У деяких районах Волинської області через масоове поширення кукурудзяного жука запровадили каантин, – про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Станом на 1 вересня2017 через кукурудзяного жука (Diabrotica virgifera le Conte) запровадили карантинний режим у Ратнівському та Старовижівському районах.

У Ратнівському районі, згідно з розпорядженням Ратнівської  РДА від 19.08.2017 р. № 217, карантин ввели у селі Заброди на площі 45 га.

А відповідно до розпорядження Старовижівської  РДА від 19.08.2017 р. № 339, карантинний режим запровадили у Сереховичі на площі 20 га.

Спеціалісти Держпродспоживслужби радять проводити на уражених площах такі фітосанітарні заходи:

– Організаційні – створення технологічних карт вирощування кукурудзи з урахуванням зараження площ західним кукурудзяним жуком

– Локалізаційно-ліквідаційні – дотримання у виявленому вогнищі на площі 30 га агротехніки вирощування (з використанням глибокої оранки), сівозміни, висівання сортів та гібридів, стійких до пошкодження західним кукурудзяним жуком, обробка інсектицидами згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Переміщення об’єктів регулювання з карантинної зони проводити при наявності карантинного сертифіката. Протягом наступних 3 років забороняється висівати кукурудзу на полях, де виявлено західного кукурудзяного жука;

– Моніторинг вогнища західного кукурудзяного жука – обстеження 100% земельних угідь, ділянок в період розвитку західного кукурудзяного жука;

– Висвітлення в ЗМІ ходу виконання розпоряджень, пропаганда знань  про західного кукурудзяного жука та методи боротьби з ним – висвітлення інформації про виконання розпорядження через засоби масової інформації, розповсюдження листівок та плакатів про західного кукурудзяного жука, проведення семінарів із спеціалістами сільськогосподарських підприємств.

ДОВІДКА:

Західний кукурудзяний жук (лат. Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) — небезпечний шкідник кукурудзи.

Личинки західного кукурудзяного жука живляться корінням кукурудзи. Але при їх відсутності певний час можуть живитися корінням деяких злакових трав, на яких не здатні повноцінно розвиватись. Личинки живляться корінням кукурудзи, що призводить до зменшення кореневої маси, поганого розвитку коріння і ураження його гнилями, які надають йому бурого забарвлення. Ослаблені рослини стають сприйнятливішими до різних захворювань, за рахунок того, що жуки та личинки є переносниками різноманітних збудників захворювань кукурудзи: грибкових, бактеріальних, вірусних.

Пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». При цьому стає повністю або частково неможливий механізований збір врожаю. Найбільша шкодочинність західного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна. При беззмінному вирощуванні кукурудзи значно зростає щільність популяції цього шкідника.

Жуки живляться пилком, маточковими стовпчиками, незрілими зернами, листям кукурудзи. Крім цього, жуки можуть живитися пилком інших рослин з родин гарбузових, бобових, злакових, складноцвітих.

Розповсюдження яєць та личинок цього шкідника можливе з транспортом, залишками ґрунту, що прилипає до насіння, знаряддями праці. В пошуках корму дорослі особини перелітають на поля кукурудзи та інших культур у нові райони. Перенесенню жуків сприяє вітер.

Поширенням шкідника також може слугувати завезення жуків з підкарантинними вантажами і транспортними засобами, які прибувають з країн, де розповсюджений шкідник, та природним його розселенням по всій території України з вогнищ Закарпатської області.