Аграрна партія України почала стрімким кроком підніматися на політичний Олімп відносно недавно. Політична сила позиціонує себе як партія усього українського народу і має амбітні плани щодо парламентської та президентської діяльності. Про те, чим живе її волинський осередок, які наміри має, як оцінює сьогодення – у розмові «Волинської правди» з головою Волинської обласної організації Аграрної партії України Ігорем Волошенюком.

Ігоре Васильовичу, Центральна виборча комісія призначила на неділю, 29 квітня 2018 року, вибори у 40 об’єднаних територіальних громадах України. З-поміж них – одна волинська – Торчинська. Виборчий процес цих виборів вже розпочався. Аграрна партія братиме в них участь?

Так, і наша політична сила буде представлена на цих виборах максимально. Об’єднаються населені пункти п’яти рад – Торчинської селищної ради (смт Торчин), Білостоцької сільської ради (села Білосток, Горзвин), Буянівської сільської ради (села Буяни, Усичі, Усичівські Будки), Веселівської сільської ради (села Веселе, Верхи) та Садівської сільської ради (села Садів, Кошів).  Новостворена ОТГ налічуватиме майже 9 тисяч жителів.

На цій території з 5 сільрад ми маємо два депутати районної ради, багато депутатів сільрад, розвинуті партійні осередки. Що стосується голови ОТГ, то на конференції ми вирішимо, кого наша партійна структура буде підтримувати. Кандидатів висуватимемо  в повному обсязі – в усіх 26 округах. Це найбільш активні люди, які мають підтримку на місцях. Аграрна партія, попри деякі стереотипи, – не нішева, не спрямована лише на сільський електорат. Серед кандидатів від нас і тих, хто вже є депутатами, – і лікарі, і вчителі, і аграрії, і фермери, і підприємці, і держслужбовці. Але ці люди не йдуть за принципом «партії треба для галочки».

Зауважу, що це будуть єдині вибори в області, тому до них буде прикута максимальна увага. На минулих двох виборах – до Затурцівської ОТГ (де ми зайняли перше місце, далеко позаду залишивши конкурентів), а також довиборах до Іваничівської ОТГ (де кандидат від Аграрної партії переміг) – обласний осередок Аграрної партії довів, що той етап, коли нас не сприймали всерйоз, давно минув. Ми – потужна політична сила, і це підтверджує довіра волинян. Важливо, що наша партія будується знизу до верху. Голови обласних організацій є представниками Президії у Києві. До нашої думки прислухаються, ми разом формуємо бачення партії. Ми – не олігархічний проект, тому маємо власну позицію, а не відробляємо гроші.

Якими способами Аграрна партія напередодні цих виборів виборюватиме першість у боротьбі з конкурентами за голоси виборців?

Ми не боїмося конкуренції, проте маємо свою чітку політичну позицію. Люди в праві вибирати того, кого вважають за потрібне. Коли чую від інших лідерів політичних сил щось на кшталт того, чим вони «братимуть» виборця та як боротимуться за нього з опонентами, то дивуюся, відверто кажучи. Бо вибори наша партійна організація проводить не у день голосування, а постійною корисною роботою на благо людей. Наша перевага – це люди, які ідуть на вибори від Аграрної партії, бо це ті, кого знають, кому довіряють і кого поважають через конкретні вчинки.

Дуже прикро, що ідучи на вибори в ОТГ ми поки змушені констатувати, що нині децентралізаційні зміни практично не працюють. Здебільшого, усе на вустах і на папері. Для прикладу, передача земель поза межами населених пунктів у розпорядження громад з вини влади і надалі залишається невирішеним питанням, що гальмує розвиток місцевого самоврядування. Нині єдиній громаді на Волині – це Городище-2 – показово передали землю. Але ті принципи, які мала б сповідувати децентралізація загалом правильні: для ефективного господарювання треба громадам передати кошти, повноваження і землі.

Чи є у Волинської організації Аграрної партії плани глобальнішого змісту? У Волинській обласній раді політсила ще не представлена. У парламенті – теж.

Як кажуть, що то за солдат, який не хоче стати генералом? (сміється). До виборів в обласну раду ми маємо ще два роки. Думаю, до того часу ми зможемо ще міцніше закріпити свої позиції на політичній арені області, заслуживши довіру волинян. Те, що ми будемо представлені в обласній раді, не викликає жодних сумнівів. Пам’ятаю, як у 2015 році я тільки очолив обласну організацію, на політичній арені області нас взагалі не сприймали як серйозних гравців. Але ми з того часу доклали багато зусиль і зараз все по-іншому. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, Аграрна партія України однозначно проходить до Верховної Ради.

Але щоб якісно проводити вибори, Україна мусить змінити правила гри. Треба зробити якісний закон. Майже всі партії в парламенті – це олігархічні проекти. Для того, щоб якісно змінити парламент і аби туди зайшли справді ідейні люди, мають бути відкриті партійні списки. Якщо буде такий закон, я впевнений, що конфігурація Верховної Ради зміниться кардинально, у парламент зайдуть справді ідеологічні партії.

Ви сказали про соціологічні опитування щодо виборів до парламенту. Знаю, що були опубліковані і результати опитувань щодо кандидатів у Президенти. Серед тих, хто згідно з опитуваннями має реальні шанси на перемогу, вашого лідера Віталія Скоцика немає. Сподіваєтеся на так званий «феномен Макрона»?

Зрозуміло, що кожна політична сила вершиною свого існування бачить обрання кандидата від неї президентом країни. Щодо опитувань, то варто сказати, що наш виборець доволі непередбачуваний. Спрогнозувати результати виборів в Україні насправді дуже складно. Думка людей може змінитися напередодні самих виборів. Приблизно 70-80% людей узагалі не визначилися, за кого голосувати, а 30% електорату узагалі в останній день буде про це думати.

Віталій Скоцик – людина дуже перспективна, проста, близька до людей та нічим не заплямована. Звісно, ми б хотіли бачити його очільником всієї країни і обіцяю, що вся наша команда Аграрної партії докладе до цього максимум зусиль.

Електоральне поле Аграрної партії України, як не дивно, представлене здебільшого інтелігенцією. Це свідчить про зростання електоральної підтримки, бо якраз від інтелігенції формується думка суспільства. Думаю, у цьому заслуга якраз Голови партії, його ерудиції, вміння аналізувати і прогнозувати. І справді, пригадаймо, як у Франції прогнозували спочатку перемогу Саркозі, а потім іншому «путінцю» – Фійону, але переміг Макрон.

Ви зауважили, що Аграрна партія – не нішева. Утім, мабуть члени партії контактують із місцевими аграріями, допомагають їм у вирішенні проблем. Чи не так?

Якщо виникає потреба захистити інтереси аграріїв чи людей, які із цим бізнесом прямо чи опосередковано пов’язані, то партійці обов’язково завжди це роблять. У тому числі, якщо йдеться і про прийняття певних законодавчих документів тощо. Партія брала участь у мітингах під парламентом, у перекритті доріг, якщо, звісно, інших методів впливу на ситуацію не було. До нас зазвичай звертаються аграрії тоді, коли парламент має намір приймати певні документи, які вплинуть на діяльність цієї галузі. Безперечно, я спілкуюся з багатьма відомими волинськими аграріями, з’ясовую актуальні проблеми, спільно намагаємося захистити законні інтереси сільгоспвиробників.

Лозунг вашої партії – «Не дамо вкрасти землю!». Я розумію, що йдеться про землю, найперше, сільськогосподарського призначення. Утім, ця проблема зараз гостро звучить і в місті, у Луцьку зокрема. Згадайте хоча б події останньої сесії міської ради. Як ставиться до них лідер Волинської організації Аграрної партії України?

Розпочну із того, що всі кажуть, що Аграрна партія – проти продажу землі. Це хибна думка певної категорії людей. Ми не проти продажу, ми проти дикого ринку землі. Вважаємо, що розпродаж головного національного багатства у нинішніх умовах підірве роботу аграрної галузі і дестабілізує країну. При нашій партії у Києві є аграрна рада, до складу якої входять фахівці із таких питань, як земельні. Ми – за грамотну земельну реформу, тому ще у 2016 році Аграрна партія зібрала провідних експертів, які розробили стратегію земельної реформи. Ці напрацювання обговорили під час земельних форумів з представниками усіх регіонів України за участі фермерів, місцевих громад, науковців. У результаті ж спільно сформували бачення 16 напрямків реформи, які варто реалізувати в законодавчих актах.

Це щодо обґрунтування нашого лозунгу. Ситуація ж у Луцькій міській раді мене, безумовно, хвилює. Як свідомий лучанин, я не можу бути осторонь цих всіх подій чи просто заплющити очі і вдавати, що все в місті добре. Я плачу тут податки, тут ростуть мої діти, живуть люди, яких я вважаю достойними порядної влади і гідного життя. Чесно кажучи, зараз мені гидко спостерігати за подіями в мерії. Думаю, таку реакцію викликають ці події у більшості людей, здатних проаналізувати.

Немає сьогодні стратегічного розвитку міста, немає розвитку інфраструктури, інвестицій у майбутнє. Принцип такий: належиш до певного клану – візьми собі за це шматок, а не належиш – не дамо. Але найгірше у цій ситуації усвідомлювати, що депутати –  це обранці луцької громади. Я в тому числі голосував за декого з тих депутатів, хто зараз учасник всіх подій. І мені зараз неприємно навіть про це думати. Сподіваюся, це гарний урок не лише для мене, а й для усіх виборців Луцька.

На жаль, виборців спочатку «купують», а потім витрачені гроші забирають назад через комунальне майно, землю громади, інші махінації. Маю надію, що люди дадуть оцінку діям депутатів. Така ситуація стосується, на жаль, і  всеукраїнського рівня, не лише Луцька. У Верховній Раді теж таким чином ділять сфери впливу і гроші.

Виходить замкнене коло?

Так не має бути. Зараз ми є парламентсько-президентською країною. Але, на жаль, керує Президент. Чому так сталося, що парламент під Президентом? Тому що є «мажоритарка», дають кошти під певних людей від олігархів або ж самі олігархи потрапляють у Верховну Раду. Потім ці люди об’єднуються з Президентом, і він диктує, що робити. Якщо ж будуть відкриті виборчі списки, тоді буде політична відповідальність. За дії людини відповідатиме політична партія. Магнатам буде просто не цікаво йти до парламенту, бо вони не зможуть там ні на кого впливати задля своїх інтересів. Це єдиний цивілізований шлях у всьому світі, але він не вигідний, тому його і не поспішають реалізовувати. Ситуація нині в країні доволі напружена. Зміни потрібні і вони будуть.

Спілкувалася Іванна РУДИШИН