Про це повідомляє видання «День».
 
Ця громада об’єднує аж десять сіл. Це села – прикордонні,звідси недалеко до Польщі,а отже – Євросоюзу. Селяни добре знають,яку допомогу отримали поляки від Євросоюзу. На Асоціацію європейських прикордонних регіонів,як сказав Євген Недищук,покладають надію найперше на допомогу в організації спільного підприємства. Аби були робочі місця,випускалася продукція,гідна європейського споживача,а це би дало можливість заробити і на соціальний та культурний розвиток населених пунктів Поромівської об’єднаної територіальної громади.
 
Євген Недищук каже,що особливо Мартіна Гільєрмо Раміреза зацікавило приміщення колишньої дільничної лікарні у Поромові. Після реорганізації лікарню закрили,облаштувавши тут амбулаторію. Звичайно,це не пішло на користь людям,швидше навпаки. Але де не пробував вирішити питання Недищук,від Луцька до Києва,скрізь відповідь одна: наразі повернути лікарню в село немає шансів. Частина ж приміщення – пустує. І саме у цих кімнатах було б добре,домовилися Недищук і Рамірез,облаштувати реабілітаційний центр для учасників АТО та колишніх шахтарів (на території сільради є дві шахти). Лише учасників АТО по сільраді є понад сто. Сам голова майже два роки провів на Сході,у добровольчому батальйоні «Азов». Каже,що перші хвилі мобілізації найбільше зачепили саме село,і найбільше ці прості селяни,які стали військовими,і постраждали. Чимало з них нині просто не можуть довести з паперами,що були в АТО,що воювали.
 
51 бригаду розформували,бійців перекидали з однієї бригади в іншу,документи губилися… Тепер ветеранам цієї неоголошеної війни на Сході потрібен і юрист,і психолог,і реабілітація. Допоможуть європейці? Громада і голова дуже на те сподіваються.