Поетка Ганна Люцюк розповіла,що політик Юрій Луценко дасть кошти на друк антології бандерштатівської поезії.

Ганна Луцюк читала вірші,котрі сповнені війною,адже «хлопчик,любитель шоколаду і книг,тепер пахне порохом». Хлопці,які воюють в зоні АТО тепер перебувають «по різні сторони газети нанизують подихи на автомат»,а «мир треба вкорінити у землю». Також волинянка прочитала домашні вірші та книжки.

Поем-медіум Юхим Дишкант читав вірші про «вісті з моря твоїх простирадл». І знову не обійшлося без теми війни,бо «червоний морфій замальовує наші сни».

Поетка Світлана Богдан із Києва озвучила вірші про різноманітні дорогоцінне каміння. Вона хоче,щоб кожний українець був для кожної іншої людини і представників влади дороцінним камінням. Перший її вірш був про діаманти та рубіни людської крові. Поезію вона присвятила «Небесній сотні» та світлій пам`яті хлопців,які загинули на Сході. Також вона прочитала поезію про кришталеву горошину і бірюзовий сад.

Поетка Олена Максименко читала свіжі вірши і випробувала їх на глядачах: «із градом летять слова». «Спалено липень начорно»,- вважає поетеса. Були вірші про вампірів і титушок.

Поетеса Віта Литвак запитувала у Бога,чи він підписаний на наші оновлення і чи бачить він «мурашок нашої країни».

Лунали з літературної сцени і вірші про абрикоси Донбасу: «абрикоси вдягнули каски,бо закінчилася весна».