Свою історію він написав на сторінці у Facebook.

«Сьогоднішній дзвінок,який порвав мене не те що на шведський хрест ? на британський стяг.

? Доброго дня! Це Мирослав? ? чоловічий голос.

? Доброго. Він. Поки не перехрестили. Чим можу бути корисним?

? Я передам слухавку пані Валентині. Просто вислухайте. Вона сліпа і глуха,а тому не чутиме,що ви казатимете.

Далі чую в телефоні голос літньої пані. Її онук ? служить у Нацгвардії. З її слів,раніше у хлопців була синя форма ? кепська і нікудишня. Зараз нова,красива,зроблена під оливку. Теж кепська і нікудишня. «Я в’яжу для хлопців рукавички. Такі,щоб вони могли стріляти. Перші зв’язала ? палець був широкий. Другі ? (не пам’ятаю,яка проблема,? М.В.). Зараз на зиму вже в’язатиму такі,що онучок казав ? добрі,стріляти можуть,і руки не мерзнуть».

Пані просила допомогти дещицею. Нитками для в’язання. Розумію,що я в кравецькій і шевській справі тямлю рівно нуль цілих нуль десятих.

А тому прошу вас,любі френди,якщо в кого є чорні,темнозелені чи темносині нитки для в’язання ? не пошкодуйте якого мотка. Прошу уклінно.

Пишіть у приват. Дякую за увагу. Слава Україні!»