Юлія Мостова зазначає,що лише 194 голоси за усунення Арсенія Яценюка – це не стільки результат змови Президента з олігархами,скільки ще один удар по Главі держави,який,«замахнувшись на прем`єра,не зміг «добити» його в залі парламенту… Ніякий він не змовник і не слабак,бо насправді він – маріонетка». Такі наслідки голосування – відображення безпосереднього впливу Джо Байдена.
«Чи міг Порошенко ослухатися віце-президента США? – запитує Мостова. – Олігарх №1 – ні. Президент України – так. У принципі,він міг би нагадати й про м`яко зім`ятий Будапештський меморандум,і про зданий під партнерські вигуки: «Стояти! Не провокувати!» Крим,і про вибрані економіковбивчі перли МВФ… Але,сказати таке міг би лише Президент,який поклав усі свої сили,вміння й енергію на реальні реформи та відстоювання суб`єктності країни,а не на піар-чарівність і потокоохоплення».
До того ж,вважає аналітик,серйозним аргументом Порошенка в переговорах з американцями та іншими західними гравцями могла б стати кандидатура зрозумілого прем`єра («але за інерцією вважати Саакашвілі улюбленцем американських демократів можуть тільки політизовані,але з боязню електрики бабусі»).
За даними DT.UA,пише Мостова,Олександру Турчинову на певному етапі вдалося вмовити Арсенія Яценюка написати заяву про відставку. Але після,уточнює вона,«Ахметов,Коломойський і Мартиненко оперативно внесли корективи в пасторські напучення. Хиткого Арсенія Петровича підперли з трьох боків,а від суворого погляду Вікторії Нуланд він знову набув постави штиря для касових чеків. І,безумовно,паралельно розігрується історія з розвалом коаліції».
При цьому,акцентує увагу вона,у миготінні пристрастей головні бізнесово-політичні гравці не випускають з поля зору головну мету – велику приватизацію за малюсінькі гроші. Вони до цього готувалися,вони за це боролися. І тому ніхто не хоче поступатися іншому місцем у квитковій касі,якою і є уряд. Стратегічні порти,прибуткові заводи,елеватори Держрезерву,найкращі землі Академії наук і підприємств МінАПК,залишки генерації й розподілу в енергетиці,частки в держбанках».
А наостанок Мостова резюмує: «Вони так нічого й не зрозуміли. І від цього неймовірно,розпачливо,палюче боляче й соромно. Сьогодні,20 лютого».