це тьоті Єлі (Єлені) дев`ятилітня Леся присвятила свій перший вірш «Надія»,коли дізналась про арешт улюбленої тітки. У Запрудді оздоровлювалась Оксана,тут вона знайшла місце,сприятливе для її самопочуття. До сьогоднішніх днів збереглись фотознімки,на яких зображені Ольга Косач-Кривинюк із чоловіком Михайлом Кривинюком,Оксана,Ізидора,Микола Косачі під час гостювання у Тесленків-Приходьків.
Навідували сестру в далекому поліському селі й Петро Антонович Косач із братом Григорієм. У Запрудді вони відпочивали й ходили на полювання,позаяк були хорошими мисливцями. Знаходив час,щоб побути з батьками й син Юрій. Приїжджаючи в село,він фотографував усе,що викликало в нього зацікавленість.Запруддівсьькі дівчата й хлопці стали для Лесі Українки типажами «Лісової пісні»,а частина знімків,зроблених Юрієм,увійшли до видання драми-феєрії «Лісова пісня» 1914 року.
Після 1907 року господарі залишили Запруддя,у роки Першої світової війни будинок згорів. Нині на місці колишньої садиби Тесленків-Приходьків знаходиться поле. Запруддівський період в житті родини Косачів вже досліджували Іван Денисюк,Віра Комзюк,Тамара Скрипка. Видання «Косачі і Запруддя» (автор – Наталія Пась,науковий редактор – Євгенія Ковальчук) вийшло за фінансового сприяння відділу культури Камінь-Каширської райдержадміністрації. Наталія Пась за цю роботу отримала премію імені Василя Кмецинського Камінь-Каширської райради за краще історико-краєзнавче дослідження рідного краю.