У запиті,зокрема,йдеться,що парафія Успіння Пресвятої Богородиці в Старому Чорторийську з 2009 року звертається до сільради з проханням надати в постійне користування земельну ділянку для обслуговування храму. Однак кожного разу одержує відмову. В останньому рішенні з цього приводу клопотання відхилено з посиланням на те,що «ці землі відносяться до Національного реєстру пам’яток культурної спадщини,є пам’яткою археології,тому не підлягають наданню у власність чи користування». Проте,згідно зі ст. 54 Земельного кодексу,землі історико-культурного призначення – заповідники,городища,кургани – «можуть перебувати у державній,комунальній та приватній власності». Згідно зі ст. 92 цього ж Кодексу право постійного користування земельної ділянки державної та комунальної власності мають законно зареєстровані релігійні організації виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель,необхідних для їх діяльності. Ст. 17 Закону «Про охорону культурної спадщини» містить вимогу про перебування пам’яток археології виключно у державній власності. Однак заборони на передачу такої землі в користування немає. Повідомляють у прес-службі Волинської єпархії УПЦ КП.

Таким чином,сільрада довільно розширила зміст ст. 17 та незаконно протлумачила його на шкоду релігійній громаді. Порушено ст. 35 Конституції України,яка забезпечує право безперешкодно відправляти релігійні культи і ритуальні обряди.

Але й це ще не все. Сільська рада,виявляється,сповідує подвійні стандарти. На тому ж городищі розміщено споруду костелу монастиря домініканців,що перебуває в користуванні релігійної організації УПЦ (МП),яка отримала тут землю в постійне користування. Отже,сільрадою порушено ще й вимоги Закону «Про свободу совісті та релігійні організації»: «Встановлення будь-яких переваг або обмежень віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається» (ч. 5 ст. 5).