Семен Глузман,згадуючи історії ХХ сторіччя,констатує,що «в останнє десятиліття існування СРСР і соціологи,і економісти попереджали старих вождів: держава в небезпеці! Про те ж попереджав і КДБ,своїми методами аналізував настрої населення. Старці відмахувалися».
 
А відтак зазначає: «Сьогодні в Україні соціологічні та економічні дослідження не засекречуються. Країна – на межі протестного вибуху,це очевидно,це проговорюється вголос». Але,на його думку,цього попередження на чує владна еліта,сподіваючись на звичне великоруське «авось пронесет!»
 
«Що небезпечніше: зла воля Путіна або політична безвідповідальність володарів України?» – запитує Глузман. А після цього відповідає: «Смію стверджувати – друге. Швидку війну з нами Путін програв,з різних причин,як зовнішніх,так і внутрішніх. Але він постійно,не докладаючи значних зусиль,виграє повільну війну. Він навчився чекати,він зрозумів: ми самознищуємося».