Існує ймовірність того, що на підбитому флагмані ЧФ РФ “Москва” могли бути ядерні боєголовки. Про це пише Defense Express з посиланням на оцінки фахівців, включно із конструкторами та морськими офіцерами.

16 одиниць протикорабельних ракет П-1000 “Вулкан” можуть бути оснащені ядерною бойовою частиною потужністю 350 кт або звичайною 500-кг фугасно-кумулятивною.

Ракетний крейсер “Москва” входить до складу сил постійної готовності Чорноморського флоту. Тобто, за командою він за мінімальний час повинен вийти у відкрите море для виконання бойових задач.

Перезаряджання ракет типу П-500/1000 виконується виключно на базах кораблів і потребує значних часових витрат.

Пропорції між звичайними та ядерними боєприпасами, які зараз використовуються для озброєння ракетних крейсерів у РФ, невідомі. За часи СРСР це могло бути декілька ракет з 16 одиниць.

На крейсері також може бути розміщена й інша ядерна зброя. Наприклад, зенітна ракета для комплексу “Форт”, морської версії С-300.

Декілька таких ракет, за часи СРСР, штатно входили у боєкомплект з 64 ракет для цього зенітного ракетного комплексу.

Що сталося

13 квітня неподалік Одеси стався вибух на російському крейсері “Москва”. Україна підтвердила, що завдала ракетного удару по кораблю з “Нептуна”.

Росія ж, своєю чергою, підтвердила вибухи боєприпасів на “Москві”.

Ракетний крейсер брав участь у війнах в Грузії, Сирії, а у 2014-му корабель блокував українські судна у Донузлаві. З 2016 року корабель у море не виходив через плачевний технічний стан.

У 2020 році на “Москві” завершили трирічний капітальний ремонт з модернізацією.

24 лютого, у перший день вторгнення РФ ракетний крейсер “Москва” брав участь в атаці на острів Зміїний. Там “русский военный корабль”, у відповідь на пропозицію здатися, почув вже всесвітньовідому фразу – символ боротьби України.

Після того, як ракетний крейсер “Москва” з 16 крилатими ракетами виведений з ладу, сумарний залп крилатих ракет кораблів Чф Рф, що знаходяться в Чорному морі, зменшився з 72 до 56, уточнив керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.