Існує хибна думка: мовляв,щоб створити ліс,достатньо весною висадити сіянці та саджанці і через 10-20 років на цьому місці зашумить молодий гай,що приваблює своєю красою та затишком. І лише фахівцям зрозуміло,яка це велика,тривала в часі робота,що потребує спеціальних знань та вмінь.
 
Щоб на власні очі побачити як це роблять,працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства запросили журналістів на своєрідну екскурсію у ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» та ДП «Ківерцівське ЛГ». А ще показали унікальне дерево – з насіння та живців якого створювалися чимало соснових плантацій волинського краю та не тільки.
 
Ця особлива сосна,якій уже приблизно 130 років,росте на території Ківерцівського лісництва. Колись у 1974 році спеціальна комісія розпочала роботу з всеукраїнської паспортизації плюсових дерев ( це дерева,що мають покращені генетичні показники,стійкіші до шкідників і хвороб),першим у цей реєстр внесли це унікальне дерево.
 
«З потомства цієї сосни (вегетативного чи насіннєвого) ми створюємо лісонасінні плантації,- розповідає інженер лісового господарства ДП «Ківерцівське ЛГ» Андрій Ткачук,- ми такі дерева особливо оберігаємо: обгороджуємо і позначаємо білою смугою,а також пронумеровуємо згідно загальнодержавного та нашого внутрішнього реєстру».
 

 
Зібрані з цієї та сотень інших сосен шишки відправляють сушити. Для цього в ДП «Ківерцівське лісове господарство» обладнано приміщення для сушіння шишок хвойних порід і витягання з них насіння. Працівники сушарні люб’язно згодилися розповісти про процес переробки шишок та показати приміщення,де все відбувається.
 
 
Шишкосушарка – це двоповерхова споруда,яку побудували ще у 70-х роках минулого століття. На поверсі розміщені сушильні камери,піч та місце де приймають у мішках соснові плоди. Їх відразу засипають на горище сушарки,звідки вони поетапно потрапляють у сушильну шафа для підсушування (тут температура 25°С). Далі за допомогою транспортера ще сірі невідкриті шишки потрапляють у сушильні камери,що зроблені із дротяної сітки. Сушать кожну таку партію годин 16,постійно повертаючи величезні барабани. Головне у цьому процесі тримати оптимальну температуру в межах 50 градусів. Якщо буде менше – шишка погано розкриватиметься і насіння не осипатиметься,при дуже високій температурі – перегорить і не буде сходити. Отримане насіння обезкрилюють і перевіряють на якість. А висушені шишки йдуть на опалення сушарки,або їх відправляють у квіткові крамниці,де вони уже виконуватимуть роль декорації у святкових букетах чи екібанах.
 

«Нині це одна з найбільших шишкосушарок в області,- каже головний лісничий ДП «Ківерцівське лісове господарство» Марія Христецька. – Тут за добу переробляється 700 кг шишок,з яких виходить близько 21 тисячі насінин. Цього року працівники планують переробити насіння із 65 тонн шишок,які привозять з усіх волинських лісгоспів».
 

 
Не кожен рік врожайний на шишки,тому лісівники намагаються створювати певний насіннєвий запас у врожайні роки. Як і будь-які інші цінні запаси,лісове насіння зберігається у банку.
 

 
Цей банк,до речі,перший в Україні,збудований у 2007 році на базі ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр»,що у селі Гаразджа Луцького району. Цей резервно-обмінний фонд має такі умови зберігання лісових скарбів,як справжні фінансові банки: контроль вологості і температури,чіткий облік,детальний опис.
 
«Ми зберігаємо насіння листяних і шпилькових порід дерев з усіх лісгоспів Волині,– каже директор ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» Тетяна Неводнічик. – Після переробки в шишкосушарках,ми його засипаємо в бутлі і герметично закупорюємо для подальшого висівання».
 
Тут оснащено два автономних сховища,у кожному – свій температурний режим. Жолуді зберігаються при температурі від 0 до +2°С у пластмасових бочках по 50 кг,насіння сосни,ялиці,ялини – у 10-літрових скляних бутлях,найбільше тут може вміститись 6 тонн насіння. У таких умовах насіннєвий матеріал може зберігатися до 15 – 20 років.
 

Згодом це насіння стає саджанцями і сіянцями на розсадниках у лісництвах. А в селекційно–насіннєвому центрі вирощують саджанці,а потім закладають лісонасінневі плантації,щоб отримати лісове насіння з високими генетичними властивостями та декоративно-садівний матеріал для озеленення.
 
«З черемків таких плюсових дерев на розсаднику в селекційному центрі лісівники проводять прищіплювання невеликих сосонок,- розповів головний спеціаліст відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Неводнічик. – Потім,протягом 2 років,ця щеплена сосна росте на розсаднику і лише тоді її пересаджують на підготовлену плантацію,яку ми називаємо «клоновою». І саме ця плантація в майбутньому має стати базовою для заготівлі якісного насіння».
 

«За останні 4 роки ми заклали до сотні га плантаційних культур. Зараз почали садити ще і лісонасінневі плантації модрини європейської,- зазначає Володимир Неводнічик. – Провели кронування дерев,щоб легше можна було заготовляти шишки,які підуть на насіння».