Спогадами про видатного науковця та археолога,вчителя та наставника з телеглядачами поділилися директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський,кандидат історичних наук Сергій Панишко,археологи Тарас Верба та Сергій Теліженко.

Передача розпочалася переглядом фото Дениса Никодимовича на розкопках в Хрінниках. Адже,як зазначив директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський: «Хрінники – це пісня Дениса Никодимовича. Тут понад 20 археологічних сезонів ним досліджувалися слов’янські та готські поселення,- продовжує Олексій. – Для нас археологів він став дороговказом та провідним дослідником ранньослов’янських пам’яток на Волині (Загаї,Городок,Гірка Полонка,Боратин,Баїв,Линів,П’ятидні,Маяки,Хрінники),Подністер’ї та Західному Побужжі (Підберізці,Сокільники,Гринів,Звенигород,Чишки,Пасіки-Зубрицькі,Велика Слобода). Будемо намагатися,при наймі не повторювати його шлях,а доповнити – тому що перевершити такого маестро у вітчизняній археології – неможливо…».

– Чи можливе здійснення музеїфікації всіх артефактів у Хрінниках та створення музейного комплексу?» – поцікавився Василь Ворон.

«У Хрінниках ми маємо стратиграфію з певними обмеженнями – навколо Хрінницького водосховища не спадає рівень води. Окрім того,багато стародавніх поселень на сьогодні знаходяться на забудованих ділянках землі,або там,де проводиться оранка (на жаль,так сталося,в нашому законодавстві). А при таких,м’яко кажучи,несприятливих моментах,як можна створити повноцінний музейний комплекс?

Так,є Шанків Яр,де було знайдено відоме святилище готів,жертовник готів і бог Сарапіс. Як зробити музеєфікацію,щоб люди могли бачити як жили готи на нашій землі більше тисячі років тому? Потрібно мабуть думати і діяти владі,музейним працівникам та науковцям разом,на благо збереження археологічної спадщини. А подальше наше бажання продовження справи Д.Н. Козака – дослідження Хрінників залежить від Інституту археології України»,- відповів Олексій Златогорський.

Штрихами до портрету видатного археолога стали і спогади кандидата історичних наук Сергія Панишко.

«Фактично,починаючи з середини 70-х років подальші покоління студентів історичного факультету,Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки проводили розкопки по Волині з Денисом Никодимовичем. Він був не лише провідним науковцем в археології,а й хорошим організатор. Адже,Денис Никодимович був заступником директора Інституту археології НАН України,головою ВГО «Спілки археологів України.

В часи економічної нестабільності в нашій державі,що не сприяло проведенню археологічних експедицій і по Україні працювало всього декілька експедицій. Козаку Д.Н. вдавалося кожний рік проводити розкопки. Тому він найбільше за площею здійснив розкопів. Оскільки він багато працював,то йому і щастило із знахідками. Серед археологічної спадщини,яку залишив нам Денис Некодимович,- продовжив Сергій Панишко – це його безцінні знахідки під час розкопок. Він знайшов на Львівщині піхви меча,перше язичницьке святилище в Загаях,виробничі споруди в Хрінниках,найдавніше зображення плуга на стінці горщика. Він виокремив зубрицьку археологічну культуру,що належала давньослов’янським племенам венедів. Відкриттів дуже багато,цілий комплекс,вони будуть використовуватись науковцями ще сотні років і дозволять зробити ще не один історичний висновок».

На прохання Василя Ворона Сергій Дмитрович окремо зупинився на археологічних знахідках Володимир-Волинська,адже цього року ми будемо вшановувати пам`ять короля Данила Романовича.

«У дослідженні епохи правління короля Данила саме археологія дає багато зрозуміти про симбіоз західної та східної культур в нашому регіоні,- зазначав Сергій Дмитрович . Так,в Хелмі проводяться нові розкопки укріплення даного періоду,але для нас волинян цікаво розкопки в с . Новоугрузьке ( літописний Угровськ) в Любомльському районі,бо це були доменіальні володіння короля Данила. Як прояв західноєвропейської культури слід відмітити класичні лицарські замки (городища типу «motte аnd baily» у селах Фалемичі і П’ятидні у Володимир-Волинському р-ні). Подібне укріплення було знайдено в селі Качин. Разом з тим археологами виявлені знахідки XIII ст. характерні для типової східної цивілізації – кашинна кераміка іранського походження.

Згадуючи про Володимир-Волинський окремо зупинилися на виявлені та ексгумації останків жертв масових розстрілів спільною українсько-польською експедицією на давньоруському городищі,поруч із володимирською в’язницею НКВС та гестапо. Кати,що знищували людей,перетворили городище у суцільний могильник – поруч із стіною замку було виявлено могильну яму.

Щодо проведення ексгумації останків жертв археолог Тарас Верба відмітив: «Завдяки Олексію Златогорському та його колегам з Польщі у нас почалась створюватись база для ДНК,що дасть можливість кожному знайти своїх предків,родичів. Хоча це кропітка робота і спрямована на перспективу».

Олексієм Златогорським були згадані на передачі нещодавні події 9 жовтня 2014 року – перепоховання останків польських військових,що загинули у вересні 1939 року,і були виявлені та ексгумовані спільною українсько-польською експедицією ДП “Волинські старожитності” та Ради Охорона Пам`яті Боротьби і Мучеництва (керівник – Домініка Сємінські). Дослідження проводилось у с. Положеве (виявлено три поховання прикордонників,встановлено ім`я одного – поручика Яцека Томашевського),у с. Глинянка (поховання польського прикордонника),у с. Мельники (три поховання польських прикордоників і одного поліцейського). “Роботи ще не завершені – зазначив Олексій Златогорський – нам не вдалося виявити поховання близько 50-ти розстріляних полонених польських прикордонників у с. Піща,невдалося виявити і розстріляну родину польського офіцера у с. Грабове. Плануємо продовжити дослідження у наступному вже році”.

Щодо питання останніх археологічних досліджень на Волині,які на сьогодні проводяться в с.Ратнів Луцького району археолог Сергій Теліженко продовжив: «Буквально нещодавно,під час розкопок,на правому березі Чорногузки,нами знайдено частину давньоруського житла з добре збереженою глинобитною піччю,купол якої,на жаль,обвалився. Крім того,нами була зроблена промивка сигменту з неолітичного об’єкта,для встановлення палеоботанічних знахідок. Так,були виявлені численні рештки,схожі на зерна пшениці. Подальші висновки щодо їх визначення буде залежати від спеціалістів археоботаніки з Литви,які в подальшому будуть їх досліджувати. Адже,за цими зернами можна буде встановити час існування неолітичного об’єкта».

«Хочу зауважити,- продовжив Сергій,що на цих розкопках в Ратневі здебільшого матеріали були виявлені на поверхні грунту (переореному) і це має велику перспективу для подальших досліджень.

Василь Ворон як приклад,пригадав всім,як в Устилузі вдалося завдяки втручанню Олексія Златогорського врятувати давньоруське городище,і поцікавився чи складно буде сьогодні вберегти від знищення археологічні пам’ятки на Волині. На що Олексій з нотою песимізму відповів: «Людям,а особливо чиновникам,завжди було важко довести різницю між пам’яткою архітектури та археологічною пам’яткою. Для них це чомусь,як Ви зазначили,це чомусь «архіскладно». Я маю надію,що сьогодні прямуючи до європейських загальноприйнятих світових норм,наші урядовці не дозволять,щоб будівельники,або хтось інший вирішували,чи є на місці археологічні пам’ятки,чи ні. Це повинні робити тільки науковці,проводячи експертизи. Інакше ми втратимо цінну джерельну базу нашої історії».