Першою людиною, яка побувала на Місяці, в 1969 році став астронавт NASA Ніл Армcтронг. Але вже у 1972 році американська місячна програма “Аполлон” припинила своє існування. Відтоді сотні астронавтів літали в космос, але здебільшого на МКС і за ці 50 років ще ніхто не літав далі. Але нова місячна програма NASA Artemis, спрямована на те, щоб не лише повернути людину на Місяць, а й заснувати базу на нашому супутнику вже цього десятиліття. Мартін Ріс з Кембриджського університету, Великобританія, вважає, що ця місячна місія може стати останньою для астронавтів NASA, пише Phys.

“Найбільшою відмінністю між епохою програми “Аполлон” і серединою 2020-х років є дивовижне покращення технологій та розвиток робототехніки. Понад те, суперництво наддержав, тобто США та СРСР, як це було тоді, більше не може виправдовувати величезні витрати на такі космічні польоти. Я вважаю, що саме це є головним аргументом на користь того, що такі програми можуть бути неможливими”, — говорить Ріс.

За словами вченого, кожен запуск ракети-носія програми Artemis, а їх планується ще 2, якщо враховувати запуск місії Artemis 1, який відбувся 16 листопада, коштуватиме NASA приблизно 4 млрд доларів.

Водночас досягнення у створенні автономних космічних апаратів, які можуть самостійно працювати на поверхні інших планет, як це вже показує марсохід Perseverance, говорять про їхню дедалі більшу ефективність у наукових дослідженнях.

“Протягом наступних одного чи двох десятиліть роботизоване дослідження Марса може стати майже повністю автономним, а присутність людини не дасть особливих переваг. Тепер багато космічних проектів можна буде реалізувати за допомогою роботів”, — каже Ріс.

Так само, вважає вчений, якщо видобуток цінних матеріалів на Місяці або на астероїдах стане економічно вигідним, то його також можна буде проводити дешевше та безпечніше за допомогою роботів. Роботи також можуть досліджувати Юпітер, Сатурн та їхні супутники і це коштуватиме дешевше, ніж пілотовані місії.

“Астронавти програми “Аполлон” були справжніми героями, але такий ентузіазм і підвищена увага до дослідження космосу може викликати тільки висадка на Марс. Але така місія може коштувати NASA трильйон доларів і це занадто високі витрати, які навряд чи схвалить громадськість, особливо на тлі проблем, які потрібно вирішувати на Землі”, — каже Ріс.

За словами вченого, астронавтам потрібно більше “обслуговування та підтримки”, ніж роботизованим апаратам.

“Якщо говорити про подорож на Марс, то астронавтам знадобиться повітря, вода, їжа, житло та захисні заходи від шкідливого сонячного та космічного випромінювання. Роботам це не потрібно”, — каже Ріс.

Вчений вважає, що якщо люди й літатимуть далі на Місяць або ж полетять на Марс, то це, швидше за все, буде прерогатива приватних компаній, які зможуть знайти на це гроші. Але щодо NASA, яку фінансує уряд США, то для цієї організації програма Artemis швидше за все стане фіналом, а не початком нової ери у дослідженні космосу та продовженні справи програми “Аполлон”.