Закупівлі непрацюючих інкубаторів для немовлят, фейкових “швидких” та “Таміфлю” від свинячого грипу в чотири рази дорожче цін виробника – це все історії прем’єрства Юлії Тимошенко, про які українці вже давно забули. Але про ті “золоті” часи не забули одіозні дистриб’ютори, фірми-прокладки та екс-очільники українських фармрегуляторів з оточення лідерки “Батьківщини”.

Сьогодні ці ділки працюють у реаліях міжнародних закупівель ліків та посунуті від бюджетної годівниці МОЗ, хоча й не полишають спроб повернути втрачені джерела надприбутків. А сама Юлія Володимирівна нещодавно розпочала свій власний “хрестовий похід” проти нової команди Супрун та міжнародних закупівельних організацій.

Мета зрозуміла: коли Тимошенко керувала Урядом, “свої” посередники могли продавати міністерству ліки для онкохворих у десятки разів дорожче.

Наприклад, один і той самий препарат для лікування раку одного і того самого виробника “Граноцит 34” за часів Тимошенко купували по 205 доларів за одиницю, а сьогодні міжнародні організації купують його по 55 доларів.

Це один із сотень прикладів того, чому стара система закупівель ближча й комфортніша Тимошенко та її команді, і чому задля її повернення лідерка “Батьківщини” розгортає цілу медичну війну.

“Всі Свої” на закупівлях “Таміфлю”

Осінь 2009 року, в Україні – епідемія грипу, є перші смерті, хворі вчасно не отримали ліки, що могло б врятувати їхні життя.

2 листопада, ніч, аеропорт Бориспіль. На летовищі під світлом телекамер гуртується політичне керівництво країни: прем’єр Юлія Тимошенко, глава секретаріату президента Віра Ульянченко та міністр закордонних справ Петро Порошенко.

Вони особисто зустрічають літак зі Швейцарії з важливим вантажем – препаратом “Таміфлю” від грипу, що його закупив Уряд і Міністерство охорони здоров’я, очолюване Василем Князевичем.

Ця пафосна історія “порятунку” українців від свинячого грипу закінчилася як завжди – схемою з переплати на закупівлі життєво необхідного препарату.

По гарячих слідах журналісти з’ясували, що Уряд Тимошенко купив ліки у фірми-посередника в 5 разів дорожче, ніж міг купити напряму у виробника – компанії Roche в рамках “Програми створення резервів “Таміфлю”.

Так, вартість закупленого препарату становила 251 гривню або 22 євро за курсом 2009 року за упаковку, хоча виробник пропонував Уряду купити ліки ще до епідемії по ціні 5-6 євро.

МОЗ Князевича закупив препарат в одіозного дистриб’ютора – компанії “Ганза”, що належала Петру Багрію, одному з фаворитів тендерів міністерства.

Закупівлями Таміфлю опікувався, у тому числі, тоді директор департаменту МОЗ Юрій Константінов. Журналісти з’ясували, що раніше Константінов працював директором у компанії Петра Багрія.

Петро Багрій, як і Юлія Тимошенко, критикує міжнародні закупівлі, бо сьогодні його компанії перемагають на тендерах набагато рідше, ніж це було можливо за часів прем’єрства Юлії Володимирівни.

Тоді фірми, пов’язані з Багрієм (“Ганза”, “Сумська аптечна компанія”, “Фармацевтичні препарати регіонів”) отримали від МОЗ 588 мільйонів гривень.

Лише одна компанія “Ганза”, поки Тимошенко очолювала Уряд, виграла на державних закупівлях 198 мільйонів гривень, з них 185 мільйонів – на тендерах Міністерства охорони здоров’я. Варто згадати, що долар на початку прем’єрства Юлії Володимирівни коштував менше 5 гривень.

Сьогодні на централізованих закупівлях продажі фірм, підконтрольних Багрію, суттєво впали. Але ці фірми продовжують вигравати тендери і продавати ліки в рази дорожче конкурентів у регіонах, де закупівлі відбуваються не через міжнародні організації, а напряму.

У команді Тимошенко є й інші відомі дистриб’ютори ліків. Наприклад, одним із співвласників “Оптіма Фарм” є Андрій Губський, рідний брат Богдана Губського, екс-нардепа від БЮТ.

У 2010 році він очолював партію “Батьківщина” в Київській області. За час прем’єрства Тимошенко “Оптіма фарм” виграла на тендерах МОЗу майже 4 мільйони гривень.

“Всі Свої смотрящі”

Контроль над фармацевтичною галуззю в часи урядування Тимошенко здійснювали теж соратники прем’єрки. Керівниками двох основних фармрегуляторів країни стали люди, пов’язані з… особистим лікарем Тимошенко– Людмилою Падалко.

ЇЇ син, Геннадій Падалко, очолив Державну службу з лікарських засобів, яку Князевич, очільник МОЗ в Уряді Тимошенко, вивів з-під міністерства у пряме підпорядкування Кабінету міністрів України, очолюваного… Юлією Володимирівною.

Інший фармацевтичний регулятор – “Державний експертний центр” – очолив бізнес-партнер Людмили Падалко Едуард Данилюк. Удвох вони володіли компанією ТОВ “Профіт”.

Сама Людмила Падалко родом з Дніпра, як і Юлія Володимирівна. Останні 12 років вона – депутат обласної ради від БЮТ, член політичної ради партії “Батьківщини”.

Падалко очолює Дніпропетровський перинатальний центр та є дуже не бідною людиною, як для лікаря: має будинок на майже 500 “квадратів”, 4 квартири, з них одну в Криму, 2 земельні ділянки, 3 гаражі та магазин на 165 квадратних метрів.

Фейкові “швидкі” та непрацюючі інкубатори для немовлят. Знову всі “свої”

Забули й про кримінальну справу проти Юлії Володимирівни через закупівлю “швидких”, які виявилися звичайними бусиками. Забули і про закупівлю непрацюючих інкубаторів для немовлят на 5 мільйонів євро.

2009 рік. Уряд Тимошенко урочисто звітує про 1000 новеньких “швидких” для сільських лікарень. Але закуплені автомобілі Opel Combo, завезені в Україну як карети швидкої допомоги, виявилися звичайними бусами з аптечками, килимками та наліпками з червоним хрестом та прізвищем прем’єрки.

Генеральна прокуратура відкриває кримінальну справу та звинувачує Тимошенко в нецільовому використанні бюджетних коштів.

Але, як і заведено в Україні, все закінчилося “цапами-відбувайлами”. Обвинувачення отримала не прем’єр-міністр чи міністр охорони здоров’я, а двоє працівників митниці та економіст пологового будинку.

У той самий період відбувається ще одна закупівля – інкубаторів для немовлят, що виявилися непрацюючими!!!

Обидві закупівлі стаються напередодні президентських виборів, і Юлія Володимирівна особисто вручає лікарям ключі від “швидких”.

І авто, і поламані інкубатори закуповують в рамках однієї угоди з компанією Vamed, яка управляє відомою німецькою клінікою “Charité”. У цій клініці часто лікується і сама Тимошенко.

Сьогодні Тимошенко – лідер електоральних симпатій українців з короткою політичною пам’яттю. І хоча сама Юлія Володимирівна офіційно не заявляла про участь у президентських перегонах, її політична партія “Батьківщина” вже оголосила про “новий курс України” та “нові можливості для кожного”.

От тільки під “кожним” вічний кандидат у президенти, схоже, розуміє виключно “своїх”.

Незадовго до виборів лідерка “Батьківщини”, яку часто звинувачують у популізмі, взялася нещадно публічно критикувати медичну реформу, адже медицина сьогодні – болюча тема для кожного українця.

Але, як бачимо, почала вона не з критики сільської медицини, ініціативи президента, що було б логічним для “лідерки опозиції”, якою вважає себе Юлія Володимирівна, а з міжнародних закупівель.

З реформи закупівель ліків через міжнародні організації, яка вже довела свою ефективність і дозволяє щороку економити сотні мільйонів.

Це не дивно, адже за золотих часів Тимошенко, коли ліки купували у дистриб’юторів, її все влаштовувало. Схоже, що саме ці дистриб’ютори і будуть допомагати Юлії Володимирівні сісти в президентське крісло, фінансуючи її кампанію.

Це дозволить їм повернути собі старі схеми та потоки, а Тимошенко – гарантувати їм пізніше закупівлю не через міжнародників, а у “своїх”, як було і раніше.

До цього ж фан-клубу “дерибанщиків медбюджету” перед виборами, як бачимо, все більше долучаються і народні депутати, і головні лікарі державних клінік, які вже роблять свою ставку на майбутнє, а вірніше – “гарно забуте старе”.

Джерело – “Українська правда”

Автор – Олександра Устінова, член правління “Центру протидії корупції”