Ініціатором цієї справи став волинський письменник і журналіст,депутат Верховної Ради першого скликання Андрій Бондарчук,- пише газета “День”.

Він – родом із сусіднього з Грабовим села Сереховичі,про історію Федори Онищук почув років десять тому. З її родини в УПА пішло четверо дітей та чоловік,загинули усі,і де їхні могили,так і невідомо. Родина Онищуків мала у Грабовому великий добротний дім,споруджений на початку минулого століття. Коли Волинь визволили від фашистів,то радянська влада забрала цей дім під контору колгоспу,а потім тут була сільська рада. Сама Федора доживала віку в хатині біля родичів. Влада не забувала історії цієї патріотичної родини. Жінка,навіть будучи пенсійного віку,не отримувала пенсії,жила,власне,з городу. Спецслужби не раз старалися зламати її дух.

Андрій Бондарчук каже,що не знає в Україні родини,де б мати благословила на смерть за волю і незалежність стількох своїх дітей. І до останньої миті свого земного життя не нарікала на долю… На її могилі стояв старенький хрест. Андрій Бондарчук ще десять років тому звертався до влади,місцевих патріотів,аби допомогли з облаштуванням тут пам`ятника. Та,каже,зрозумів,що то марно,бо вшановувати героїв на словах значно легше… І виготовив пам`ятник Повстанській матері за власні кошти. У День матері на старому грабівському цвинтарі священики освятили пам`ятник Федорі Онищук. На ньому написали й імена її дітей та чоловіка,бо місце їхнього останнього притулку невідоме. З Луцька для печальної цієї церемонії приїхав хор “Посвіт”,учні військового ліцею та багато людей з різних районів Волині.