В понеділок, 24 квітня стало відомо, що в Богородському міському окрузі Підмосков’я впав безпілотник, який, за інформацією російських ЗМІ, ніс 17 кг вибухівки С-4. Російські журналісти запевнили, що це був БПЛА UJ-22 Airborn українського виробництва. За попередньою інформацією, причиною падіння названо пальне, яке закінчилося.

28 лютого аналогічний UJ-22 Airborne впав під Коломною, що в 75 км від Москви. Тоді повідомлялося, що на борту було знайдено близько 1 кг вибухівки С-4 та чотири кумулятивні заряди від гранатомета. Зазначимо, що того ж дня, над Санкт-Петербургом вводили повітряний “Сигнал Ковер”, який зазвичай діє при незаконному перетині кордону та появі у повітряному просторі невідомих об’єктів. Згодом в Міноборони РФ пояснили закриття неба над Петербургом тренуванням сил ППО.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов пізніше заінтригував заявою про наявність у ЗСУ ударних безпілотників з дальністю польоту понад 3 тисячі кілометрів. До свого допису в Twitter він додав фото літака Cessna 172, на якому німецький пілот Матіас Руст приземлився на Червоній площі Москви у 1987 році. Тоді пілот-аматор зміг обійти всю систему радянського ППО та потрапити до столиці неушкодженим.

Що таке UJ-22 Airborn

Безпілотник UJ-22 Airborn є розробкою української компанії “УкрДжет” та є багатоцільовим, безпілотним, ударним авіаційним комплексом. Вперше його було представлено у 2021 році. Заявлений радіус дії становить 800 км, крейсерська швидкість – 120 км/год, максимальна злітна вага – 85 кг. Дрон здатний нести некеровані авіаційні бомби для ураження живої сили, бронетехніки та наземних об’єктів. Також може виконувати пошуково-рятувальні та розвідувальні завдання в інтересах армії, поліції, а також екстрених та спеціальних служб. Примітно те, що вибухівки С-4 немає на озброєнні ЗСУ. Але у квітні 2022 року Пентагон оприлюднив подробиці нового пакету матеріально-технічної допомоги Україні до складу якої увійшла певна кількість вибухівки С-4.

ВАЖЛИВО

Час для прицілювання

Крім Підмосковʼя, цими днями, атаки українських дронів зазнала Бєлгородська область. За інформацією російських ЗМІ, було зафіксовано щонайменше вісім випадків.

Координатор напряму безпеки Центру політичних досліджень “Доктрина” Гліб Парфьонов впевнений, що знаходження українського БПЛА на півночі Москви це, в першу чергу знак того, що ми не тільки долітаємо до столиці Росії, але й потенційно можемо летіти далі при певних модифікаціях. Це звичайно грає нам на руку, бо змусить росіян більше приділяти уваги до захисту середини держави та столиці безпосередньо. Перекидаючи частини ППО ближче до Москви.

“На мою думку слід очікувати атак на військові та промислові об’єкти Підмосков’ї. Котрих насправді там дуже багато, ЗСУ вже намагались туди декілька разів влучити, але трохи не вистачало відстані та точності. Подивимось в майбутньому як воно буде, бо зараз видно, що ми ще на стадії випробування та знаходження оптимальних можливостей та маршрутів доставки”, — прогнозує Фокусу експерт.

Експерт із озброєнь Defence Express Олег Катков пояснює Фокусу, що судячи з фото, можна зробити висновок, що дрон ймовірно зачепився за дерево, тому що летів на малій висоті, щоб оминути російські РЛС.

“Російський досвід використання Шахедів в Україні зараз працює проти них самих. Малорозмірні повітряні обʼєкти на низькій висоті вкрай складні для визначення. Тут все залежить від ефективності складання повітряних маршрутів”, — говорить він.

Катков нагадує, що принцип роботи будь-якого ППО — це багатоешелованість та щільність прикриття.

Польоти за картами

Днями французька газета Le Monde повідомила, що Україна отримала відмову щодо можливості доступу до карт Digital Terrain Elevation Data(DTED) території Білорусі. Ці карти мають докладну характеристику рельєфу місцевості, висоти обʼєктів та перешкод. DTED були розроблені ще у 1970-х роках для підтримки радіолокаційного моделювання та прогнозування польотів військових літаків, зокрема на над малих висотах. Наразі не можна нічого стверджувати, але можна припустити, що інші західні партнери могли надати доступ до карт DTED Росії в процесі обміну розвідданими. Нагадаємо, Національне агентство геопросторової розвідки (NGA), що є структурним підрозділом агентства бойової підтримки Міністерства оборони США, також займається розробкою даного виду моделювання висот.

За словами військово-політичного оглядача Олександра Коваленка, до фактора малогабаритних повітряних обʼєктів на низьких висотах польоту, ще варто додати проблеми російського ППО. Він нагадує, що ще до 2014 року експерти, зокрема й російські, говорили про те, що країна не забезпечена малими та середніми ешелонами ППО. А західна частина Росії ще до 2022 року мала “білі плями” по роботі ППО.

“ЗРК “Тор-М2” та “Панцир С-1”, на які покладалися ці задачі приймалися на озброєння поспіхом і з низкою проблем. Насамперед вони не встигли пройти випробування за умов максимально наближених до бойових. Вже у 2015 році, під час війни в Сирії на боці Башара Асада, російська армія отримала можливість випробувати техніку. Саме “Панцир С-1″ мав прикривати базу Хмеймім, але в результаті продемонстрував найгірші показники в боротьбі проти безпілотників”, — говорить Фокусу експерт.

Коваленко зауважує, що за 2022 рік РФ втратила в Україні близько 30 одиниць ЗРК обох типів, при тому, що мала їх на озброєнні близько 120 — тобто ¼ вже знищено. Ті, що залишилися немає можливості ремонтувати, через санкції Москва обмежена в доступі до технологій і запчастин, насамперед мікросхем.

Тому, коли український безпілотник приземлиться на Червоній площі, наразі залишається питанням часу. До слова, варто нагадати, що українські підприємці започаткували призовий фонд у розмірі 20 млн гривень, виробнику, чий дрон приземлиться 9 травня на головній площі Москви.