Настоятель парафії святого Архістратига Михаїла УПЦ КП селища Шацьк отець Роман Скірак повер­нувся із зони АТО. Протягом місяця він був віськовим капеланом для бійців,які служать під Маріу­полем Донецької області. Інтерв’ю з ним розміщує на свої сторінках газета Шацький край.
За словами Романа Скірака,було важко і фізично,і психологічно,однак він жодного разу не пошкодував про перебування на війні. Чоловік часто переглядає фотографії та відео з зони бойових дій,зідзвонюється з бійцями та планує на Великдень знову поїхати на передову.
Священик згадує,як пізно ввечері в суботу він прибув у прифронтове селище Зоря,а вже в неділю зранку відслужив першу службу в храмі,облаштованому в приміщенні недобудованої лікарні. Отець живу у підвалі разом з бійцями. Кожен день священика розпочинався з молитви,на яку до храму постійно приходило 5-10 солдатів.
«Селище Зоря влітку минулого року було дуже гарячою точкою на карті АТО. Зараз там спокійно,проте звуки вибухів і пострілів долинають із передової щодня. Я часто ходив на блокпости,де спілкувався з бійцями. Нерідко вони самі йшли до мене. Приходили з бойових операцій,змучені,виснажені,їсти не хотіли,спати не могли. Прагнули одного – виговоритися і почути в розмові слова підтримки»,– розповідає отець Роман.
Бійці,якими опікувався священик,були мешканцями Волинської,Львівської та Хмельницької областей.

Священнослужитель пригадує 60-річного професійного військового,танкіста,який все життя покладався лише на власні сили. Мовляв,лише тривала участь у бойових діях,важкі моменти,змусили його визнати і зізнатися священику: «Знаєте,отче,таки є над нами Вища сила».
У вільний час чоловік допомагав бійцям на кухні та грав з солдатами у футбол.
«На війні є велика потреба в капеланах. У зоні АТО мають одночасно перебувати 400 військових священиків. Таких показників ще не досягнуто,проте приємно,що з відродженням армії відроджується і капеланство,що поруч із православними Київського патріархату духовну підтримку українським бійцям надають греко- і римо-католики,протестанти. Вже два роки триває неоголошена війна,проте й досі священики доїжджають у зону АТО з великими труднощами і перешкодами. На блокпостах їх детально перевіряють,телефонують у військові частини,де на них чекають. А ще запитують пароль,якого духовні отці зазвичай не знають. Зараз наша церква вирішує разом із міністерством оборони України питання видачі посвідчень для капеланів і їхнього законного перебування в зоні АТО»,– зазначає капелан.

Як стверджує Скірак,спільну мову з місцевими мешканцями знати не вдалося. Мовляв,у містечку лишилися одні жінки,діти і люди похилого віку,майже всі чоловіки воюють на боці російсько-терористичних угруповань.
За його словами,жінки,як тільки бачили українських військових,відразу припиняли розмови,щоб не видати інформацію про чоловіків – сепаратистів. Окрім того,вони,як згадує священик,постійно носили їм харчі і все необхідне.
Волинян разом з настоятелем парафії УПЦ КП селища Люблинець Ковельського району отцем Матвієм планує поїхати у зону АТО у якості волонтера,зібравши необхідну допомогу для сиріт дитбудинку,людей похилого віку,переселенців,військових та бідних місцевих храмів і священиків. Поїздку планують у понеділок,на другий день Великодня.
Допомогу збиратимуть біля каплички святої мучениці Тетяни у Шацьку. Відтак,усі охочі допомогти можуть приносити паски,сирі яйця,ковбасу,консерви,пральний порошок,туалетний папір,памперси,вологі серветки,а також одяг,спідню білизну і шкар­петки.