Політична осінь вже починає подивовувати своєю динамікою та насиченістю. У тому числі – й в українських параметрах. Зокрема Глава Української держави Петро Порошенко провів зустріч з міністрами закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайєром,Франції Жан-Марком Еро,Республіки Польща Вітольдом Ващиковським. Схоже,головним геополітичним гравцям поки що не вдалося домогтися щодо «здачі» України,Вашингтон вирішив не повторювати своєї поступливості (як у випадку з Сирією) й стимулює Європу до відмови від прокремлівської зацикленості. Тим паче,що після несподіваної пневмонії в Гілларі Клінтон,у США заговорили про російський слід у президентській виборчій кампанії.
 
Серед промовистих сигналів,адресованих світовій спільноті та українській політичній нації,безумовно,став виступ Президента Петра Порошенка на 13-й Щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES): «Світ,Європа,Україна: Шторми Змін». А в числі оптимістичних посилів для нашої держави – надання траншу $1 млрд (хай «врізаного») від МВФ. До речі,НБУ і Мінфін сподіваються цього року отримати і ще один транш,на $ 1,3 млрд. Інше питання,що виконання подальших умов Міжнародного валютного фонду (запуск механізму ринку землі,який деякі аналітики називають тотальним розпродажем за безцінь українських земельних угідь,підняття пенсійного віку і т.д.) може загострити соціальну ситуацію в державі.
 
До того ж,на українське сьогодення та майбуття суттєво впливає фактор війни. Про це відверто зазначив Президент на вище згадуваному форумі YES минулої п`ятниці,вже не ховаючись за абревіатуру АТО: «2 роки ми ведемо боротьбу проти російської агресії. Це не громадянська війна,це ніщо інше як російська агресія проти вільної незалежної України».
 
Минулого тижня суттєво активізувалося й вітчизняне зовнішньополітичне відомство. Міністр закордонних справ Павло Клімкін навіть вдався до фактичного демаршу,попередивши: Україна може припинити участь у роботі Парламентської асамблеї Ради Європи у разі,якщо ця організація визнає повноваження російської делегації,не звертаючи увагу на нелегітимність виборів у Держдуму на території окупованого Росією Криму. «Наша позиція дуже проста: якщо повноваження російської делегації,наприклад в ПАРЄ,будуть визнані,позитивно визнані,ми будемо розглядати різні варіанти – аж до того,щоб не брати участь у роботі ПАРЄ. Звичайно,я не можу це сказати народним депутатам України – це їхнє,так би мовити,суверенне рішення,- але я буду радити робити дуже радикальні кроки»,- підкреслив міністр закордонних справ України в ефірі програми «Свобода слова» на ICTV.
 
Зрештою,життя вносить істотні корективи у декларовані наміри. Тож спробуймо подумки перегорнути кілька сторінок минулого тижня,аби не бути бранцями ілюзій.
 
«Потрібно готуватись до цих потенційних реалій вже сьогодні»
 
Президент України під час виступу на 13-й Щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES): «Світ,Європа,Україна: Шторми Змін» наголосив,що «палаючий конфлікт на Близькому Сході,масштабні російські військові навчання на східних кордонах НАТО та продовження агресії Росії на Донбасі,загрозливі хвилі біженців,ескалація тероризму,розквіт популізму і ультраправого екстремізму,широкомасштабна цілеспрямована пропаганда стали характерними ознаками нашого сьогодення. Демократичний світ втрачає контроль над власними цінностями. Російська пропаганда не лише використовує вразливі місця Заходу. Вона наситила його своїми параноїдальними ідеями. Вона бере маргінальні течії та перетворює їх на мейнстрім» (посилаємося на офіційне інтернет-представництво Глави держави). Петро Порошенко зазначив,що Росія намагається «влізти в голову» західній цивілізації з концептами євроскептицизму,антиамериканізму,ізоляціонізму,аби зруйнувати існуючу систему координат західної цивілізації. Нагадавши,що знову повертається таке поняття,як «зона впливу»,він сказав: «Сотні мільйонів доларів течуть на Захід на підтримку національного егоїзму та інтеграційної втоми,ненависті та нетерпимості».
 
Зараз кремлівські стратеги намагаються скористатися шансом на побудову «альтернативної» Європи,«побудованої на егоїзмі,популізмі та цинізмі». Президент України попередив,що такі плани можуть реалізуватися з виборами у ключових європейських столицях. На його переконання,«наступні місяці стануть для Заходу справжнім моментом істини. Потрібно готуватися до цих потенційних реалій вже сьогодні».
 
Він закликав всіх європейських лідерів залишатися оптимістами. «Ми зараз говоримо не про захист України,а про захист нашої спільної Європи,- підкреслив Петро Порошенко. – Ми можемо перемогти у цій битві,лише коли будемо разом…Насправді настав час зрозуміти,що у нинішньому глобалізованому світі більше не існує «зон комфорту»,де можна заховатися від сучасних потрясінь та викликів.
 
Коли одна держава намагається безкарно привласнити частину суверенної території іншої держави,це має стати викликом і загрозою для всіх інших єврейських держав для цілої світової цивілізації. Інакше ніхто не зможе дати гарантію того,що завтра теж саме хтось не спробує зробити проти вас».
 
Президент України також констатував: «Два з половиною роки ми б’ємося із зовнішньою агресією,назва якої дуже проста. Це не громадянська війна,це не конфлікт в Україні. Це ні що інше як агресія Російської федерації проти суверенної,вільної демократичної України. Ми повинні використовувати лише це слово». На його думку,з перспективи пройденого шляху більш очевидними видаються і успіхи,яких нам вдалося досягти,«головний з них – припинення просування війни вглиб нашої української території».
 
Відтак він пояснив,що «ключовий показник нашої безпеки у цифрах – це 409 км 300 м неконтрольованої частини українсько-російського кордону. Якщо ми закриємо кордон,не буде конфлікту в Україні. Заберіть окупаційні війська,заберіть зброю – ми домовимось і все врегулюємо».
 
Президент України закликав світову спільноту «нарешті прокинутися і роздивитися об’єктивну реальність довкола нас. Я наполягаю на тому,що війна ведеться не просто проти України,але й проти Заходу. Величезна,справжня широкомасштабна війна,назва якій «гібридна». Але ця війна не стосується лише України – вона проти всіх нас. Ви щодня можете спостерігати,як російська гібридна війна намагається розірвати нас на шматки і вірите,що вас така загроза омине стороною. Можете не сумніватися,що завтра вони дотягнуться і до вас. І тут не треба питати,по кому дзвонить дзвін – він дзвонить по всіх нас». Тому,наголосив він,«треба берегти нашу єдність і спільним фронтом дати відсіч агресору».
 
«Навчилася воювати з агресором»
 
Країни Чорноморсько-Балтійського регіону повинні створити нову систему безпеки. Інакше Європа постане перед новими викликами. Про це на «112 Україна» заявив Надзвичайний та Повноважний посол України у Білорусі Роман Безсмертний. На його думку,«без створення нової системи безпеки країн міжмор’я,Європа може розпастися дуже швидко. Тому очевидно,що Україні,Польщі,Литві та іншим країнам треба говорити про створення нової системи і нового блоку з військової безпеки».
 
Роман Безсмертний також зазначає: «На сьогоднішній день НАТО не є тією системою,яка готова взяти на себе захист країн,які входять і які потенційно можуть бути союзниками. Перевага України в тому,що вона навчилася воювати з агресором,і вона цей досвід має використовувати. Плюс допомога центральних європейських країн і систему безпеки НАТО для того,щоб забезпечити можливу перспективу,а це прямий вплив на розвиток ситуації в Європі і в США».
 
«Українці заплатили найвищу можливу ціну…»
 
Новий посол Польщі в Україні Ян Пєкло (посилаємося на «Польське радіо») вважає,що «Україні потрібна Польща,як висохлій землі дощ». А відтак зазначає: «Я буду продовжувати у Києві те,що вже було розпочато моїми попередниками,попередніми президентами та урядами».
 
На його думку,«насправді контекст щодо України є,можливо,з певною зміною акцентів,постійно дуже подібним. Вона – наш сусід і ми хочемо,аби вона була демократичною країною,що розвивається і яка хоче наблизитися до Європейського Союзу та,можливо,навіть до НАТО». Ян Пєкло переконаний: «Нині є неповторна можливість разом з Україною збудувати кращу Європу. Поки є так,що Україна вирішила підписати угоду про асоціацію з ЄС і піти шляхом демократії та інтеграції із Заходом…Українці заплатили найвищу можливу ціну за це – ціну життя та крові».
 
За словами посла,цей процес триватиме,оскільки Росія продовжує дестабілізувати Україну. «В інтересах Польщі та Європи,аби Україна була стабільною,демократичною країною». При цьому він нагадав,що Росія «перевернула з ніг на голову всю безпекову архітектуру в Європі. Вона розвалила домовленості про непорушність кордонів. Росія – це загроза,у цьому сумнівів немає. Витрати на останні військові вишколи – величезні. Путін вже перетнув червону лінію і не виключено,що можлива знову якась провокація. Не відомо,що він тепер зробить,але існує певна тривога щодо країн Балтії».
 
«Це – глобальна криза»
 
У приміщенні Українського інституту майбутнього (УІМ) відбувся брифінг із Джоном Гербстом,колишнім послом США в Україні та нинішнім головою Євразійського центру ім. Діну Патрічіу при Атлантичній Раді США (посилаємося на версію видання «Хвиля»). На його думку,«на жаль,досі ще не всі лідери усвідомили серйозність російської агресії по відношенню до України… І навіть зараз важко знайти західного лідера,який відверто говорив би,що Росія веде війну з Україною. І це ми говоримо тільки про Захід. Багато інших великих країн узагалі не усвідомлюють цю проблему».
 
При цьому Джон Гербст наголосив,що «навіть у Вашингтоні не охоче дивляться у вічі проблемі російської агресії. Загалом я не дуже схильний критикувати зовнішню політику Обами,він зробив чимало доброго. Але він досить наївно ставиться до російської політики. Кілька разів він заявляв,що криза в Україні – регіональна. На мою думку,коли країна,друга у світі за військовою потужністю,нападає на сусіда – це глобальна криза. І вимагає втручання глобальних лідерів,у т.ч. американських». А відтак нагадав: «Трохи запізніле втручання таки трапилось: у лютому цього року Адміністрація Обами у своєму бюджеті передбачила значну суму на розгортання озброєних батальйонів у країнах Балтії. Це було свідченням чіткого визнання того,що Москва становить серйозну загрозу цілісності і згуртованості НАТО».
 
Екс-посол також визнає,що Україна зробила надзвичайно багато у протистоянні російській агресії,цю заслугу мають визнати усі західні країни. Він називає українську лінію оборони досить потужною і зазначає,що Росії буде важко її розбити. На переконання Джона Гербста,«війна в Україні дуже дає про себе знати,але вона,хоч і важливий,проте не єдиний фактор впливу на внутрішню політику,про який я хочу сказати. Україна зробила значний поступ у сфері реформ. Як на мене,в Україні таки сталися серйозні зміни за останні два роки. Дуже важливою реформою було підвищення цін на газ. Хоча багато людей без субсидій не можуть собі його дозволити. Проте це була царина корупції в Україні. Окрім того,Росія мала можливість маніпулювати монополією на газ із самого моменту здобуття незалежності Україною. Ця реформа позбавила Україну залежності від російського газу. Також я бачу зміни у сфері державних закупівель,і відзначаю,як позитивне,призначення хороших економістів на міністерські посади. Реформи йдуть повільніше,ніж хотілося б і ніж треба було б. Але загалом Україна рухається у правильному напрямку».
 
Джон Гербст також торкнувся проблематики виборів у Штатах. На його думку,печальні наслідки,які може начебто потягти за собою перемога Трампа,дещо перебільшені. На прохання слухачів,Джон Гербст подав найгірший і найкращий сценарій розвитку подій для України,якщо Трамп сяде у президентське крісло: «Найгірший – Трамп не підтримає санкції. Найкращий – Адміністрація Трампа продовжить політику Адміністрації Обами,а Росія спровокує США на радикальні дії,як це було з літаком у Туреччині. Якщо Трамп відчує,що Путін кидає йому виклик,він готовий буде стати його найгіршим ворогом». Щодо Гіларі Клінтон,то у її проукраїнській позиції немає ніяких сумнівів. Але Джон Гербст коментує: «Я не певен,чи буде це збройна підтримка. Проте санкції щодо Росії точно поглибляться».
 
«Майбутнє України залежить від неї самої»
 
Публіцист і громадський діяч зі США Олександр Гольдфарб (див. «ГОРДОН») констатує,що « У США є деяка втома від офіційного Києва. Певні кола в американській політиці і бізнесі не приховують: Україна і все,що з нею пов`язано,їм порядком набридли. Ці люди є і серед демократів,і серед республіканців». На його думку,«любов Заходу до України обумовлена першою чергою діями Росії. Але зараз майбутнє України залежить від неї самої. Тому що у тих,хто проти надання вам летальної зброї,є об`єктивна логіка: вони бояться,що американську військову допомогу розкрадуть. Політики і військові США прямо говорять: «Ми б дали Україні зброю,але де гарантії,що її не продадуть наліво?». У той же час,Гольдфарб сподівається,що «Захід не відмовиться від підтримки України,особливо якщо Кремль продовжуватиме свою нинішню зовнішню політику».
 
«…бо ви приречені»
 
Олександр Турчинов зазначає на своїй сторінці Facebook: «Розмови про конфлікти в силовому блоці та мій перехід в Міністерство внутрішніх справ – чергова спланована провокація». На його думку,«сьогодні через окремі мас-медіа була вчинена чергова інформаційна диверсія російської пропагандистської машини на нашій території. Стиль роботи кремлівських провокаторів і їхні заготовки залишаються незмінними – дестабілізувати Україну зсередини,створити штучні конфлікти та посіяти недовіру».
 
Він також нагадує,що нещодавно «за допомогою такої ж тактики російська агентура розхитувала урядову коаліцію,стравлюючи попереднього прем’єра з можливими його наступниками. Тоді «аналітики» відправляли мене керувати Урядом. У них нічого не вийшло,бо державницькі сили замість протистояння продемонстрували зрілість і мудрість. Була збережена коаліція,оновлено склад Уряду та скориговано Програму дій».
 
Секретар РНБО звертає увагу на той факт,що неправдиві чутки про його нове призначення «ширяться у розпал путінського збройного божевілля на наших кордонах і на окупованих територіях нашої держави». А відтак наголошує: «Зараз саме той час,коли нам потрібна максимальна концентрація та консолідація. Ворог робитиме все,аби підірвати віру українців у нашу єдність і можливість дати гідну відсіч окупанту. Для цього він залучає не лише військові засоби,а й широкий арсенал брехні та дезінформації». Він також хоче «запевнити усіх негідників,які зазіхають на наш суверенітет і намагаються руйнувати нашу державу зсередини: не витрачайте часу і ресурсів: вас все одно це не врятує,бо ви приречені».
 
«Саме тому я побоююсь»
 
Митрополит Олександр (Драбинко) нагадує про те,хто причетний до усунення світлої пам’яті Блаженнішого Володимира. Він також попереджає,наголошуючи на ролі нардепа Новинського,що промосковські структури можуть усунути чинного Предстоятеля УПЦ владику Онуфрія. Митрополит Олександр зазначає (див.«Українську правду»),що «є вихованцем та духовним сином Блаженнішого Митрополита Володимира. Спочилий владика завжди говорив про недопустимість втручання бізнесу,політики у справи Церкви. Саме тому він виступив проти протеже Новинського у церковній сфері – митрополита Антонія (Паканича),якого «родина» Януковича хотіла посадити на (мовою Азарова) «трін» Предстоятеля».
 
А відтак констатує: «Служіння Предстоятеля іноді сприймають як суцільні лаври та почесті,один зі зручних способів лишити своє ім’я у історії. Однак,як засвідчив досвід спочилого Митрополита Володимира,все може бути зовсім інакше. Величезна відповідальність,зрада тих,на кого ти покладав надію та кому довіряв,молитва за друзів і ворогів. На жаль,мало з тих,хто прагне у Церкві влади,розуміють з якою відповідальністю та з якими тягарями вона пов’язана».
 
Владика зізнається,що його «протистояння з Новинським почалося не сьогодні,а у 2013 році,коли він грубо втрутився у внутрішнє церковне життя і на замовлення Януковича намагався усунути від управління Церквою Блаженнішого Митрополита Володимира. Митрополит Володимир був людиною,яку по-справжньому,від серця,шанувала і любила повнота Церкви. І коли Янукович та Новинський намагалися усунути старця з посади Предстоятеля,то проти цього беззаконня висловився не лише я. Я був поруч з Митрополитом. І тому стріли летіли у мене».
 
На його переконання,«Новинський,намагаючись на догоду політикам та бізнесу,усунути законного Предстоятеля Церкви,боровся проти самої Церкви. А за великим рахунком – і проти Бога. Колишньому президентові був потрібен слухняний Предстоятель. Прекрасно розуміючи,що Митрополит Володимир не буде таким,він намагався усунути його,а на звільнене таким чином місце – поставити іншого кандидата».
 
Митрополит Олександр висловлює впевненість,що «Митрополит Онуфрій — людина монашеського складу,не властолюбна і не політизована. Саме тому я побоююсь,що Новинський і його друзі-бізнесмени можуть знову повернутися до свого сценарію обрання «потрібної людини». Тобто знову спробувати звести на Київський «трон» владику Антонія. Причому зробити це так само,як вони намагалися це свого часу зробити з Митрополитом Володимиром. Змусити Митрополита Онуфрія піти на спокій або усамітнитися для молитви на Святій Горі. А на київську кафедру звести іншу людину з іншими моральними якостями та явним смаком до політики».
 
«Нині для України – саме такий момент»
 
Новий посол США в Україні Марі Йованович зазначає,роздумуючи про українські реалії: «Люди,яких я знаю особисто,натхненні тим,що у вас відбувається. Вони були вражені подіями на Майдані – хай навіть все це було дуже далеко від них. Вражені тим,як люди взяли на себе відповідальність за власне майбутнє. Тим,що люди були готові жертвувати і,зрештою,багато хто поклав життя заради цього. І,звісно,тими політичними змінами,які відбулися згодом» (див. «Українську правду»). На її думку,«те,що відбувається в Україні – справді надихає,адже за два роки змін було чимало». У той же час,вона відчуває «бажання бачити більше реформ,швидших реформ».
 
Йованович наголошує: «В історії бувають особливі моменти. Бувають моменти,коли з’являється історична можливість для змін. Нині для України – саме такий момент. За останні два роки ви провели необхідні зміни. Але чи були вони достатніми? Мабуть,ні. З цією оцінкою,думаю,погодиться кожен. І тому українці,українське громадянське суспільство,мають і надалі вимагати змін». На запитання,чи можливе успішне проведення всеохопних реформ в часи війни,вона відповіла: «Так,можливе. Та й ви самі були свідками реформ,які відбулися саме за часів війни. Більше того,іноді це навіть сприяє реформам! Адже в часи катаклізмів,в тому числі війни,ви просто не маєте іншого виходу,аніж рухатися вперед».
 
«Кремлю потрібна Україна у вогні»
 
Надія Пришляк наголошує в УНІАН,що «зараз – черговий етап тиску на Україну,зокрема,на Верховну Раду,з тим,щоб вона ухвалила зміни до Конституції в частині так званої децентралізації,де європейців цікавить пункт про особливий статус Донбасу. Із самого початку це була політично і юридично нерозумна ідея,але,вирішивши,що всіх перехитримо і не доведеться ухвалювати того,що не підтримує значна частина суспільства,українська влада,можливо,сама себе переграла». На думку аналітика,зважаючи на тиск Європи,«з великою ймовірністю можна чекати,що у Верховній Раді продовжаться волання про те,що потрібно йти на компроміси і ухвалювати зміни до Конституції,бо там немає ніякого особливого статусу,а є лише посилання на закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Але,якщо якомусь регіону визначаються інші умови управління,то це вже особливий статус,тобто,відмінний від інших».
 
Тож наразі,підкреслює Пришляк,«можна спрогнозувати одне – якщо на порядку денному Верховної Ради стане питання про внесення змін до Конституції,то парламент заштормить не на жарт. А на фоні підвищення тарифів на опалення,які стануть відчутними з початком опалювального сезону,можна очікувати і збурення в суспільстві».
 
У той же час,зазначає вона,«Європу,яка лобіює винесення цього питання на розгляд,цілком можна зрозуміти: попри те,що останні рішення щодо підтримки санкцій проти Росії дають оптимізм,що нас не покинули один на один з агресором,їм хочеться якнайскоріше забути про проблеми України. Можливо,вони щиро вірять,що Росію «попустить» і вона припинить свої агресивні дії. Втім,Росія точно не зацікавлена повернути в Україну мир,бо тоді б не було якихось незрозумілих «ДНР» та «ЛНР». Кремлю потрібна Україна у вогні. Тому Росія чекає втоми Європи від України. І дуже важливо,щоб європейські політики це усвідомлювали,перебуваючи у поки що мирному Києві».
 
Навряд чи варто ігнорувати такими та подібними серйозними попередженнями. Однак українське суспільство та вітчизняна політична еліта,схоже,вже таки навчені гіркими досвідом.
 
Тож стати на шлях фатальних помилок,очевидно,не зважиться й значна частина структур,які наразі декларують свою опозиційність. Адже дійти до статусу у відповідності з констатацією «Пропало все» майже ніхто не хоче.
 
Однак,на жаль,викликів стає не менше. На цьому в міру своєї компетентності та можливостей наголошували й ЗМІ: «Клімкін закликає Європу не бути наївною і не довіряти Путіну» (Укрінформ),«Кучма вважає,що Європа відповідальна за події в Україні» («УП»),«Кавказ-2016»: Росія репетирувала повномасштабну війну з Україною?» («Радіо Свобода»),«Гра на розпалювання. Що означає скандальне рішення глави Придністров`я» («ЄП»),«Україна може припинити участь у роботі ПАРЄ у разі визнання російської делегації – Клімкін» («ДТ»),«Злітна або посадкова?» («ЛБ»),«Тортури українців стали звичною практикою для Росії»,- МЗС» («Світ»),«Час рятувати Європу» («НВ»)…
 
Та навіть найсуворіші реалії вже не спроможні перекреслити те,що було зроблено десятками поколінь українських патріотів. На вівтар свободи та державності покладено мільйони життів. Адже,як мовив Пророк України,«Не вмирає душа наша,не вмирає воля».
 
Правда,моментом істини може стати саме сьогодення. Бо ж нині Україна – на межі,за яку відступати не можна. Це усвідомлює як значна частина владної еліти,так і більшість суспільства. Як і те,що у Кремлі не збираються відмовлятися від шляху війни проти нашої держави та нації,кожного,хто усвідомлює себе українцем.
 
Тож – попереду доленосна політична осінь,нові суворі іспити. Їх вдасться успішно скласти,якщо будемо разом. Якщо Бог та Україна залишатимуться понад усе. Будьмо!
 
Автор публікації – Віктор ВЕРБИЧ