Про це IA ZIK повідомили у прес-центрі ДП «Волинські старожитності».

Археологи завершили дослідження у Володимирі-Волинському на ділянці,де за місцевими переказами у давньоруський та середньовічний часи існувала П’ятницька церква. Про неї згадує у своїй праці «Княжий город Володимир» Олександр Цинкаловський: «Церква св. Параскеви або П’ятницька,згадується в літописах. Від неї одна з володимирських брам звалася «П’ятницькою брамою»,а передмістя за нею – «Зап’ятниче». В цій церкві хрестили Йосафата Кунцевича. Простояла вона до 1789 року,коли її замкнено. Тепер на тому місці,де була церква,стоїть хрест-обеліск (на Ковельській вулиці)».

У 1956 році на цій ділянці археологічне обстеження провів російський археолог Михайло Каргер. Слідів церкви виявлено не було. Експедицією ДП «Волинські старожитності» біля хреста-обеліска було закладено розкоп. Дослідження доведено до глибини 1,20 м від денної поверхні. У розкопі виявлено залишки пізньосередньовічного кладовища,фрагменти посуду XVII ст.

Науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Тарас Верба зазначив: «Можливо ми виявили погост,кладовище при давній церкві. Слідів самої дерев’яної церкви виявити нині важко. До того ж,кладовище було знищене земляними роботами на ділянці,що проводилися і за часів Польщі і у радянський час. Жодного кістяка,який би лежав в анатомічному порядку,нами виявлено не було,хоча у розкопі чітко прослідковувалися сліди від трун».

Всього археологи ексгумували 57 поховань.

У складі експедиції працювали Олексій Златогорський,Сергій Панишко,Михайло Вашета,Тарас Верба,Віталій Затворніцький,Сергій Шабловський.

На місці дослідження у Володимирі-Волинському буде споруджено капличку монастиря Святого Йосафата Провінції отців Василіан Української греко-католицької церкви. І це логічно: адже саме тут було охрещено Йосафата Кунцевича,святого із Волині.