Епіграфом до «Маленького українського ангела» стало зворушливе п’ятирічної киянки Ждани,висловлене нею ще під час Помаранчевої революції 2004 року: «Я так люблю Україну,що можу небо поцілувати». У кожному з верлібрів,що опубліковані в новій книзі лучанки Клави Корецької,- талановите художнє осмислення нинішніх реалій. Поетесі вдалося органічно поєднати глибинний ліризм і яскраво виражене публіцистичне начало. Причому «Маленький український ангел» однаково цікавий як для юного,так і «багатого літами» читача,адже кожен текст – щемливе (мудре і водночас дитинно довірливе) сповідальне одкровення,незаймано-чистий,світлий,оптимістичний погляд на сьогодення.
 
Зрештою,як підтвердження вище висловлено,процитуємо верлібр,яким завершується книга Клави Корецької:
Їх уже багато – небесних сотень,полеглих за Україну. Їх уже тисячі,тих,які відійшли за обрій. Молимося: Боже Єдиний,не дай нам небесних мільйонів.
 
Художнє оформлення вдало (колоритно,суголосно з віршами) виконала Людмила Пантелєєва. У книзі також відчувається і вправна рука редактора Ігоря Ольшевського.
 
«ВП» нагадує ,що свою життєву дорогу Клава Корецька започаткувала 1952 року в селі Марковичі,що на Горохівщині. Проживає у Луцьку. Вже в дитинстві та юності вона відчула тягу до прекрасного і вічного,усвідомила,що без слова та без книги не зможе жити. І залишилася вірною покликанню,торуючи свій шлях в літературі.. Плекаючи квіти й поезію (з-під її пера побачили світ книги віршів «Час «пік»,«Збирачі купальського вогню»,«Відкрите небо»,«В очікуванні Адама»,«Між зіркою і аїдом»,«Еміграція в осінь»,«Маленький український ангел»),Клава Корецька дбає і про формування молотих обдарувань,очолюючи журі літературного конкурсу «Неповторність». Вона – член Національної спілки письменників України з 1995 року.