Відлуння тижня (01.10 –08.10)

Розмови про вірогідність того, що майбутні президентські та парламентські вибори в Україні можуть бути визнаними нелегітимними,  минулого тижня втратили актуальність завдяки парламенту.  Народні депутати проголосували за новий склад ЦВК, члени якого (Алла Басалаєва, Наталія Бернацька, Михайло Вербенський, Андрій Євстігнєєв, Ірина Єфремова, Ольга Желтова, Олег Конопольський, Світлана Кустова, Ольга Лотюк, Віталій Плукарь, Євген Радченко, Тетяна Сліпачук, Леонтій Шипілов і Тетяна Юзькова) склали присягу. Відтак  під час першого  засідання оновленої Центральної виборчої комісії  її головою обрали Тетяну Сліпачук (від квоти депутатської групи «Воля народу»), а Наталію Бернацьку – секретарем (за квотою фракції «Народний фронт»).

Верховна Рада  минулого тижня привертала увагу аналітиків і низкою інших резонансних ухвал.  Скажімо, й прийняттям  за основу проекту Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№5670-д). Та у значно більшій мірі простимулювало  дискусії звернення парламенту («за» проголосували  минулого  четверга  народних  229 депутатів) до  Ради національної безпеки і оборони щодо необхідності введення санкцій проти двох телеканалів.  Попередньо, нагадаємо, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив для ЗМІ, що «частина інформаційного простору України окуповується Російською Федерацією, і що, на жаль, деякі ЗМІ ведуть себе як інформаційні ДРГ на території України, як окупаційний корпус агресора, а не як вільні засоби масової інформації». При цьому він підкреслив: «Питання інформаційної безпеки  не менш важливе, ніж питання мілітарної безпеки, тому що в умовах гібридної війни боротьба за серця і уми людей є не менш важлива ніж війна танками». Правда, уточнивши, що «до цього питання ми повинні підійти особливо відповідально».

Зважаючи на те, що значна частина, якщо не критична більшість, вітчизняних ЗМІ (як центральних, так і регіональних) контролюється олігархатом,звернення Верховної Ради до Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) щодо запровадження санкцій проти компаній, які входять до структури власності телеканалів «112.Україна» і NewsOne, – попередження і  для інших власників  інформаційних ресурсів. Але  водночас такий крок може стати і, всупереч очікуванням,  палицею розбрату, кинутою в суспільство для подальшої хаотизації  реалій (у чому зацікавлений Кремль). Скажімо, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко на своїй сторінці у Facebook зазначив: «Сьогодні парламент закликав у позазаконний спосіб закрити два українські телеканали. Якщо «112» і NewsOne є українськими медіа-підприємствами і працюють в українському правовому полі, то чому народні депутати вирішили, що зупинити їх мовлення можна політичними голосуваннями?»Натомість  головний редактор інтернет-видання   «Острів» Сергій Гармаш звертає  увагу на певну парадоксальну  сутність згадуваного кроку парламентарів.  Зокрема у своєму фейсбуківському записі він зазначає: «Рішення пов’язане з тим, що канал «112 Україна» перейшов під контроль проросійського політика Віктора Медведчука. Цікаво, віддавати Медведчуку ринок скрапленого газу в Україні – норма. Надавати йому право представляти Україну в Мінську і незаконно літати до Москви – теж. А ось канал…Ярмарок лицемірства».

Минулий тиждень (після заяви  Андрія Садового про участь у президентських виборах,  ключовими елементами стратегії якого  стануть «мобілізація молоді, розрив корупційної кругової поруки в політиці і технологічна модернізація країни»,  вкотре нагадав про те, що ця кампанія подарує чимало інтриг. До того ж Юлія Тимошенко, яку називають найбільш рейтинговою кандидатурою,  відверто (й, очевидно, остаточно, стала на шлях війни з чинним Главою держави). Вона відверто під час  погоджувальної  ради  у парламенті кинула в очі  лідеру  фракції «БПП» Артурові  Герасимову: «Вам, шановні друзі, через 6 місяців політичний кінець».

Якщо курс на  політичну війну всіх проти всіх буде реалізований,  то приклад Латвії, де минулого тижня під час парламентських виборів перемогла проросійська сила, в Україні буде  помножений  на енну кількість разів.  Тим паче, що тут Кремль має свого вірного повпреда.  Утім, спробуймо перегорнути кілька аналітичних сторінок, аби  відчути суворість нинішніх і майбутніх викликів.

«В умовах цієї загрози» EPA

Те, що ми взагалі існуємо в таких складних умовах, – дуже хороший фактор. Так вважає Олександр Пасхавер,  Президент Центру економічного розвитку у публікації «Головний виклик для нас» на сайті видання «Новое время». Він переконаний: ми  – в процесі формування здорової державності. Олександр Пасхавер зазначає: «Коли зараз пропонують закінчити війну будь-яким чином, я не вступаю в такі обговорення, адже «давайте закінчимо війну з агресором» – означає «давайте здамося йому». Багато років я не згоден з тими, хто говорить, що якщо зміниться керівництво РФ, то вона перестане нам загрожувати. Ні, думаю, протягом десятиліть наші інтереси з РФ будуть протилежними. Нам доведеться жити в умовах цієї загрози: це і є головна проблема – жити в умовах російської загрози».

Відтак він припускає, що  «нам доведеться витрачати відносно великі гроші на озброєння і робити це досить довго. Може, десятиліття, може, і більше: у нас з РФ фундаментальні протиріччя. І це не означає, що Україна буде розвиватися повільніше – ні. Це означає, що статок українців буде зростати повільніше: доведеться витрачати кошти на армію, озброєння і все, що пов’язано з конфліктом. І ми повинні це усвідомити». Тим не менше, переконаний експерт, незважаючи на суворі виклики,  «ми в процесі формування здорової державності…Коли ми станемо повноцінною державою – питання, адже це тривалий процес, який може тривати не одне десятиліття. Але я можу назвати один показник: коли у нас сформується державницька бюрократія. У нас її ніколи не було: всі держслужбовці були слугами Москви. Сформується державницька бюрократія – найважливіший шар для повноцінної держави. Це коли держава у тебе в серці, а не ти просто служиш на якомусь зручному і вигідному місці. І, так, це не означає, що ніхто не діятиме в своїх інтересах: ні, ми ж не ангели. Але це означає, що інтерес держави стане жорстким обмежувачем особистих інтересів».

«…хто отримає президентсько-парламентський мандат наступного року»

«Від того, які гравці опиняться на українському олімпі в найближчі роки, залежить те, які зв’язки з’являться в українському суспільстві, – зазначає аналітик Павло Казарін («Крим. Реалії»). – Від конкретних прізвищ залежатиме система завтрашнього дня».  На його думку, «монументальність старих правил ослаблена Майданом і війною. Тих самих правил, у рамках яких Україна грала в багатовекторність, сиділа на двох стільцях і намагалася оголосити вибором – відсутність вибору. Величезна кількість формальних та неформальних зв’язків, які визначали правила гри всередині країни й у взаєминах із сусідами, канули в небуття».

Аналітик констатує, що зараз «країна опинилась у справжнісінькому пограниччі. Нові правила лише народжуються – і назвати їх відлитими в граніті буде явним перебільшенням. А тому вектор руху країни цілком залежить від того, хто отримає парламентсько-президентський мандат наступного року. У подібній ситуації питома вага особистості в історії виявляється досить значущою».

«Розміняти Сирію на визнання окупації Криму і Донбасу»

Війну в Сирії Путін розв’язав з однією метою – розміняти Сирію на визнання окупації Криму і Донбасу. Так вважає  аналітик  Юрій Бутусов. Про це він написав у Facebook.Нагадуючи, що виповнилося три роки від початку воєнної операції РФ у Сирії, Бутусов підкреслює: «Зараз очевидно, що війну в Сирії Путін розв’язав з однією метою – порушити плани США і країн Заходу щодо ліквідації режиму Башара Асада, примусити Захід до переговорів і виторгувати виведення військ із Сирії в обмін на відмову США й НАТО від підтримки України. Тобто розміняти Сирію на визнання окупації Криму і Донбасу».

Однак, на його переконання, «реальність виявилася іншою. Путін загруз уже у другій локальній війні, Росія почала утримувати не тільки війну на Донбасі й окупацію у Криму, але й Сирію. Захід не поспішає на щось розмінюватися, а спостерігає, як Росія під тиском санкцій і колосальних військових витрат стає все поступливішою і відчайдушно демпінгує». Бутусов зазначає: «Війна Путіна стала ще одним абсолютно позбавленим прагматичної логіки конфліктом, який привів не до посилення впливу РФ у світі, а навпаки – став ще одним ярмом на шиї російської економіки». А відтак наголошує, що «для України війна Путіна в Сирії досить вигідна – противник перекинув основні ресурси на сирійський фронт, туди само скерували і значні сили найманців. Цей крок помітно послабив нашого ворога на міжнародній арені і помітно посилив наші переговорні позиції. Заходу надійшов сигнал, що російська мавпа з гранатою готова кинутися куди завгодно і потребує стримування».

«Альтернативи йому є ще гірші»

У Німеччині зрозуміли, що «майбутнє вільної  Європи визначається в Україні». Про це йдеться у публікації «DieWelt: безальтернативний Порошенко, Китай vs США» видання «Український тиждень». Впливовий німецький журналіст Ріхард Герцінґер пише про те, що «Україна перебуває у невизначеності». Він зазначає, що « у 2019 році на країну очікують президентські та парламентські вибори. Їх результати можуть знизити швидкість упровадження реформ, а то й взагалі скасувати їх». А відтак Герцінґер констатує: «Нещодавні опитування показали, що в нинішнього Президента мало шансів переобратися на наступний термін. Попри те, що Порошенка нещадно критикують громадські активісти, альтернативи йому є ще гіршими. Наприклад, Юлія Тимошенко, яка вважається непередбачуваною популісткою, що постійно обіцяє виборцям золоті гори».

Оскільки, уточнює він, «колишня  Прем’єрка є відповідальною за провал реформ після Помаранчевої революції, її перемога може стати символом фатального повторення історії». Загалом же, переконаний він, «незважаючи на спротив олігархічної системи, напрям реформ є правильним». Герцінґер резюмує: «Президент хоче закріпити в Конституції як державну ціль вступ до ЄС та НАТО, але йому треба для початку позбавити олігархів впливу на політичне керівництво країни. Тільки таку країну очікують дійсно гарні перспективи. І треба пам’ятати, що майбутнє вільної Європи визначається в Україні».

«Чіткий сигнал»

Наступний рік має стати визначальним щодо нашого права вирішувати власну долю.  Так вважає аналітик, громадський діяч Олег Рибачук. Про це йдеться у його публікації  «Зупинити ворога – прибрати мажоритарну» на сайті DT.UA. Аналітик зазначає, що «президентські й парламентські вибори 2019-го можуть або продовжити курс, який Україна обрала під час Революції Гідності, або відкинути нас назад до часів багатовекторної  «позаблоковості» з кінцевою зупинкою на Красній площі». Оскільки  перемогу не здатен здобути політик з відверто проросійською риторикою, то, на переконання Рибачука, «ключовою ставкою Путіна у процесі реконкісти  «малоросів»  буде парламентська кампанія осені 2019-го».

При цьому, підкреслює він, «чинні політичні еліти, зберігаючи гібридний виборчий закон часів Януковича – пропорційно-мажоритарну систему,  створюють для кремлівських стратегів і технологів якнайкращі умови. Адже саме цей закон є трампліном, завдяки якому Путін має шанс отримати істотний вплив на новий український парламент».  На думку експерта, «чинна українська влада – проти скасування мажоритарки, тому що на президентських виборах сподівається на підтримку місцевих «рішал» у складних регіонах, які з очевидних причин тримаються за одномандатні округи».

Рибачук наголошує, що, зважаючи на виклики, «оточення Президента і сам Верховний головнокомандувач зобов’язані зважити на загрози не лише європейським та євроатлантичним прагненням України, а й нашій державності. Парламент упритул наблизився до зміни виборчих правил. Ми чуємо від лідерів усіх парламентських сил, що вони готові до цих змін, але бояться, що може забракнути політичної волі, – країні потрібен сигнал. Чіткий сигнал про готовність реально гарантувати безпеку наступних виборів за новими правилами».

«…на вигідних агресору умовах»

Спецслужби РФ намагаються дестабілізувати ситуацію в Україні для створення «керованого хаосу». Одним із їхніх методів буде інсценування захоплення церков «однієї із конфесій», буцім, представниками націоналістичних організацій, щоб таким чином добитись масових протистоянь між вірянами. Про це розповів заступник голови СБУ Віктор Кононенко під час брифінгу, який транслював ZIK.Він наголосив: спецслужби Російської Федерації реалізовують на території України «єдиний та взаємопов’язаний план» для створення «керованого хаосу».

«На сьогодні бачимо два основні напрямки цього. Перший – розпалювання міжконфесійної ворожнечі, що зумовлено можливістю отримання Україною Томосу. Також відбувається організація заходів активного впливу із метою примусового схилення керівництва України до поступок державі-агресору та ініціювання мирних перемовин на вигідних їй умовах», – переконаний Кононенко.

Відтак, у першому випадку, спецслужби попереджають про інспірування захоплень культових споруд «однієї із конфесій», нібито, представниками право радикальних націоналістичних організацій.«Це дозволить у подальшому інспірувати силові протистояння та масові акції протесту за участі вірян», – розповів заступник керівника СБУ.В іншому ж випадку Служба безпеки прогнозує інсценування пікетів, протестів чи направлення петицій і звернень до органів державної влади з вимогою відновити мир будь-якою ціною. «У подальшому цей рух має набути організованої форми, перерости одночасно в акції протесту у різних містах країни із подальшим направленням делегації до столиці і блокуванням органів державної влади. Мета – схилення керівництва держави до укладання мирних угод на вигідних агресору умовах», – підкреслив Кононенко.Він наголосив:  СБУ бачить усі ці наміри та плани щодо їх реалізації, тож активно працює, щоб цього не допустити.

«…який хоче приєднати мою країну»

Президент Петро Порошенко в інтерв’ю італійській газеті  «LaRepubblica» зазначив, що Україна захищає не лише свою незалежність і територіальну цілісність, а й цінності демократії та свободи в усій Європі.  При цьому він підкреслив: «Ми не просимо солдатів. Ми лише просимо, щоб ЄС залишався на нашому боці, тому що бути разом – єдиний спосіб, щоб бути сильніше. Розумієте, на Донбасі ми захищаємо не лише наш національний суверенітет – ми стаємо на захисті демократії в Європі, яка знаходиться під прицілом Москви» (тут і далі посилаємося на прес-центр Глави держави).«Я б хотів повезти Сальвіні (міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні – ред.) на Донбас, щоб показати йому школи та ринки після російських бомбардувань. Загиблих дітей, а також дітей-сиріт, військових вдів та зруйновані міста. І я впевнений, що тоді він би зрозумів наскільки потрібні санкції проти Москви», – також додав Президент. А відтак зауважив:  «Насправді, боюся, що ваш міністр внутрішніх справ не знає про глибоку трагедію, яку, з вини Кремля, переживає Україна». Він підкреслив, що цінності завжди важливіші за гроші і краще виконувати власні зобов’язання перед ЄС, аніж робити бізнес з Росією.

Петро Порошенко  зазначив, що Україна вже чотири роки є об’єктом російської агресії, «коли російські солдати на нашій території вбивають наших солдат та наших мирних громадян». На його думку, «таке брутальне порушення міжнародного права, яке вже призвело до одинадцяти тисяч загиблих, мало б викликати протест у будь-якого політика, який себе поважає. Я б міг також розповісти Сальвіні про жахливі умови, в яких перебувають українські в’язні в російських в’язницях, або про переслідування 350 тисяч кримських татар, які не прийняли російські паспорти після незаконної анексії з боку Москви».

Президент зауважив: «Путін –  лише імператор, який хоче приєднати мою країну, навіть не питаючи думку наших людей. Уявімо, що завтра він захоче зробити теж саме із Сардинією. Може організувати фальшивий референдум та заявити, що острів раптом став російським. Кожен італієць почав би боротьбу, щоб отримати його назад та, звичайно, мав би підтримку всього світу. Так само і я чекаю, щоб усі, включно з Італією, боролися проти російської військової окупації моєї країни».

«Це в першу чергу дуже тяжко вдарить по українцях»

За словами Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, Україна веде переговори з МВФ щодо пошуку оптимального варіанту врегулювання ціни на газ для населення та розраховує «на розуміння, на те, що зможе з мінімальними втратами вийти з цієї ситуації». Про це він заявив  в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV. «Ми зараз ведемо переговори з МВФ, вони є достатньо конструктивними. Я бачу у них розуміння реальної ситуації, вони оцінюють стан економіки, реальні доходи людей, і ми розраховуємо на розуміння, на те, що зможемо з мінімальними втратами вийти з цієї ситуації», – сказав Прем’єр.

Він розповів, що зараз усі представники влади працюють з Міжнародним валютним фондом: «І Президент веде переговори, і Голова Верховної Ради докладає зусиль, щоб довести інформацію, яка є дуже важливою для прийняття такого чутливого рішення».

Гройсман також підкреслив, що він проти підняття ціни на газ та житлово-комунальні послуги, оскільки  «це у першу чергу дуже важко вдарить по українцях». А відтак уточнив: «Ми ж знаємо, що сьогодні люди живуть не у тих достатках, в яких хотілося. І цей платіж є дуже важким».

Безумовно, матеріальний фактор (ймовірність підвищення  після 18 жовтня не тільки ціни на газ  для потреб населення, й неминучість суттєво  «стрибка» цін на   життєво необхідні товари) істотно вплине на електоральні настрої. Інше питання, в якій мірі це відобразиться на результатах майбутніх виборів.

Як наголошує Ірина Луценко. представник Президента України в парламенті,  розвиток ситуації відбувається і відбуватиметься  за умов «гібридної війни, яка проводиться Кремлем, і на яку викидаються величезні кошти, щоб підбурити суспільство і людей один проти одного. РФ буде активізуватися щодо створення хаосу в Україні, щодо ведення інформаційної війни, особливо перед президентськими та парламентськими виборами».

Тож Україна вступає у надзвичайно відповідальний період своєї еволюції. На цьому акцентували увагу й  ЗМІ: «Вікно можливостей» («ЛБ»),  «Хто кого?» («День»), «Іду на Ю. Хто дійде до другого туру виборів» (Гордон»),  «Тимошенко і Пінчук. Новий курс для олігарха» («Радіо Свобода»), «Росія готувала масові теракти в Україні: Бабченко розкрив раніше засекречені дані про замах на нього»(УНІАН), «Бойовики знову застосували лазерну зброю» (Укрінформ),   «Глобальна фінансова криза стала ближчою – МВФ» («ЕП»),  «УНР і нинішня війна з Росією. Путін зазнав поразки – історик» («Радіо Свобода»),  «Нова схема від депутатів: чому українці залишаться без землі» («PоlitekA»),  «Інформаційна капітуляція» («ЛБ»),  «Польська проурядова газета оприлюднила інтерв’ю з ватажком «ДНР» («УП»), «Північний потік-2»: Трамп здався, Україна приголомшена» («Главком»)…

Тим часом, активно працюючи на процес хаотизації ситуації в Україні, Кремль  дає зрозуміти, що готовий і до масштабних  наступальних дій по всьому периметру  кордону.  Як заявив експерт з питань сектора оборони і безпеки Олег Стариков в своєму блозі на «OBOZREVATEL», «Росія розгортає чотири повномасштабних дивізії – це до 30 тисяч особового складу, які будуть входити в цю 8-у армію. Збройні сили України готові до відбиття. У нас достатньо сил і засобів, які стоять на східних рубежах України, щоб даний військовий контингент у випадку якихось непередбачених обставин відбити».

Цілком вірогідно, і наші західні сусіди фактично підіграватимуть Кремлю в реалізації його антиукраїнського курсу. Це переконливо довела Угорщина, яка минулого тижня  заблокувала участь міністра оборони України  у  зустрічі очільників оборонних відомств НАТО. А публікація проурядовою польською газетою «Rzeczpospolita» інтерв’ю з представником терористичної організації «днр» Пушиліним, як наголошує посол Андрій Дещиця,   фактично слугує  «для легітимізації чи поширення сепаратистських, агресивних прокремлівських точок зору в часи гібридної війни, яку веде Росія не тільки проти України, але й проти Заходу».

Тож тиждень, що розпочинається, буде  «гарячим». Передовсім  полем битви та самореклами вітчизняних політиків стане парламент,  де  «схрестяться  мечі»  під час дебатів щодо  проекту Державного бюджету України на 2019 рік.  По-своєму може вплинути як стимул для промосковських сил  і ситуація з вірогідним відтермінуванням надання (9 – 11 жовтня)Томосу  Синодом Вселенського Патріархату до часу об’єднавчого собору православних церков в Україні.  Очевидно, знову  в нашій  державі активізуються «миротворці» і  на перший план  у цих лавах  спробує рішуче вийти   лідер руху«Украинський выбор», який на п’ятому році війни  цинічно заявив минулого тижня: «Я не вважаю, що Росія агресор…Тому що я їжджу до Москви, веду переговори і у мене тут багато друзів».

Та, поза сумнівом, виклики, які постануть найближчим часом, виявляться набагато складнішими, ніж здатні спрогнозувати найобізнаніші  та найоб’єктивніші  аналітики. Однак не підлягає сумніву й візія Василя Симоненка:  «Народ мій є, народ мій завжди буде,  ніщо не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, і орди завойовників-заброд».  Будьмо!

Віктор Вербич