Процес консолідації Українського православ’я на базі канонічної автокефалії виходить на фінішну пряму. Таке переконання висловив УПЦ (МП) Олександр Драбинко, митрополит Переяслав-Хмельницкий і Вишневський. Про це йдеться у його публікації  «До питання про можливий розрив» на сайті «Лівого берега».

Зазначаючи, що на офіційному сайті Московського Патріархату було опубліковано заяву Священного Синоду РПЦ, де висловлюється «рішучий протест та глибоке обурення» у зв’язку з рішенням Вселенського Патріархата призначити двох ієрархів цієї Церкви екзархами Вселенського Патріархату в Україні, митрополит  Олександр підкреслює: «РПЦ могло обрати інший, більш конструктивний шлях. А саме, піти назустріч автокефальним прагненням української пастви та почати взаємодію зі Вселенським Патріархатом у справі надання автокефалії Українській Церкві. Але Патріарх Кирил, на жаль, обрав інший шлях – шлях жорсткого протистояння формуванню в Україні єдиної Помісної Православної Церкви».

За його припущенням, «боротьба священноначалля Руської Церкви за збереження своєї юрисдикції над Україною перетворюється у публічну богословську війну проти Константинополя. Війну, яка у кінцевому результаті може призвести до фундаментальних змін у російській церковній свідомості і навіть до трагічної самоізоляції Російської Православної Церкви від життя вселенського Православ’я».

Якими будуть дії Московського Патріархату настануть найближчим часом? Шукаючи відповіді на це запитання, автор публікації цитує професора Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету Владислава Петрушка: «Найприродніша і найлогічніша відповідь … це – розрив євхаристичного спілкування». А відтак «міністра закордонних справ» РПЦ митрополита Іларіона (Алфєєва): «У  нас не буде іншого виходу, ніж розірвати спілкування з Константинополем».

Митрополит резюмує: «Отже, церковна Москва знову офіційно заявила, що готова заради збереження своєї влади над Україною піти на схизму з Константинополем і тим самим поставити під загрозу єдність православного світу. Але кому більше може нашкодити такий сценарій – Константинополю чи Москві?» На його думку, «надання Томосу Українській Церкві може призвести до зовсім інших наслідків. А саме, до масштабного переформатування світового православ’я, що призведе якраз до зміцнення ролі Константинополя».

Владика роздумує над  сучасними реаліями, що відбулися за  останні два  десятиліття в РФ. «По-перше, Російська Церква стала де-факто церквою державною. А по-друге, РПЦ стала державною церквою у путінській Росії, тобто у державі, в основу якої покладено ідеологію російського неоімперіалізму. Зрештою, по-третє, перебуваючи під опікою цієї держави, Російська Церкви втратила залишки своєї свободи і сьогодні не здатна приймати будь-які стратегічні рішення без узгодження з Кремлем».

На жаль, підкреслює він,  «союз з сучасною Російською державою вже дає свої плоди в Церкві. Християнська ідентичність усе більшою мірою витісняється ідентичністю національною. Псевдоцерковна ідеологія підміняє собою справжню церковність. А «православ’я», що перетворилось на національну релігію, – усе далі відходить від духа і етичних норм Євангелія та фактично перетворюється на універсальний інструмент сакралізації путінської тиранії». Тим не менше, наголошує митрополит, «політика Путіна для багатьох росіян здається сьогодні безальтернативною».

Владика роздумує, якою буде ситуація в Україні після  надання Константинополем Томосу. «Без сумніву, в Україні лишаться єпископи, священики та віруючі, які будуть слідом за Москвою декларувати, що «греки відпали від істинної віри». Але абсолютно ясно, що це буде найменш освічена частина кліру та пастви», – зазначає він.