Мальовничий берег озера, чарівні поліські краєвиди, поєднання відпочинку із духовним розвитком – таким був православний молодіжний фестиваль «Фавор», який, з благословення єпископа Волинського і Луцького УПЦ Нафанаїла, з 16 по 21 липня тривав у Волинській єпархії. Цей захід уже сьомий рік поспіль відбувся у формі таборування православної молоді на узбережжі озера Тросне, розташованого поблизу села Карасин Маневицького району.

Участь у фестивалі взяли молоді люди віком від 15 до 35 років, і загалом до табору з’їхалися до 150 юнаків та дівчат. Духовно молоддю тут опікувалися священики Волинської єпархії УПЦ, які несуть послух молодіжного служіння.

Особливістю фестивалю «Фавор» є те, що кожного року його духовна складова та програма відпочинку присвячені певній темі. «Чому Православ’я?» – такою була тема цьогорічного «Фавору», адже цього року повнота Української Православної Церкви урочисто відзначає 1030-річчя Хрещення Русі. І понині люди продовжують шукати істину,  отож, цьогорічний фестиваль мав на меті допомогти сучасній молоді побачити та переконатися, чому саме Православ’я є істинним шляхом до Бога.

«Ми хочемо, щоби молодь побачила та дізналася, що таке Православна віра і Церква, також ми хочемо і розвіяти міфи і штампи про Православ’я. Мовляв, якщо повністю жити відповідно до нашої віри, то з’являється багато «не можна». А насправді це не так», –  зауважив, у коментарі “ВП”, клірик Свято-Хрестовоздвиженського храму УПЦ селища Колки протоієрей Михаїл Анісімов, який був спікером фестивалю.

Сама програма включала духовні бесіди, тематичні лекції, спортивні та інтелектуальні ігри, нічні ватри після вечірніх молитов, і необхідне для молоді спілкування зі священиками та поміж собою.

Розпочався фестиваль, звісно, із молебню перед початком доброї справи, яку звершив протоієрей Михаїл Кулакевич.

Після молебню і знайомства молоді учасники фестивалю поділилися на загони та приступили до необхідних для щоденного функціонування табору справ, познайомились, почали обговорювати головну тему фестивалю.

Ввечері, після вечірніх молитов, коли учасники фестивалю зібралися навколо вогнища, відбувся своєрідний гала-концерт «Талантами багата наша земля». Кожен з 10 загонів представив свою назву, девіз та заспівав власну пісню. Отож, молоді люди та навіть їхні наставники мали можливість продемонструвати свої таланти та фантазію, виконуючи авторські або відомі естрадні пісні, декламуючи і свої власні вірші.

Протоієрей Михаїл Анісімов розпочав тематичну розмову з моменту заснування Церкви Христової – зішестя Святого Духа на апостолів та проповіді апостола Петра. Він також розповів про сутність самих слів «Православ’я» і «православний». «Наша релігія, наше віровчення є тою своєрідною оправою, яким зберігається вчення Христове, проповідуване апостолами у первозданній чистоті. Святі апостоли самі закликали перших християн «випробовувати духів», тобто не всяким вченням вірити, а перевіряти чи від Бога вони походять», – пояснив отець Михаїл.

Він закликав молодь не просто «вірити в Бога» і ходити молитися до православного храму, але знати основи своєї віри, намагатися при кожній нагоді дізнаватися про неї чим більше, бути свідомими своєї віри і переконань православними християнами.

А на другий день фестивалю у гості до молоді завітав заступник голови Синодального відділу УПЦ по роботі з молоддю архімандрит Іоасаф (Перетятько).

Отець Іоасаф, сам за фахом психолог, поспілкувався із учасниками фестивалю  на доволі цікаву та актуальну як для молоді тему – як бути собою, проявляючи свою індивідуальність. Архімандрит  Іоасаф наголосив, що перебування у лоні Православної Церкви, церковне життя, що передбачає не лише духовну радість, але і боротьбу із пристрастями та самовиховання, як раз і створює умови для того, щоби молода людина не «розчинилася у сірій масі», а була самим собою. «Не мисліть стереотипами, і не слідуйте стереотипам», – також закликав молодь отець Іоасаф.

Він також надав кілька практичних рекомендацій стосовно того, як правильно вести дійсно здоровий спосіб життя.

По тому, молоді люди змогли взяти участь у цікавому квесті «Чарівна країна Фаворос», який провела організатор та співавтор сценарію квесту журналістка Анна Тумік. В ході гри її учасники також мали можливість і перевірити свої знання Священного Писання, оскільки до «випробувань» квесту входили і запитання на тему біблійної історії, які ставили священики, які теж взяли участь у квесті.

Темою обговорення цього дня були «Міфи про Православ’я». Отож, ввечері спікер фестивалю священик Павло Чамахуд розвіяв низку побутуючих у середовищі вірян неправильних уявлень та розхожих штамів. Так, виявляється, що традиція робити надкупольні хрести із розташованим під самим хрестом півмісяцем не пов’язане із відзначенням та знаком перемог християн над мусульманськими ворогами – турками-османами, татарами-ординцями, тощо. Як пояснив отець Павло Чамахуд, півмісяць тут, насправді – якір. «Якір, як символ  надійної опори в бурному морі життєвих страстей.  І цей символ використовували ще перші християни», – пояснив він.

А знак хреста із написом «ІС ХС НИКА» (Іісус Христос перемагає»), який віднедавна священики і віруючі люди полюбляють ставити як наліпку на автомобілях насправді походить не з ранньохристиянських катакомб, а з   київських печер. «Авторство» «монастирського хреста» приписується монахам Київського Троїцького Іонінського монастиря, які вперше почали використовувати дане зображення як логотип обителі, а згодом віддрукували подібні наклейки для монастирських автівок. Вже пізніше, починаючи з 2000-х років ця традиція «пішла в народ», поширившись з Києва по всій Україні, а згодом – і в інших православних країнах.

Третього дня, після ранкових молитов і сніданку учасники фестивалю на чолі зі священиками взяли участь в ще одному  цікавому квесті. Семеро священнослужителів по черзі спілкувалися із молодими людьми, які, відповідно, були поділені на сім груп. Упродовж кількох хвилин кожен зі священиків лаконічно розповідав про сутність одного з 7 Святих Таїнств Православної Церкви: Хрещення, Миропомазання, Причастя, Покаяння, Священства, Шлюбу та Єлеопомазання. Таким чином, кожна група прослухала коротку лекцію про усі Святі Таїнства церковні.

Гостем фестивалю цього дня став намісник Свято-Хрестовоздвиженського Чарторийського монастиря, що у селі Старий Чорторийськ Маневицького благочиння, – архімандрит Володимир (Гапонюк). Отець Володимир розповів про сутність і значення в домобудівництві спасіння людства Таїнства Євхаристії або Причастя.

Він нагадав, що це Таїнство було встановлене Господом нашим Ісусом Христом під час Таємної Вечері, коли Спаситель вперше преподав апостолам Свої Чесні Тіло і Кров. Суть його полягає у тому, що в часі Божественної Літургії благодаттю і силою Святого Духа хліб і вино пресуществляються в Тіло і Кров Спасителя, приносяться у Безкровну жертву Богу Отцю і преподаються вірним. Таким чином, приймаючи під виглядом хліба і вина самі Чесні Тіло і Кров Христові, віруюча людина таємно поєднується із Ним та отримує залог життя вічного. «Хто Тіло Моє їстиме та питиме Кров Мою, той у Мені перебуватиме, і я у ньому», – ці слова Христа-Спасителя нагадав присутнім отець Володимир. Отож, Таїнство Причастя є необхідним кожному православному християнину для спасіння.

Він відповів також і на запитання присутніх. Зокрема, молодь цікавило таке питання, наскільки часто треба приступати до Причастя. Адже, якщо з одного боку, чим частіше людина приступає до Святих Христових Таїн, тим краще, а з іншого – причащатися слід достойно, підготувавшись упродовж кількох днів постом і молитвою.

«Тим, хто хоче запровадити у своєму житті практику причащатися дуже часто, варто перед тим порадитися зі священиком. Загалом, правильним буде приступати до Таїнства Причастя не частіше ніж раз у два тижні, але ні в якому разі не раз чи два на рік – в часи Великого та Різдвяного постів. Дехто думає, що до Причастя приступати варто лише у дні постів, але це у принципі неправильно», – пояснив архімандрит Володимир.

А ввечері кожен з 10 загонів представив сценку, відтворивши на сцені одну з євангельських притч. Таким чином, були інсценізовані притчі про немилосердного боржника, про званих на царську вечерю, та інші розказані Спасителем притчі. Окрім, власне притч, була відтворена і реальна євангельська історія про зцілення Спасителем 10 прокажених, з яких лише один – самарянин – повернувся і подякував. Також були інсценізовані епізод зі Старого Завіту, а саме – про мудрий суд царя Соломона та історія життя святих благовірних князів Петра і Февронії. А один загін сам придумав та відтворив на сцені повчальну історію про те, що попри усі життєві негаразди, не слід втрачати надії, а також не забувати про те, що поруч із нами є ті, хто потребує ще більшого співчуття і допомоги. А герой ще однієї зі сценок – монах, що впав був у гординю, переконався, що Богові угодні не лише чернечі подвиги, а будь-яка людська діяльність і праця.

Присутні також могли почути пісні під гітару у виконанні учасників фестивалю протоієрея Василія Іванейка та Романа Леха. Варто зауважити, що отець Василій і Роман виконали власні пісенні композиції. Зокрема, пісня отця Василія «Я напишу листа» була присвячена покаянню, а Роман Лех заспівав лірично-філософську композицію «Там, де скрізь навкруги темнота».

Насамкінець спікер фестивалю протоієрей Михаїл Анісімов ще раз нагадав присутнім про сутність і значення 7 Святих Таїнств.

На четвертий день фестивалю «Фавор», для учасників заходу була відслужена Божественна Літургія.

З благословення керуючого Волинською єпархією УПЦ єпископа Нафанаїла, богослужіння очолив голова єпархіального відділу у справах молоді ієромонах Ілля (Вишневський). Йому співслужили духівник фестивалю протоієрей Михаїл Кулакевич та священик Олександр Шинкарук. Окрасою служби став спів хору священиків і колективу, сформованого із «фаворівської» молоді під керівництвом Дарини Чамахуд. За Літургією близько 50 чоловік причастилися Святих Христових Таїн.

Напередодні ввечері була відслужена Всенічна, яку звершив духівник фестивалю протоієрей Михаїл Кулакевич. Під час Всенічної бажаючі причаститися приступили до Таїнства Сповіді.

Пресвята Євхаристія – зустріч із Богом у Святому Таїнстві Причастя – є, згідно православного віровчення, головною і необхідною складовою церковного буття, а відтак і життя кожного православного християнина. Благодаттю і силою Святого Духа під час Літургії хліб і вино пресуществляються в Тіло і Кров Господа нашого Іісуса Христа, приносяться у Безкровну жертву Богу Отцю і преподаються вірним. Таким чином, приймаючи під виглядом хліба і вина самі Чесні Тіло і Кров Спасителя, віруюча людина таємно поєднується із Ним та отримує залог життя вічного.

Отож, Божественна літургія стала головним моментом православного молодіжного фестивалю «Фавор», який відбувається у Волинській єпархії та керується православними священнослужителями.

«Колись так, посеред лісу, молилися і трудилися подвижники, і ми сьогодні, відпочиваючи тут, також помолилися за Божественною літургією, як колись і вони. Причасників я вітаю із прийняттям Святих Христових Таїн, і також хочу наголосити, що тут ми можемо і духовно збагатитися і відпочити. Можемо знайти нових друзів, дізнатися більше про нашу віру і Церкву, загалом, стати ближчими до Бога і один до одного», – сказав голова молодіжного відділу Волинської єпархії ієромонах Ілля (Вишневський).

Оскільки темою цьогорічного православного молодіжного фестивалю “Фавор” було питання «Чому Православ’я?», то головним завданням духовної складової відпочинку молоді було утвердження у Православній вірі та глибше ознайомлення із догматичними істинами Православ’я, а також із богослужінням, формами благочестя, звичаями і традиціями Православної Церкви.  Саме останній темі і був присвячений четвертий день фестивалю.

Богослів’ям у фарбах називають Святі Отці православну ікону. Про канони, традицію та історію древнього мистецтва іконопису молодим учасникам фестивалю розповів луцький іконописець Сергій Данилюк. Митець наголосив, що православна ікона є не просто священним зображенням, адже кожний колір чи символ у ній має глибоке духовно-символічне значення. Сергій Данилюк відповів і на запитання присутніх, які стосувалися історії іконошанування та іконопису.

Чи не найцікавішою частиною програми цього дня стала зустріч із викладачем літургіки ВДС настоятелем луцького храму Святої рівноапостольної Марії Магдалини протоієреєм Олександром Колбом. Вона пройшла у формі своєрідної «прес-конференції», в ході якої отець Олександр  відповів на запитання стосовно такої важливої теми як богослужіння та форми благочестя Православної Церкви. Варто зауважити, що запитання молоді та відповіді священика торкалися теми віри і спасіння загалом. При чому діапазон тем, які цікавили молодь був доволі широким – від того чи можна йти до храму без хрестика, якщо він обірвався до такої непростої теми як вилікування розколу в українському Православ’ї. Це, до слова продемонструвало те, що молодь проявляє неабияку зацікавленість  духовним життям та цікавиться життям Церкви. Звісно, якщо одні з присутніх, до прикладу, знають  про те які чини Літургії існують у Православній Церкві, то інші роблять у храмі перші кроки, тому і запитання були доволі різноплановими.

Отець Олександр, своєю чергою, на усі запитання надав вичерпну і ґрунтовну пастирську відповідь. Він закликав молодих вірян і надалі цікавитися православним богослужінням і благочестивими традиціями, а також не примішувати до церковних форм благочестя забобонних традицій, які до уставних особливостей богослужіння та норм благочестивої поведінки у храмі не мають жодного відношення.

А ввечері «фаворівці» переглянули два цікавих відеокліпи. «Мудрість пісні» – такою була тема цієї нічної ватри, і після перегляду відеокліпу пісні відомого виконавця Ляпіса Трубецького «Молодість радість» спікер фестивалю протоієрей Михаїл Анісімов наголосив, що життя людини є швидкоплинним. Отож замислюватися над Вічністю, сенсом життя і дбати про спасіння душі треба починати ще із юності.

А другим кліпом, який переглянули присутні був відеоролик про велосипедну подорож до Свято-Успенської Почаївської Лаври, яку здійснили настоятель і клірик Свято-Хрестовоздвиженського храму селища Колки протоієреї Олександр Білінський та Михаїл Анісімов і до якої долучилися сини отця Олександра та охочі священики  і молоді люди.

Останній день фестивалю, п’ятниця 20 липня,  був найнасиченішим та особливо змістовним духовно.

“Господа Бога святіть у серцях ваших, і завжди готовими будьте кожному, хто в вас запитає, дати відповідь про ваше уповання із лагідністю та благоговінням”, – закликав вірних святий апостолі Петро у своєму Першому соборному Посланні. А у теперішній час, який прийнято називати інформаційним, вміти захищати Православну віру, спілкуючись із представниками інших конфесій є особливо актуальним і потрібним. Отож, “фаворівці” мали можливість прослухати своєрідний “майстер-клас” стосовно дискусій з представниками інших конфесій, який провів спікер фестивалю священик Павло Чамахуд. Він порадив молоді, у таких випадках, по-перше, не боятися, а по-друге – вести богословську полеміку із любов’ю та лагідністю по відношенні до співрозмовника. А що найголовніше – слід самим цікавитися віровченням та історією Православної Церкви, читати та вивчати Священне Писання, знайомитися й зі святоотцівською літературою, що, першою чергою, є як корисним для душі, так і допоможе впевнено дати відповідь на запитання та закиди представників інших віровизнань.   Варто використовувати і сучасні можливості. До прикладу,  скористатися Інтернетом для того, щоби дізнатися більше про Православ’я є куди кориснішим, ніж просто “блукати Інтернетом” та спілкуватися у соцмережах.

А учасник фестивалю протоієрей Іоанн Піпаш торкнувся і доволі цікавої теми стосовно ідентифікаційних кодів та біометричних паспортів. “Позиція нашої Церкви щодо біометричних паспортів полягає у тому, щоби не засуджувати тих, хто їх бере та використовує, і не примушувати до цього тих, хто не хоче цього робити” – повідомив отець Іоанн.

Він також наголосив, що у питаннях стосовно останніх часів, що передують Другому пришестю Христа-Спасителя, слід керуватися Священним Писанням та Переданням, святоотцівськими тлумаченням книги Одкровення та відповідних місць в Посланнях апостольських, тобто вченням Православної Церкви загалом. Отож, не варто  прислуховуватися до псевдоправославних “страшилок” та перейматися ними. “Отримання біометричного паспорта не означає, ні у якому разі, автоматичного зречення від Христа. Святий апостол Павло говорить, що: ” ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в  Іісусі Христі, Господі нашому!”. А те начертання про яке йдеться у книзі Одкровення, тобто “печать антихриста”(Одкр. 13: 16-18) буде свідомим зреченням від Христа”, – зауважив священик.

Цього дня усі “фаворівці” із нетерпінням чекали вечора, адже цієї останньої нічної ватри мав відбутися конкурс “Містер і міс “Фавор”-2018″.  Точніше журі із “королів” “Фавору”, якими були священики, мало обрати найкращих “принца і принцесу” “Фавору”. Отож, пари “принців та принцес”, мусили пройти низку конкурсних випробовувань, в ході яких вони проявляли як свої творчі здібності і таланти, так і  кмітливість.

За результатами конкурсу “містером і міс “Фавору” – 2018″ стали Іван Білінський із селища Колки Маневицького району та Христина Мельник з села Залісоче Ківерцівського району.

Завершальна бесіда, звісно, відбулася у ракурсі основної теми фестивалю “Чому Православ’я?” і була присвячена питанню пошуку людиною істини та віднайдення її у Христі та Його Святій Церкві. І хоча переважна більшість православних українців були, через Святе Таїнство Хрещення, приєднані до Православної Церкви у віці немовляти своїми батьками, згодом вже у віці підлітковому і тим більше дорослому, людина все одно постає перед вибором. І духовні наставники фестивалю  – священики Волинської єпархії Української Православної Церкви по черзі розповіли про те, що спонукає їх бути і лишатися православними християнами.

На початку спікер фестивалю протоієрей Михаїл Анісімов коротко підсумував те, що вже було обговорено в ході цьогорічного фестивалю “Фавор”. Наголосив він і на самому факті того, що Єдина Свята Соборна і Апостольська Православна Церква є тією Церквою, яка була дві тисячі років тому заснована Господом нашим Ісусом Христом.

“Господь сказав: “Я є дорога, істина і життя”, а засновану Ним Церкву апостол Павло назвав “Стовпом і утвердженням істини”. Отож, я стою у цій істині, і закликаю вас усіх стояти у ній”, – наголосив отець Михаїл.

А протоієрей Олександр Білінський вказав та те, що ще однією ознакою істинності Православ’я є величезний сонм православних святих, які своїм життям і любов’ю свідчили про істину.

“Так, за нас колись зробили вибір батьки, але ми все одно маємо вибір, можемо думати і оцінювати. А для того, щоби обрати істину, утвердитися у ній, потрібно бути небайдужим. Господь все одно стукає у наші із вами серця. І нам треба досліджувати, просити у Бога мудрості, і Він дасть нам відповіді на усі наші запитання, у тому числі і на запитання стосовно того, який шлях є істинним. Цю істину я знайшов, і я щасливий тим, що я православний християнин”, – сказав голова Молодіжного відділу Волинської єпархїі ієромонах Ілля (Вишневський).

Не бути байдужими до справи спасіння своїх безсмертних душ і цікавитися світоглядними питаннями закликав присутніх і священик Павло Чамахуд. Він наголосив, що на цьому шляху можуть з’являтися і сумніви, але із Божою поміччю та за умови наших власних зусиль ми можемо долати їх, утверджуючись у Православній вірі.

“Я сам народився і виріс на тій землі де віруючі люди особливо дорожать Православ’ям – на землі Закарпаття. Там 300 років панувала насильно нав’язана унія, але Господь послав нам такого святого подвижника як преподобний Олексій Карпаторуський. Його апостольськими трудами Православ’я на Закарпатті відродилося, а в часи його життя до своєї споконвічної віри поверталися маси людей, бувало що з однієї чаші він причащав до 3 тисяч людей під час Літургії. Тому бережімо нашу святу віру”, – розповів учасник фестивалю клірик Свято-Покровського кафедрального храму УПЦ Луцька протоієрей Іоанн Піпаш.

Відтак, кожен зі священиків розповів про свій духовний шлях, своє маленьке чудо, яке Господь сотворив у його житті.

А протоієрей Михаїл Анісімов зауважив, що хоча він у Церкві був із дитинства, навіть змалечку прислуговував у храмі, питання вибору стояло і перед ним, але він, долаючи сумніви, йшов тою дорогою, яку вказувала Православна Церква. І не схибивши, він не шкодує, мало того – будучи священиком, допомагає тепер знайти істину й іншим людям.

Розповів він і про реальне чудо, яке трапилося в його житті, коли вони із братом потрапили у ДТП і були на мить від смерті. “Коли я був при свідомості, то я не перестава молитися. У мене була іконочка і я постійно молився. І зараз ми із братом живі і здорові”, – розповів батюшка.

Свої думки висловлювали та ділилися власним досвідом духовного життя не лише священики – духівники фестивалю.

“Мої батьки довго не могли мати дітей, здавалося що ніщо не допоможе. Але моя мама ревно молилася, і одного разу у Свято-Успенській Почаївській Лаврі вона, молячись перед чудотворною Почаївською іконою Божої Матері, благала Матінку Божу про те, щоби Її молитвами і  заступництвом Бог послав їй із чоловіком – моїм татом дитину. І результатом цієї молитви є те, що я зараз тут стою і спілкуюся із вами”, – таку історію розповів 23-річний Віталій Радчук із села Затурці Локачинського району.

А в суботу 21 липня учасникам фестивалю довелося вже прощатися, адже по завершенні фестивалю вони поволі роз’їжджались по домах.  Фестиваль був завершений молитвою – духівник фестивалю протоієрей Михаїл Кулакевич відслужив подячний Молебень та побажав аби додому молоді люди поверталися духовно зміцнілими та ширили скрізь ту атмосферу добра, любові і духовної наснаги, яку вони отримали тут.

Ось так завершився цьогорічний православний молодіжний фестиваль “Фавор”. Оскільки цього року повнота Української Православної Церкви і наша Держава – Україна урочисто святкують 1030-ту річницю Хрещення Русі, то і темою фестивалю не випадково було обране питання “Чому Православ’я?”. Що, своєю чергою, зробило “Фавор”-2018″ особливим.

І враховуючи усе, що було тут сказано і почуто, те, що довелося побачити і пережити, можна сміливо сказати, що у цьому маленькому куточку волинського Полісся, на узбережжі озера Тросне, відбулося справжнє торжество Православ’я – торжество віри у душах і серцях саме молодих вірян, які є майбутнім нашої Церкви і нашої Держави.

Костянтин Олексюк